Ухвала суду № 42385570, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12271/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтьярьова О.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й..

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАТІ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАТІ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 серпня 2014 року № 111626552206.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального, права просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про помилковість твердження податкового органу щодо порушення позивачем строку, визначеного Законом України від 23.09.1994р. №185/94-ВР для проведення імпортної операції на 9 та 27 днів, оскільки датою імпорту є не дата оформлення вантажної митної декларації, а дата фактичного перетинання митного кордону.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що з 16 по 22 липня 2014 року посадовою особою ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІТАТІ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 28 січня 2014 року №PV-RZA-Z14100023 з компанією ООО «АРАКО» (Чеська Республіка) та від 27 січня 2014 року №05030856/131302-173 з компанією ОАО «Силовые машины - ЗТЛ, ЛМЗ, Электросила, Энергомашэкспорт» (Російська Федерація) за результатами якої складно Акт від 29 липня 2014 року № 691/26-55-22-06/33102834.

На підставі Акту перевірки та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, згідно зі статтею 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР, відповідачем 12 серпня 2014 року винесено податкове повідомлення - рішення №111626552206, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 113282,91 грн.

Підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР з наступними змінами та доповненнями, а саме у зв'язку з виявленням несвоєчасного надходження товару на територію України за контрактом від 28 січня 2014 року №PV-RZA-Z14100023 з компанією ООО «АРАКО» (Чеська Республіка).

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 14 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. № 959-XII (далі по тексту - Закон України від 16.04.1991р. № 959-XII) імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно абзацу 38 статті 1 названого Закону, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Митного кодексу України ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Згідно з пунктом 49 зазначеної статті пропуск товарів через митний кордон України це надання органом доходів і зборів відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення.

Відповідно до положень Митного Кодексу України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно з положеннями глави 13 Митного Кодексу України митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, товар надійшов на територію України відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної від 13 травня 2014 року №СМR000109 та Інвойсу №Z2-214156/A від 30 квітня 2014 року з відміткою Львівської митниці «Під митним контролем» від 15 травня 2014 року товар вартість 65776 Євро перетнув кордон України саме 15 травня 2014 року, а відповідно до Міжнародної товарно-транспортної накладної від 28 травня 2014 року №СМR000110 та Інвойсу №Z2-214156/В від 30 квітня 2014 року з відміткою Львівської митниці «Під митним контролем» від 31 травня 2014 року товар вартість 64690 Євро перетнув кордон України саме 31 травня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про помилковість твердження податкового органу щодо порушення позивачем строку, визначеного Законом України від 23.09.1994р. №185/94-ВР для проведення імпортної операції саме на 9 та 27 днів, оскільки датою імпорту є не дата оформлення вантажної митної декларації, а дата фактичного перетинання митного кордону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 04 липня 2011 справі № 21-108а11 (номер в ЄДРСР 17316885), яка в силу положень частини 1 статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для врахування у судовій практиці.

Також, судом першої інстанції вірно взято до уваги обставини, встановлені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року за результатами розгляду справи №826/8853/14, яка набрала чинності та якою визнано незаконним та скасовано рішення Міністерства економічного розвиту і торгівлі України від 14 травня 2014 року №4122-09/395 щодо відмови ТОВ «ІТАТІ» у видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, а також зобов'язано Міністерство економічного розвиту і торгівлі України прийняти належне рішення у відповідно до чинного законодавства України, а саме: видати ТОВ «ІТАТІ» висновок щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією - контрактом від 28 січня 2014 року №PV-RZA-Z14100023 від 08 травня 2014 року по 14 серпня 2014 року.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Також, колегією суддів звернуто увагу на те, що в резолютивній частині оскаржуваної постанови визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «від 16 квітня 2014 року №0000211530», а предметом розгляду в даній справі є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «від 12 серпня 2014 року № 111626552206», однак дана обставина не є підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, а свідчить про допущення судом першої інстанції описки, яка в силу положень статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути виправлена судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2015 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.