Ухвала суду № 42386031, 13.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2015 р.Справа № 638/21757/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Бартош Н.С.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі № 638/21757/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:

- стягнуто на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму 6435 (шість тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 44 коп. з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області через Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкту владних повноважень - головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в сумі 65 772 (шістдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят дві) гривень з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом безпосереднього списання коштів з Єдиного казначейського рахунку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.14 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без руху.

Позивач, не погодившись із зазначеною ухвалою суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неналежне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч.1 ст. 197 КАС України, розглянув справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами .

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підставою для прийняття ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху стала несплата судового збору.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем ч.3 ст.106 КАС України.

Однак, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає за необхідне скасувати ухвалу суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

За приписами частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зі змісту цієї норми випливає, що в такому порядку розглядаються адміністративним судом вимоги про відшкодування як матеріальної, так і моральної шкоди. Основною умовою такого розгляду є те, щоб така вимога була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин і якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування шкоди, яка заподіяна у вищезазначений спосіб, не є об'єктом справляння судового збору.

За таких обставин позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в адміністративному судочинстві також не є об'єктом справляння судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 КАС України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єкту владних повноважень, відповідно до якого це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається зі змісту позову, він не містить вимог про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача, а лише вимоги про відшкодування на його користь матеріальної та моральної шкоди, тобто позивач звернувся з позовом у порядку цивільного судочинства.

На виконання вимог Закону України "Про судовий збір" та ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги ОСОБА_1 доданий документ про сплату судового збору у розмірі 60 грн. 90 коп., отримувач платежу - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області (а.с. 48).

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати по справі зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають розподілу в порядку ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів присуджує здійснені ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 60 грн. 90 коп.) з Державного бюджету України.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення ним норм процесуального права, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу суду від 10.12.14 року з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ч.3,4 ст.204, п.6 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі № 638/21757/14-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди направити до Дзержинського районного суду м. Харкова на новий розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) сплачений ним судовий збір в розмірі 60 грн. 90 коп. (шістдесят грн. 90 коп.) за подання апеляційної скарги на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2014р. по справі № 638/21757/14-а відповідно до квитанції від 15.12.2014 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бартош Н.С.