Постанова № 42390638, 23.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2014 рокусправа № 2а/0470/17983/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року по справі

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" до Східно-Дніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про встановлення протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" (далі - ТОВ "Стандарт Україна")звернулось до суду з позовом до Покровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі Покровської МДПІ ) , в якому просив встановити відсутність компетенції відповідача щодо висновків, викладених в акті позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Стандарт Україна" № 253/23/32082681 від 24.06.2011 року в частині визнання нікчемними договорів, укладених позивачем з контрагентами ТОВ "Літіс Групп" та ТОВ "Золотий Колос"; скасувати податкове повідомлення-рішення № 000302340 від 14.07.2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 319 306,98 грн. та штрафні санкції в сумі 2 грн., стягнути судові витрати в сумі 30,12 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2012 року замінено первісного відповідача - Покровську МДПІ її правонаступником - Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетров ської області(далі Східно-Дніпровською ОДПІ).

Відповідач Східно-Дніпровська ОДПІ позов не визнав, просить у задоволенні позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем ТОВ "Стандарт Україна" подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм мате ріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Із матеріалів справи вбачається Покровською МДПІ у період з 03.06.2011 року по 18.06.2011 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Стандарт Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "Літіс Групп" та ТОВ "Золотий колос", проведених у січні та лютому 2011 року, за результатами якої складено акт № 253/23/32082681 від 24.06.2011 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи положень ч.1 ст.203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених в перевірений період за січень 2011 року з ТОВ "Літіс Групп", за лютий 2011 року по ланцюгу з ТОВ "Золотий колос".

п. 198.1, п. 198.2 ст.198 ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за січень 2011 року в сумі 188 037,48 грн. та лютий 2011 року в сумі 131 269, 50 грн.;

а також зазначена відсутність права на формування валових витрат по операціях з ТОВ "Літіс Групп за січень 2011 року на загальну суму 959 930, 75 грн. та ТОВ "Золотий колос" за лютий 2011 року на загальну суму 636 604, 16 грн.

Позиція податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтується на отриманих від інших податкових органів актах перевірок ТОВ "Літіс Групп", ТОВ "Золотий колос" щодо фіктивності їх діяльності.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000302340 від 14.07.2011 року, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму основного платежу у сумі 319 306, 98 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Не погодившись з висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив акт та вищезазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 Розділу І Порядку оформлення результатів документальних переві рок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністер стві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викла дення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваже ними законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підста ві такого акту.

Викладене свідчить, що податковий орган мав право здійснити документальну позапланову перевірку позивача згідно приписів ст.78,79 ПК України, та висловити свої висновки щодо зафіксованих обставин перевірки, які не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині встановлення відсутності компетенції відповідача щодо висновків, викладених в акті позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Стандарт Україна".

В той же час, відмовляючи в скасуванні прийнятого Покровською МДПІ податкового повідом лення-рішення № 0000302340 від 14.07.2011 року щодо нарахування позивачу грошового зобов'язан ня по сплаті податку на додану вартість , суд першої інстанції не врахував наступне.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до приписів п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.201.7 ,201.10 ст.201 ПК України , податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктами 201.8.,201.9. ст.201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Як свідчать матеріали справи, виконання позивачем договорів з контрагентами ТОВ "Літіс Групп",ТОВ "Золотий колос" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV(далі Закон № 996-XIV), а саме: видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспорт ними накладними, платіжними документами про оплату товару, згідно яких товар прийнятий позивачем та оплачений.

Отримані товари позивач використав у власній господарській діяльності, що підтверджено наданими податковому органу договорами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем по виписаним контрагентами ТОВ "Літіс Групп",ТОВ "Золотий колос" податковим накладним сформовано податковий кредит за січень 2011 року в сумі 191 560грн. , за лютий 2011 року в сумі 167 751 грн.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи ч.1 ст.203, 215, 216, 228 ЦК України при вчиненні правочинів, укладених з "Літіс Групп", ТОВ "Золотий колос" ос кільки правочини з зазначеними контрагентами є нікчемними, та не створюють юридичних наслід ків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Суд першої інстанції не врахував, що в силу закону отримання відповідачем від інших подат кових органів акту перевірки чи акту про неможливість проведення зустрічної звірки через відсутність контрагента за юридичною адресою, не звільняє податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, оскільки ні акт перевірки, ні довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення.

За приписами Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи не укладе них суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.

Згідно наданих суду апеляційної інстанції судових рішень, які набули законної сили, а саме: пос танови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2011 року по справі №2а/ 0470/10613/11 за позовом Покровської МДПІ до ТОВ "Стандарт Україна" , ТОВ "Літіс Групп" про стягнення коштів за нікчемним договором купівлі-продажу товару № 11/2 від 11.01.2011 року в сумі 23 692,02грн.

постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року по справі №2а/0470/10621/11 за позовом Покровської МДПІ до ТОВ "Стандарт Україна" ,ТОВ "Золотий ко лос" про стягнення коштів за нікчемним договором купівлі-продажу товару №202/11 від 13.05.2011 року в сумі 552 891,22 грн.

постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1.12.2011 року по справі №2а/0470/10615/11 за позовом Покровської МДПІ до ТОВ "Стандарт Україна" ,ТОВ "Золотий колос" про стягнення коштів за нікчемним договором купівлі-продажу товару №802/11 від 8.02.2011 року в сумі 131 876, 96грн., в задоволенні позовних вимог по всім справам податковому органу відмовлено за безпідстав ністю вимог.

Відносно посадових осіб ТОВ «Стандарт Україна» постановою ВПМ Синельниківської ОДПІ від 11.08.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками ч.1ст.212 КК України з підстав, передбачених ст.6 п.2 КПК України за вілсутністю складу злочину (а.с.66).

Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем з контрагентами правочинів, рішення суду про визнання їх такими, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях.

Матеріалами справи доведений факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, позивач не мав підстав вважати діяльність зазначених контрагентів ТОВ "Літіс Групп", ТОВ "Золотий колос" протиправною, так як на час дії угод контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підпри ємців.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що позивач виконав передбачені чинним податковим законодавством умови щодо підтвердження свого права на податковий кредит та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по операції з контрагентами ТОВ "Літіс Групп", ТОВ "Золотий колос", а тому висновки податкового органу щодо збільшення платежу з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0000302340 від 14.07.2011 року за основним платежем у сумі 319 306, 98 грн. є неправомірними.

Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 2 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягають стягнененню з Державного бюджету України здійснені ним та документально підтерджені судові витрати в сумі 46,12 грн.

В силу викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товаритва з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" - задовольнити частково.

Скасувати винесене Покровською міжрайонною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення № 000302340 від 14.07.2011 року щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 319 308,98 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна" судові витрати в сумі 30,12 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова