Ухвала суду № 42390581, 26.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2014 рокусправа № 804/1137/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі № 804/1137/14 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» про застосування арешту на кошти на рахунках у банках, зобов'язання допустити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки , -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ», в якому просить суд:

- накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» (код ЄДРПОУ 33109363) на рахунках у банках платника податків;

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр «МАЗ» (код ЄДРПОУ 33109363) допустити Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до проведення документальної позапланової перевірки.

В обгрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Податкового кодексу України не допускає уповноважених представників податкового органу до перевірки, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з цим позовом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровській області відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі і наполягав на задоволені апеляційної скарги, представник відповідача наполягав на залишенні судового рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" письмовий запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" від 18.10.2013р. за № 8439/10/04-61-15-01.

У зазначеному запиті позивач просив відповідача надати у термін протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту до податкового органу пояснення та їх документальне підтвердження у періоді з 01.08.2013р. по 31.08.2013 року. При цьому, суд звертає увагу на те, що у запиті міститься лише загальна інформація та документи, які витребовуються, без зазначення контрагентів та переліку документів, що підтверджують необхідність надання інформації, що запитується.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції, у запиті податковим органом не було чітко зазначено підстави для надіслання запиту, опис інформації, що запитується, перелік документів, що її підтверджують, натомість запит містить лише загальний перелік документів, а також неточності, зокрема, підприємство зобов'язано надати документи щодо "віднесення до валових витрат та валового доходу сум по взаємовідносинам із вищенаведеним підприємством", проте, у запиті жодне підприємство, крім, ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не згадується, тому не зрозумілим є яке саме "вищенаведене підприємство" мав на увазі податковий орган. Таким чином, письмовий запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" від 18.10.2013р. за № 8439/10/04-61-15-01 складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 1245 від 27.12.2010р. та п. 73.3 ст. 73 ПК України.

На письмовий запит "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" від 18.10.2013р. за № 8439/10/04-61-15-01 ТОВ "Дніпропетровський автоцентр "МАЗ" 11.11.2013р. було надано відповідь (лист за № 11/11), у якій, зокрема, по суті порушених у запитах питань зазначено, що у зв'язку із тим, що відповідач не має законних підстав для задоволення запиту (у запиті не вказано жодної із підстав, визначених у п.73.3 ПК України, не зазначено інформації, яка отримана в установленому законом порядку, не відомі джерела її походження, не зазначено у чому полягає порушення відповідачем податкового, валютного законодавства), підприємство залишило цей запит без задоволення.

У зв'язку із тим, що ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не було надано пояснення на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби, на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, начальником Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 11.12.2013р. прийнято наказ "Про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (код ЄДРПОУ 33109363) за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013 року".

Відповідно до п.1 зазначеного наказу призначено провести з 16.12.2013р. документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" з питань дотримання вимог податкового законодавства у частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Аркада-ХХI" за період з 01.08.2013р. по 31.08.2013 року.

Відповідно до акту "Про недопущення до перевірки ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (код ЄДРПОУ 33109363)" від 16.12.2013р. за № 16/04-61-22-2/33109363 працівниками ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" у допуску для проведення документальної позапланової виїзної перевірки було відмовлено, оскільки представниками податкового органу не було пред'явлено уповноваженому представнику відповідача наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку, службові посвідчення, а також через те, що у позивача не було правових підстав для проведення перевірки.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що рішення кервника органу держаної податкової служби (його заступника) щодо застосування арешту майна ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" не приймалось, позивач не звертався до суду з позовом про перевірку його обґрунтованості, таким чином, звертаючись до суду з цим адміністративним позовом позивачем не було надано суду доказів за наявності яких суд мав би підстави прийняти рішення про застосування арешту коштів і інших цінностей відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, факт відмови відповідача від допуску до проведення перевірки було зафіксовано належним чином та шляхом і у спосіб, що передбачені законом (а.с. 11).

Проте, з матеріалів справи не вбачається факт вручення відповідачу копії наказу та направлення на перевірку, а також службового посвідчення осіб, які направлені для проведення перевірки.

Згідно п.п. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом, у разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом.

Отже, зазначеними нормами чітко передбачено, що право податкового органу на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків виникає лише в разі, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, або якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, ПК України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до ст. 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

Так, відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

За змістом п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже наведений законодавчий припис розрізняє відмову від проведення перевірки та не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для цього як дві самостійні підстави для накладення арешту на майно платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду (п. 94.6.2 ст. 94 ПК України).

Таким чином, особливістю застосування арешту коштів є лише те, що він здійснюється виключно на підставі рішення суду за наявності обставин перерахованих у п. 94.2 ст. 94 ПК України, тоді як арешт майна застосовується за рішенням керівника органу державної податкової служби, яке потребує перевірки на предмет обґрунтованості в суді (пункт 94.10 статті 94 ПК України).

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів зазначає те, що арешт є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, тобто арешт майна в тому числі і коштів платника податків не є самоціллю податкового органу, а є лише додатковим стимулом для платника податків виконати свій обов'язок щодо допуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки. В даному випадку порушується пропорційність, тобто необхідний баланс між несприятливим наслідками для прав, свобод та інтересів платника податків і цілями, на досягнення яких буде спрямоване рішення суду про арешт коштів платника податків.

Крім того, відповідно до встановлених обставин суд першої інстації обґрунтовано дійшов висновку щодо відсутності підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей, оскільки відмова відповідача від допуску до проведення перевірки є правомірною та грунтується на приписах Податкового кодексу України.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання ТОВ "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" допустити Державну податкову інспекцію у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровска Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до проведення документальної позапланової перевірки, і вважає, що зазначений спосіб захисту прав позивача не передбачений положеннями податкового законодавства України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати помилковим застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Ніжньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі № 804/1137/14- залишити без задоволення.

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2014 року у справі № 804/1137/14 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай