Постанова № 42390300, 16.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р. Справа № 922/3407/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідач - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-України" м. Харків (вх. №3483 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.10.14 р. у справі № 922/3407/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-України" м. Харків

до Харківської міської ради

про зобов"язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-Україна", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача – Харківської міської ради, м. Харків про розірвання договору оренди землі. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов договору оренди землі щодо порядку та підстав внесення змін до Договору оренди землі, щодо збільшення розміру орендної плати, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та ст. 96 Земельного кодексу України, просив суд розірвати договір оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". А також з вимогою зобов’язати Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області відповідну заяву про припинення дії договору оренди землі від 23.03.05 р. що зареєстрований за № 6351 у харківській філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.10.14 р. по справі № 922/3407/14 (суддя Буракова А.М.) в позові відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-Україна" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської по справі №922/3407/14 від 13.10.14 р. Прийняти нове рішення по справі №922/3407/14, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-України" до Харківської міської ради задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про те, що відповідач з порушенням п. 13 та п. 29 договору оренди землі в односторонньому порядку збільшив оренду плату за договором. Позивач вказує на те, що в даному випадку остаточні правовідносини з оренди землі виникли між позивачем та відповідачем у 2007 році, тому на них не можливо поширити дію законів та нормативно-правових актів, що були прийняті після укладання договору оренди землі з огляду на положення ст. 58 Конституції України, ст. 284 ГК України, ст. 632 ЦК України, ст. 30 Закону України «Про оренду землі». За таких обставин, позивач вважає, що порушення відповідачем порядку збільшення орендної плати створює перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою та є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору оренди землі, що є підставою для розірвання договору в порядку ст. 652 ЦК України.

З урахуванням викладеного, позивач в апеляційній скарзі просить розірвати договір оренди землі від 13.07.2007 р., який зареєстровано в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200, у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» з дати винесення рішення по справі. Зобов’язати Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області відповідну заяву про припинення дії договору оренди землі 13.07.2007 року, зареєстрованого в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 22.12.2014 р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення – без змін. Відповідач посилається на відсутність підстав для розірвання договору оренди землі. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому вважає, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2014 р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляду апеляційної скарги по справі № 922/3407/14 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 12.01.20105 року.

В призначене судове засідання сторони не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою господарським судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів вважає можливим розглянути справу по суті в судовому засіданні 12.01.2015 року за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що на підставі рішення Харківської міської ради від 06.10.2004 р. № 147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-Україна" (позивач, орендар) та Харківською міською радою (відповідач, орендодавець) 23.03.2005 року було укладено договір оренди землі, що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за № 6351/05.

Як вбачається із тексту позовної заяви, підставою звернення до господарського суду Харківської області ТОВ "Вінфорд - Україна", м. Харків фактично є незгода позивача, щодо збільшення відповідачем розміру орендної плати. В зв’язку з чим, посилаючись на приписи ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та ст. 96 Земельного кодексу України, позивач просив суд розірвати договір оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та зобов'язати Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м.Харкові Харківській області заяву про припинення дії договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено правових підстав для розірвання договору оренди землі від 23.03.2005р. в односторонньому порядку з посиланням на недодержання позивачем порядку розірвання договору, встановленого ст. 188 ГК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та зобов'язання відповідача подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м.Харкові Харківській області заяву про припинення дії договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", визнані судом першої інстанції безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками викладеними в рішенні.

Колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до вимог ст. 43 ГПК України рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України ).

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, прийнятого у даній справі, судом першої інстанції не в повному обсязі дотримано вищенаведених вимог, що ставляться до судового рішення, оскільки судом не надано належної оцінки підставам, з яких подано даний позов, а також документальним доказам на їх підтвердження, які в свою чергу не мають ніякого відношення до предмету спору, в зв’язку з чим місцевий господарський суд, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, помилково застосував норми матеріального права. Отже, місцевий господарський суд припустився неправильного застосування норм процесуального права при прийнятті рішення та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для скасування судового рішення у справі.

Так, звертаючись до господарського суду, позивач просив розірвати договір оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та зобов'язати Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м.Харкові Харківській області заяву про припинення дії договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Позовна заява мотивована порушенням відповідачем істотних умов договору в зв’язку зі збільшенням в односторонньому порядку орендної плати, яка була викладена в додатковій угоді від 25.11.2013 р. до договору та надіслана на адресу позивача листом- пропозицією про укладання додаткової угоди.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що договір оренди землі укладений між сторонами 23.03.2005р. та зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Відповідно до п.1. та п.2 договору, відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови загальною площею 1,7555 га, яка знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Леніна (в районі ст. метро "Ботанічний сад").

У відповідності до п. 8 договору його укладено строком на період будівництва до 01.09.2007р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації) та на період експлуатації до 01.09.2029р.

Разом з цим лист-пропозиція № 3962/0/225-13 від 04.12.2013 р. про зміну договору оренди земельної ділянки, на яку посилається позивач (ксерокопія додана до позовної заяви), стосується договору оренди землі № 140767100200 від 29.12.2007 р., укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-України" .

Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано ксерокопію додаткової угоди від 25.11.2013 р. до договору оренди землі, зареєстрованого 29.12.2007 р. за № 140767100200 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", яка не має ніякого відношення до спірного договору оренди землі, укладеного між сторонами 23.03.2005р. та зареєстрованого за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Слід зазначити, що договір оренди землі, що зареєстрований 29.12.2007 р. за № 140767100200, в матеріалах справи відсутній, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач жодним чином не посилався на обставини щодо його укладання з позивачем.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, всупереч положенням вказаних статей позивач, звернувшись з вимогами про розірвання договору оренди землі, укладеного між сторонами 23.03.2005р. та зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", в обґрунтування вказаних вимог надавши документи, які стосуються іншого договору, а саме договору оренди землі від 13.07.2007 р., який зареєстровано в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200, у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах».

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів", якими визначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте, позивачем до матеріалів справи надані ксерокопії документів, які не відповідають вказаним вимогам, в зв’язку з чим не можуть вважатися належними доказами в розумінні ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Однак, суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, що призвело до передчасних висновків з правової кваліфікації спірних правовідносин.

З урахуванням викладеного, колегія суддів відмовляє в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", за їх документальною необґрунтованістю та безпідставністю.

Колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі позивач просить суд розірвати договір оренди землі від 13.07.2007 р., який зареєстровано в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200, у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» з дати винесення рішення по справі. Зобов’язати Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області відповідну заяву про припинення дії договору оренди землі 13.07.2007 року, зареєстрованого в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200.

Проте, вказані вимоги не були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки позовні вимоги заявлені відносно договору оренди землі, укладеного між сторонами 23.03.2005р. та зареєстрованого за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". В зв’язку з чим колегія суддів наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи відхиляє та не досліджує, як такі, що не мають відношення до предмету заявлених позовних вимог, а вимоги апеляційної скарги, що стосуються договору оренди землі від 13.07.2007 р., який зареєстровано в державному земельному кадастрі 29 грудня 2007 року за № 140767100200, у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», залишає без задоволення.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Харківську міську раду подати державному кадастровому реєстратору Управління Держземагенства у м. Харкові Харківській області заяву про припинення дії договору оренди землі від 23.03.2005р., що зареєстрований за №6351/05 у Харківській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", колегія суддів зазначає, що вказані вимоги взагалі не мають правових підстав у зв’язку з невідповідністю предмету позову в зазначеній частині встановленим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту порушеного права.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку, таким чином, верховенство права, передбачене конституційною нормою щодо судового захисту, не позбавляє сторону у справі, в даному випадку позивача, на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів у спосіб, як це передбачено чинним законодавством.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, але з інших підстав, ніж ті, які були покладені в основу прийнятого у справі рішення.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінфорд-України" м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.10.14 р. у справі № 922/3407/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 16.01.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.