Ухвала суду № 42386102, 15.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р.Справа № 636/3950/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2014р. по справі № 636/3950/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області

про визнання неправомірною відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

03.10.2014 року позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання неправомірної відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинення певних дій, в якому просила визнати відмову відповідача з розрахунку її пенсії на пільгових умовах за період роботи лаборантом прозекторської Чугуївської ЦРЛ з 27 серпня 1998 року по 01 січня 2003 року неправомірною та зобов'язати провести перерахунок її пенсії на пільгових умовах за період роботи лаборантом прозекторської Чугуївської ЦРЛ.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2014 року по справі № 636/3950/14-а адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання неправомірної відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов6язання вчинення певних дій - залишено без розгляду.

Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2014 року по справі №636/3950/14-а та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка, ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом 03.10.2014 року із вимогами щодо порушених прав, вказуючи на те, що у вересні 2012 року вона зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області з проханням їй провести підрахунок її трудового стажу, але їй в усній формі було відмовлено, оскільки для проведення підрахунку необхідно письмово подати заяву і після заведення пенсійної справи буде проведено розрахунок стажу. Також суд зазначає, що по теперішній час позивачка із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області не зверталася.

Приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України з тих підстав, що позивачка про порушення своїх прав дізналася у вересні 2012 року, а адміністративний позов про визнання неправомірної відмови у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинення певних дій було подано лише 03.10.2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом 03.10.2014 року із вимогами щодо захисту порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 03.04.2014 року.

При цьому колегія суддів зауважує, що у відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначені положення кореспондуються з нормами ст. 162 КАС України, які визначають повноваження суду при вирішенні справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як вбачається з приписів частин 2, 3 ст. 99 КАС України строк звернення до суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка дізналась про порушення своїх прав ще у вересні 2012 року, з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області не зверталась, письмову відмову не отримувала, а тому позивачка мала змогу звернутись до суду за захистом своїх прав ще в вересні 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому в силу приписів ч.4 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачкою до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо визнання відмови відповідача з розрахунку її пенсії на пільгових умовах за період роботи лаборантом прозекторської Чугуївської ЦРЛ з 27 серпня 1998 року по 01 січня 2003 року неправомірною та зобов'язання провести перерахунок її пенсії на пільгових умовах за період роботи лаборантом прозекторської Чугуївської ЦРЛ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав, а тому обґрунтованість висновків суду першої інстанції про залишення позову в зазначеній частині без розгляду є законною.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2014 року по справі № 636/3950/14-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 20.11.2014р. по справі № 636/3950/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.