Ухвала суду № 42390550, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 року

справа № 808/6086/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року по справі № 808/6086/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Торгівельний будинок «Електроснаб» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги від 27.06.2013р. №599/10/19,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Торгівельний будинок «Електроснаб» (далі ПрАТ «ТБ «Електроснаб») звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.06.2013 року № 599-10-19 про наявність податкового боргу позивача на суму 22 762,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове зобов’язання з податку на прибуток, визначене у спірній вимозі у сумі 22 762,50 грн. є узгодженим за наслідками оскарження податкового повідомлення – рішення №0001042302/0 від 01.08.2006 в судовому порядку з 01.10.2009 (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі №13/348/06-АП). Строк для стягнення суми податкового боргу встановлено Податковим кодексом України та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі – Закон України від 21.12.2000 №2181-ІІІ) та становить 1095 днів з дня виникнення податкового боргу. Отже, 11.10.2012 сплинув строк для стягнення податкового боргу в сумі 22 762,50 грн., який виник 11.10.2009, а тому позивач вважає податкову вимогу від 27.06.2013 №599/10/19 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 27.06.2013 №599/10/19.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 рок по справі № 808/6086/13-а і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неприбуття не повідомив.

Представник позивача за дорученням в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, а тому справу розглянуто без участі відповідача

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, у липні 2006 року фахівцями відповідача було здійснено виїзну планову перевірку Приватного акціонерного товариства “ТБ “Електроснаб” (код за ЄДРПОУ 31831117) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006, за результатами якої складено акт від 18.07.2006 №83/23-2/31831117.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесено податкове повідомлення - рішення від 01.08.2006 №0001042302/0, яким було донараховано позивачу грошове зобов’язання за платежем «податок на прибуток» на суму 22 762,50 грн., в тому числі 15 175 грн. - за основним платежем та 7 587,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення — рішення. Постановою Господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 у справі №13/348/06-АП позовні вимоги ПАТ “ТБ “Електроснаб” було задоволено, визнано не чинним податкове повідомлення – рішення №0001042302/0 від 01.08.2006.

За результатами розгляду апеляційної скарги, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі №13/348/06-АП апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.10.2007 у справі №13/348/06-АП скасовано, в позові відмовлено.

27.06.2013 відповідачем було сформовано податкову вимогу №599/10/19 на суму 22 762,50грн., у тому числі 15 175 грн. за основним платежем, 7 587,50 грн. – штрафними (фінансовими) санкціями.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податкове зобов’язання в сумі 22 762,50 грн. нараховане контролюючим органом за результатами перевірки, вважається узгодженим з 01 жовтня 2009 року, а отже, враховуючи, що податковий борг ПрАТ «ТБ «Електроснаб» виник 11 жовтня 2009 року, то 11 жовтня 2012 року сплинув строк стягнення податкового боргу з позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Податкове зобов’язання та податковий борг згідно п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ (в редакції на момент виникнення податкового боргу) є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.5.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Законом України від 21.12.2000 №2181- ІІІ визначені граничні строки стягнення податкового боргу.

Так, згідно з п.п.15.2.1 п.15.2 ст.15 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Оскільки з 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України, так Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, наведена норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу

Пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків.

Наслідком збігу цього строку (1095 днів) є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання. При цьому спір стосовно відповідної декларації та/або податкового повідомлення, які мали бути підставою для визначення грошового зобов'язання, не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскільки строк для стягнення податкового боргу у 1095 днів сплинув 11 жовтня 2012 року, то податкова вимога Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 27.06.2013 року №599/10/19 є протиправною і підлягає скасуванню

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року по справі № 808/6086/13-а – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2013 року по справі № 808/6086/13-а – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай