Рішення № 42391604, 22.01.2015, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/6701/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Вачко В. І.

з секретарем Мінич Ю. М.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м.Київ, до ОСОБА_1, с.Ігнатпіль Овруцького району Житомирської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 61382,07 грн. , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ВТБ Банк» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить на підставі ст.ст.16, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 61382,07 грн. та судові витрати в сумі 613,83 грн., мотивуючи тим, що відповідно до укладеного між сторонами у справі договору № R53100495906В від 02.12.2013 року, відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 50000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% річних; однак, зобов'язань за договором позивач належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 25.06.2014 року утворилась заборгованість в сумі 61382,07 грн., яка складається із заборгованості по кредиту, процентів і комісії за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних та пені; відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

В судовому засіданні відповідач визнала позов та наявність кредитної заборгованості в сумі позову, пояснила, що дійсно отримала у позивача кредит, однак не погасила його у зв'язку з відсутністю коштів, проте має намір сплатити заборгованість.

Заслухавши думку відповідача та перевіривши законність визнання ним позову, дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку про задовлення позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № R53100495906В від 02.12.2013 року. Відповідно до умов цього кредитного договору відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 50000 грн. на споживчі цілі строком на три роки, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10% річних; щомісячні кредитні платежі в сумі 2458 грн. позичальник зобов'язався вносити до 02 числа кожного місяця та погасити отриманий кредит до 02.12.2016 року.

Зокрема п.1.2 кредитного договору передбачено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує своє приєднання до Правил споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк», з якими він ознайомився та погодився.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору, кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів № 26258001505636 у Відділенні «Коростенське» ПАТ «ВТБ Банк». Днем видачі кредиту вважається день безготівкового перерахування коштів.

Згідно п.4.2 кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до Графіку повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості супутніх послуг комісійну винагороду за управління кредитом у розмірі 1,69% від початкової суми кредиту.

Згідно п.4.3 кредитного договору, кредит повертається, а проценти та комісія сплачуються позичальником 02 числа кожного місяця у відповідності до графіка, який є невід'ємною частиною цього договору, та включає в себе суму щомісячних платежів по поверненню кредиту, сплати процентів, комісійних винагород, інших супутних платежів, розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Відповідно до п.4.7 кредитного договору, за наявності прострочення виконання обов'язань позичальником за Кредитним договором, розмір платежу збільшується на суму комісійної винагороди, неустойки та інших платежів (якщо такі мають та/або матимуть місце), у т.ч. відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день порушення виконання зобов'язань, включаючи день погашення.

У відповідності із п.3.2.1 Правил споживчого кредитування фізичних осіб у ПАТ «ВТБ Банк», банк має право, у тому числі, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у випадках, передбачених Договором або чинним законодавством України, зокрема у випадку порушення позичальником зобов'язань. Що випливають з умов кредитного договору; невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору; затримання позичальником повернення частини кредиту та/або сплати процентів та/або щомісячної комісійної винагороди щонайменше на один календарний місяць.

Тобто відповідач взяв на себе зобов'язання повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та в строки, встановлені кредитним договором.

Відповідно до п.7.4 кредитного договору, цей кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печаткою банку, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з цим договором у повному обсязі.

Проте, як стверджує позивач в позовній заяві та вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку суми заборгованості, відповідач зобов'язань за договором щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісії та пені належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 25.06.2014 року виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 61382,07 грн., що підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком суми заборгованості, яка складається з наступного: 49953,86 грн. - сума боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту; 1419,51 грн. - сума боргу за процентами з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у заявку із порушенням зобов'язань щодо сплати процентів; 4671,18 грн. - сума боргу за комісією з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо сплати комісії; 5337,52 грн. - пеня, нарахована у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів та кредиту у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стеттею 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення чергової частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума бо інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником обов'язань.

Згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання рошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням становленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази відсутності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі кредиту, процентів, комісії, з врахуванням інфляційний втрат та 3% річних, пені, як і в сумі позову загалом, у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними та обгрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 613,83 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Тому керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 212-215, Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 61382,07 грн. задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26; код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) заборгованість за кредитним договором № R53100495906В від 02.12.2013 року в загальній сумі 61382,07 грн., яка складається з наступного: 49953,86 грн. - сума боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення кредиту; 1419,51 грн. - сума боргу за процентами з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у заявку із порушенням зобов'язань щодо сплати процентів; 4671,18 грн. - сума боргу за комісією з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих у зв'язку із порушенням зобов'язань щодо сплати комісії; 5337,52 грн. - пеня, нарахована у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів та кредиту у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул.Пушкінська, буд.8/26; код ЄДРПОУ 14359319, МФО 321767) судові витрати в сумі 613,83 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Апеляційний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В. І. Вачко