Ухвала суду № 42392358, 20.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 374/142/13-ц Головуючий у І інстанції Козіна С.М.Провадження № 22-ц/780/160/15 Доповідач у 2 інстанції ІгнатченкоКатегорія 1 20.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

20 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі : Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ржищівського міського суду Київської області від 10 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що з 21 листопада 2005 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_1, від якого вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 3 липня 2013 року шлюб між сторонами розірвано. За час шлюбу сторонами було проведено будівельно-ремонтні роботи, поліпшення та декораційне оздоблення в ресторані-музеї, який відповідач до шлюбу оформив на свою доньку від першого шлюбу, але яким керувала позивач як суборендатор.

Враховуючи, що вирішити питання щодо порядку користування спільним майном та його поділу сторони не можуть, ОСОБА_2, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд провести поділ спільного майна подружжя, а саме: 114 м'яких стільців бордового кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців коричневого кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців бежевого кольору із золотистим візерунком; 28 дерев'яних столів діаметром 1x1 м темно коричневого кольору; 1 великий різьблений дерев'яний стіл темно коричневого кольору; 2 невеликих різьблених дерев'яних столи темно коричневого кольору; 2 бронзові скульптури скульптора Миколи Білика, вартістю 8 000 грн.; картину Кириленка «Натюрморт», вартістю 2 400 грн.; картину Нестерчука «Портрет Соломії Крушельницької», вартістю 2 400 грн.; картину Марчука «Пейзаж», вартістю 4 000 грн.; картину Демцю «Натюрморт», вартістю 6 400 грн.; загальною вартістю 143 200 грн., стягнувши з відповідача на її користь 71 600 грн. в рахунок ? частини у спільному майні; стягнути з відповідача на її користь ? частини погашених боргових зобов'язань перед ФОП ОСОБА_6 за договором № 1/09-А від 2 грудня 2012 року на виготовлення виробів з металопластику в сумі 26 800 грн.; стягнути з відповідача на її користь ? частини сплаченої заборгованості в сумі 23 000 грн. згідно договорів підряду укладених з ОСОБА_7 та ОСОБА_8; стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 450 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 840,80 грн.

В свою чергу 23 квітня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, який в подальшому уточнив та в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2; встановити ідеальні частки в праві власності автомобіля «Тойота-Фортуна», д.н.з. НОМЕР_1, в розмірі ? частка кожному та залишити дане майно в спільній часткові власності; залишити нажите в шлюбі майно, а саме пральну машину «Самсунг», душову кабіну НК-8130, холодильник «Арістон-Індезіт», електроплиту «Горенія», загальною вартістю 10 000 грн., у власності ОСОБА_9, стягнувши з останньої грошову компенсацію за його частку в спільному майні в сумі 5 000 грн.; стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2 100 грн.

Рішенням Ржищівського міського суду Київської області від 10 липня 2014 року первісний та зустрічний позови задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 за ? частку в спільному рухомому майні подружжя, а саме дерев'яних меблів: 114 м'яких стільців бордового кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців коричневого кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців бежевого кольору із золотистим візерунком; 28 дерев'яних столів діаметром 1x1 м темно коричневого кольору; 1 великий різьблений дерев'яний стіл темно коричневого кольору; 2 невеликих різьблених дерев'яних столи темно коричневого кольору, компенсацію в розмірі 60 000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ? частини погашених боргових зобов'язань в сумі 24 900 грн., з яких: згідно договору № 1/09-ПА на виготовлення та встановлення виробів з металопластику від 2 жовтня 2012 року - 13 400 грн. та за виконані підрядні роботи - 11 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 3 840,80 грн. та 450 грн. витрат по сплаті судового збору.

Встановлено ідеальні частки в праві власності автомобіля «Тойота-Фортуна», д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 104 327, 83 грн., в розмірі ? частки кожному та залишено вказаний автомобіль у спільній часткові власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Визнано за ОСОБА_2 право власності на рухоме майно, а саме пральну машину пральну машину «Самсунг», душову кабіну НК-8130, холодильник «Арістон-Індезіт», електроплиту «Горенія», загальною вартістю 10 000 грн., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. та припинено право власності ОСОБА_1 на невиділену в натурі ? частку вказаного рухомого майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за ? частку рухомого майна, а саме пральну машину «Самсунг», душову кабіну НК-8130, холодильник «Арістон-Індезіт», електроплиту «Горенія», загальною вартістю 10 000 грн., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в сумі 5 000 грн., яка внесена ОСОБА_2 на депозитний рахунок Ржищівського міського суду Київської області.

Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4 928,99 грн. та 2 100 грн. витрат по сплаті судового збору

В задоволенні решти первісного та зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині часткового задоволення первісного позову, 30 жовтня 2014 року ОСОБА_1 через адвоката ОСОБА_10, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 вказує на те, що наявність у його довірителя меблів на суму 120 000 грн. позивачем не доведено, тому дане майно підлягає виключенню із поділу, як майно що було придбано в шлюбі. Теж саме стосується тверджень позивача за первісним позовом, що відповідач нажив в шлюбі з нею картини та скульптури, так як вона не вказала їх індивідуальних ознак, розміри, не надала фінансових документів, які підтверджували їх вартість. ОСОБА_10 заперечує заборгованість ОСОБА_2 при спільному житті з його довірителем за виконані будівельно-ремонтні роботи в ресторані-музеї, а надані розписки є недопустимими доказами. Вважає, що судом не вірно зроблено оцінку доказів, ніякого боргу за виготовлення виробів з металопластику не існує і відповідач не повинен нести відповідальність з огляду на те, що договори були укладені без його згоди та в інтересах позивача, яка діяла як фізична-особа підприємець. Крім того, представник ОСОБА_1 не погоджується з визначеною ринковою вартістю автомобіля «Тойота-Фортуна» згідно проведеною товарознавчою експертизою та з проведеним розподілом судових витрат.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріалами справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань

Задовольняючи частково первісний та зустрічний позови, районний суд виходив з презумпції спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що що сторони перебували у шлюбі з 21.11.2005 року по 03.07.2013 року, згідно даних копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 4) та копії паспорту ОСОБА_2 з відміткою про розірвання шлюбу (а.с. 81).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження а.с. 5).

Позивачка, як фізична особа- підприємець, і відповідач спільно облаштували в орендованому, згідно договору оренди від 01.10.2010 року (а.с. 155-157), приміщенні ресторан-музей для отримання прибутку на потреби сім'ї.

За час перебування в шлюбі позивачкою та відповідачем було придбано дерев'яні меблі, вартістю 15000 доларів США, що на день придбання становило 120000 (сто двадцять тисяч) гривень. На час розгляду справи відповідач не подавав своїх заперечень щодо вартості даного майна, а також визнав факт реалізації даних меблів донькою відповідача - ОСОБА_12 без згоди позивачки, всупереч ч. 1 ст. 65 СК України, де закріплено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Тому суд вірно визначився та задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 60000 (шістдесят тисяч) гривень, за 1/2 частку в спільному рухомому майні подружжя: дерев'яних меблів: 114 м'яких стільців бордового кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців коричневого кольору із золотистим візерунком; 24 м'яких стільців бежевого кольору із золотистим візерунком; 28 дерев'яних столів діаметром 1x1 м темно коричневого кольору; 1 великий різьблений дерев'яний стіл темно коричневого кольору; 2 невеликих різьблених дерев'яних столи темно коричневого кольору.

Оскільки позивачкою не доведено в належний та допустимий спосіб факт спільного придбання за час перебування в шлюбі 2 бронзових скульптур скульптора Миколи Білика, вартістю 8000 гривень; картини Кириленка "Натюрморт", вартістю 2400 гривень; картини Нестерчука "Портрет Соломії Крушельницької", вартістю 2400 гривень; картини Марчука "Пейзаж", вартістю 4000 гривень; картини Демцю "Натюрморт", вартістю 6400 гривень, суд відмови в задоволенні позовних вимог щодо розподілу даного майна.

Автомобіль, як рухоме майно, має особливу цінність, тому відповідно до ч. 4 ст. 719 ЦК України, договір дарування автомобіля укладається у письмовій формі, і суд вірно не прийняв до уваги твердження позивачки про те, що автомобіль є її особистою приватною власністю, оскільки був їй подарований відповідачем, оскільки даний факт не доведений у належний відповідно до вимог ч. 2 ст. 59 ЦПК України спосіб тому відповідно до норм ст. 60 СК України спірний автомобіль є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до ч. 4 ст. 65 ЦК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Судом було встановлено, що укладення позивачкою з ФОП ОСОБА_6 договору № 1/09-ПА на виготовлення та встановлення виробів з металопластику від 02.10.2012 року та оплата коштів в сумі 23000 (двадцять три тисячі) гривень за виконані ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підрядні роботи були вчинені позивачкою в інтересах сім'ї, оскільки майно та послуги, одержані за даними договорами, використані в інтересах сім'ї, а саме: для облаштування подружжям ресторану-музею для отримання коштів на потреби сім'ї. Факт укладення вищезгаданих договорів, факт проведення позивачкою часткової оплати ОСОБА_6 в розмірі 26800 (двадцять шість тисяч вісімсот) гривень та повної оплати за проведені підрядні роботи ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами по справі: договір № 1/09-ПА на виготовлення та встановлення виробів з металопластику від 02.10.2012 року (т.1 а.с.145); бланк-замовлення № 1/10-А від 02.10.2012 року (т. 1 а.с. 146); акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 (т. 1 а.с. 147); додаток № 1 до договору № 1/09-А на виготовлення та встановлення виробів з металопластику (т. 1 а.с. 148); прибутковий касовий ордер від 6.08.2 013 року (т. 1 а.с. 149); квитанція до прибуткового касового ордеру від 05.07.2013 року (т. 1 а.с. 149); квитанція до прибуткового касового ордеру від 24.09.2013 року (т. 1 а.с. 150); квитанція до прибуткового касового ордеру від 30.09.2013 року (т. 1 а.с. 150); прибутковий касовий ордер від 08.10.2013 року (т. 1 а.с. 151); накладна № 1 від 05.07.2013 року (т. 1 а.с. 151); прибутковий касовий ордер від 18.11.2013 року (т. 1 а.с. 152); прибутковий касовий ордер від 04.11.2013 року (т. 1 а.с. 152); квитанція до прибуткового касового ордеру від 01.07.2014 року (т. 2 а.с. 87); розписка ОСОБА_8 від 15.12.2012 року (т. 1 а.с. 142); розписка ОСОБА_7 від 04.12.2012 року (т. 1 а.с. 143).

Тому суд вірно стягнув з відповідача на користь позивача 1/2 частини погашених позивачкою боргових зобов'язань згідно договору № 1/09-ПА на виготовлення та встановлення виробів з металопластику від 02.10.2012 року в сумі 13400 (тринадцять тисяч чотириста) гривень та за виконані підрядні роботи в сумі 11500 (одинадцять тисяч п'ятсот) гривень.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача про те, що оскільки відсутній письмовий договір підряду між позивачкою та ОСОБА_8, ОСОБА_7, то дане зобов'язання не підлягає поділу, оскільки відповідно до положень параграфу 1 глави 61 ЦК України не визначено обов'язковості щодо письмової форми договору підряду, а тому в силу ч. 2 ст. 205 ЦК України дані договори вважаються вчиненими.

Оскільки жодна із сторін не заявила вимоги про визнання права власності за одним із подружжя на весь автомобіль з одночасним припинення права власності іншого з подружжя на об'єкт спільної сумісної власності і не внесли на депозитний рахунок кошти у вигляді компенсації за частку іншого з подружжя в автомобілі, суд вірно прийшов до висновку про задоволення в цій частині зустрічної позовної заяви та визначив ідеальні частки в праві власності автомобіля "Тойота-Фортуна", д.н.з. НОМЕР_4, в розмірі 1/2 частки кожному та залишення даного майна в спільній часткові власності, взявши за основу ринкову вартість автомобіля "Тойота-Фортуна", д.н.з. НОМЕР_4. в розмірі 104327 (сто чотири тисячі триста двадцять сім) гривень 83 копійки визначену згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 0030-07/13 від 15.07.2013 року (а.с. 51-72).

Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку в частині щодо задоволення зустрічних позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_9 на рухоме майно з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку у спільному рухомому майні, а саме: пральну машину "Самсунг", душову кабіну НК-8130, холодильник «Арістон-Індезіт», електроплиту "Горенія", всього вартістю 10000 гривень, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку в вищезазначеному спільному майні в сумі 5000 гривень, так як позивачкою, згідно до вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України, була внесена на депозитний рахунок Ржищівського міського суду Київської області грошова компенсація ОСОБА_1 за його 1/2 частку рухомого майна: пральну машину "Самсунг", душову кабіну НК-8130, холодильник "Арістон-Індезіт", електроплиту "Горенія", в сумі 5000 гривень 00 копійок (т. 2 а.с. 86).

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд частково задовольнив дані вимоги, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, де закріплено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Та згідно до ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що наявність у його довірителя меблів на суму 120 000 грн. позивачем не доведено, тому дане майно підлягає виключенню із поділу, як майно що було придбано в шлюбі спростовується показами відповідача, які він давав у судовому засіданні суду першої інстанції, де він не заперечував факт придбання меблів в період перебування в шлюбі, а також ОСОБА_13 в розписці вказав, що кошти за меблі він отримав від сім'ї ОСОБА_14 та ОСОБА_1.

Невизнання апелянтом заборгованість ОСОБА_2, що утворилась при спільному житті з його довірителем за виконані будівельно-ремонтні роботи в ресторані-музеї, за виготовлення виробів з металопластику, спростовується тим, що договори були укладені в період перебування в шлюбі, в інтересах сім'ї.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, оскільки є власним тлумаченням апелянтом обставин справи, які були предметом дослідження суду першої інстанції і суд дав їм правильну юридичну оцінку.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Тому колегія суддів, перевіряючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 65, 719 ЦК України, ст.ст. 57, 60 СК України ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317, 319, 209, 218 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ржищівського міського суду Київської області від 10 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: