Ухвала суду № 42390446, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"06" листопада 2014 р. справа № 804/3214/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 804/3214/14за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рекуперація свинцю" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Рекуперація свинцю"(далі за текстом - ТОВ „Рекуперація свинцю") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська №0002202201 від 22 серпня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 267220,50 гривень, в тому числі: 178149,00 гривні - основний платіж, 89074,50 гривні - штрафна (фінансова) санкція.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове-повідомлення рішення ДПІ у Красногвардійському районі м Дніпропетровська №0002202201 від 22 серпня 2013 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

26 липня 2013 року, на підставі наказу на проведення позапланової невиїзної перевірки від 25 липня 2013 року №58, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ „Рекуперація свинцю", в результаті якої було складено акт від 26 липня 2013 року № 181/04-66-22-01-11/368141824 про результати проведення позапланової перевірки ТОВ „Рекуперація свинцю" з питання документального підтвердження господарських відносин з платників податків ТОВ „Інкод" та повноти відображення в податковому обліку за лютий 2013 року (далі за текстом - Акт).

Відповідно до висновків Акту позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ „Рекуперація свинцю" встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198,3, 198,6 статті 198 Податкового кодексу України

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0002202201 від 22 серпня 2013 року, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 267220,50 гривні в тому числі: за основним платежем - 178149 гривень та штрафні( фінансові) санкції - 89074,5 гривень.

Судом встановлено, що 24 липня 2012 року між ТОВ „Рекуперація свинцю" та ТОВ „Інкод" було укладено договір №08 Р-12 на переробку давальницької сировини. За умовами даного договору позивач як виконавець зобов'язаний виконати відповідно до умов договору роботи на переробку давальницької сировини з метою отримання готової продукції, яка зазначена у додатку № 2 за відповідну плату.

Здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується видатковими накладними, за якими було прийнято давальницьку сировину, податковими накладними, актами приймання-передачі сировини, приходними ордерами, накладними на переміщення давальницької сировини, а також товарно-транспортними накладними.

10 січня 2013 року. між ТОВ „Рекуперація свинцю" та ТОВ „Інкод" був укладений договір №03 Р-13 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець (позивач) купив хімічну продукцію в якості, асортименті та за цінами згідно накладних та відвантажувальних документів.

Факт реального здійснення господарської операції за вказаним договором підтверджується договіром купівлі-продажу, видатковими накладними, приходними ордерами, податковими накладними.

Згідно статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи щодо отримання товарів, такі як: видаткова накладна, податкова накладна, акти приймання-здачі товарів, що були надані позивачем до суду, відповідають вимогам статтей 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є належними доказами виконання господарських операцій за вищенаведеними договорами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексуУкраїни податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

У матеріалах справи містяться податкові накладні, оформлені належні чином, які дають підставу для включення податкової накладної до податкового кредиту з податку на додану вартість протягом звітного періоду, згідно до вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Так як, стаття 198 Податкового кодексу України не містить обмежень щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі відсутності товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару, сертифікатів походження хімічної продукції, але при цьому наявних, належним чином оформлених, первинних документів, то посилання податкового органу на відсутність сертифікатів походження хімічної продукції, довіреностей на отримання товару від позивача, товаро-транспортних накладних на перевезення товару є безпідставними, оскільки відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України право на нарахування податкового кредиту виникає з дати отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Разом з тим, норми статтей 198, 201 Податкового кодексу України не ставлять в залежність право платника податків на формування податкового кредиту та витрат від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної на поставлений товар чи наявності у вказаних ТТН певних недоліків у її оформленні за наявності інших первинних документів, а тому відсутність документів, що підтверджують транспортування товару не може бути безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ та віднесення вказаних сум до податкового кредиту підприємства у відповідному періоді.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ч. 1 ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі № 804/3214/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров