Ухвала суду № 42388024, 22.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2014 року

справа № 2а-0870/4873/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. у справі № 2а-0870/4873/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго" (далі по тексту – позивач, ПАТ «Дніпроенерго») звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту – відповідач, податковий орган) від 14.06.2011 №0000940805, яким позивачу збільшено зобов’язання з податку на додану вартість на суму 139455грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 34863,75грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те що, висновки податкового органу, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень не відповідають фактичних обставинам, що правочини, укладені між позивачем та ПП "Енергодаррембуд", не мають ознак фіктивності, оскільки були виконані їх сторонами в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими документами: податковими накладними, документами про отримання товару та про здійснений розрахунок.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що контрагент позивача на момент укладання угод та складання податкових накладних мав статус платника податку на додану вартість (ПДВ); що первинні документи свідчать про виконання правочинів: товар був позивачу поставлений, позивачем сплачений, що підтверджується первинними документами, тому суд дійшов висновку, що позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Податковий орган наполягає на тому, що угоди позивача з його контрагентом мають ознаки нікчемності, в результаті чого позивачем безпідставно завищено податковий кредит та завищено податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

На підставі клопотання податкового органу у зв’язку з реорганізацією згідно з додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 20.03.2013р. «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», про що надана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, апеляційним судом на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі її правонаступником - Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ "Дніпроенерго" зареєстровано 08.04.1998р. у Виконавчому комітеті Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.04.1998р. № 1 103 312 0000 0001099. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.04.2009р. №100222524, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі був зареєстрований платником ПДВ з 16.07.1997р. (а.с.8,9)

Відповідачем здійснено документальну невиїзну перевірку ПАТ "Дніпроенерго" з питань підтвердження взаємовідносин з контрагентом - ПП "Енергодаррембуд" (код за ЄДРПОУ 33561792) за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 30.05.2011 року № 138/08-05/00130872 (а.с.18-31).

В акті перевірки зазначається про порушення позивачем як платником ПДВ пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями (далі по тексту – Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 139455,00 грн., у тому числі за липень 2010 року у сумі 139455,00 грн. (а.с.32).

Позивач листом від 01.06.2011р. надіслав до відповідача заперечення до акту від 30.05.2011р. (а.с.32). У відповідь на заперечення листом від 08.06.2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі повідомила позивача, що висновки акту перевірки є обґрунтованими (а.с.33-35).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 14.06.2011р. №0000940805, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 174318,75грн. (з яких 139455,00грн. - за основним платежем та 34 863,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції) (а.с.36).

Висновки податкового органу пов’язані з обставинами придбання ПАТ "Дніпроенерго" товарно-матеріальних цінностей на тендерній основі, на підставі Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 p. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 p. N 1017) (надалі Положення).

Так, користуючись загальнодоступною інформації, що розміщена на безоплатному веб-порталі з питань державних закупівель, позивач як «Замовник» 09.04.2010р. уклав договір №530 з переможцем тендерних процедур - ПП "Енергодаррембуд" як «Виконавцем», а також договір №903 від 10.06.2010р. За умовами договорів "Виконавець" зобов’язується на свій ризик за завданням "Замовника", з матеріалів та запасних частин "Замовника", оснащенням і інструментом "Виконавця" надати послуги з монтажних робіт (заміна згинів трубопроводів перепускної системи котлоагрегату ТПП-312А, енергоблок №3 Запорізької ТЕС, заміна згинів трубопроводів гострої пари та перепускної системи котлоагрегату ТПП- 312А, енергоблок №4 Запорізької ТЕС) та послуги з монтажу нагрівальних котлів (заміна труб нижньої радіаційної частини, ремонт пальників котла П-50 блока №1 Криворізька ТЕС), місце надання послуг: Запорізька ТЕС (м. Енергодар вул.. Промислова,95) та Криворізька ТЕС (Дніпропетровська область, Апостолівський р-н, м. Зеленодольськ) відповідно (а.с.72-75).

Вартість послуг за договором №530 складає 130 191,60грн. у тому числі ПДВ 20% - 21 698,60грн. та за договором №903 – 1 383 506,40грн. у тому числі ПДВ 20% – 230 584,40грн.

Про виконання договірних умов свідчать документами:

- за договором №530 від 09.04.2010р. - податкова накладна від 20.07.10 №21 на 72 777,53грн. (в т.ч. 12 129,59 грн. ПДВ), Акт №1 прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2010 року від 20.07.2010р., платіжне доручення № 19471 від 03.09.2010р. на суму 60 647,94 грн. та платіжне доручення № 19472 від 03.09.2010р. на суму 12 129,59грн. ПДВ;

- за договором №903 від 10.06.2010р. - податкова накладна від 30.07.2010р. №22 на 763 953,60грн. (в т.ч. 127 325,60грн. ПДВ), Акт №2 прийомки виконаних будівельних робіт за липень 2010 року від 30.07.2010р., платіжне доручення № 19312 від 14.09.2010р. на суму 636 628,00 грн. та платіжне доручення № 19311 від 14.09.2010р. на суму 127 325,60грн. ПДВ; (а.с.75-102).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до п. 5 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 p. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 p. N 1017) це Положення застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) становить не менше ніж 100 тис. гривень, а робіт - 300 тис. гривень.

Доказів оскарження умов та порядку проведення тендерних закупівель суду не надано.

За визначенням п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР податковий кредит це – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Згідно з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.

У відповідності до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

За нормами пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Суд врахував норми ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні мати обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документу, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, передбачених п. 9.8 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з надмірною сплатою податку до бю джету у випадках, зазначених цим Законом.

За визначенням п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

З матеріалів справи вбачається, що висновки податкового органу про нікчемність договорів, укладених між ПАТ "Дніпроенерго" та ПП "Енергодаррембуд", ґрунтуються на висновках перевірки ДПІ у м.Енергодар ПП "Енергодаррембуд", де зазначається про недостатню кількість технічного персоналу (11 осіб) для виконання будівельних робіт на ПАТ "Дніпроенерго" та про можливе залучення для виконання робіт третьої сторони, а також про відсутність активів, які б свідчили про наявність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів для зберігання, транспортування тощо.

Як свідчать матеріали справи, позивач мав правовідносини з господарюючим суб’єктом, який був і є на даний час самостійною дієздатною юридичною особою - платником податків. При цьому слід врахувати, що перевірка правильності ведення податкового обліку та складання звітності іншим підприємством не входить до компетенції позивача, а є обов'язком податкового органу, на обліку в якому перебуває певний платник податків.

Проаналізувавши надані до суду документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності висновків податкового органу, а саме:

- на час господарських відносин, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ;

- сама по собі несплата податку продавцем робіт(послуг) не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту;

- наявність, наданих позивачем, належним чином завірених копій первинних документів, спростовує висновки, викладені в акті перевірки.

Колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, є безпідставними, а факти, на які посилається податковий орган, - не проведеними. Ані акт перевірки, ані апеляційна скарга відповідача не містять доказів порушення позивачем вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, а відтак, - і норм податкового законодавства.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. у справі № 2а-0870/4873/11 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2011р. у справі № 2а-0870/4873/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова