Ухвала суду № 42385499, 21.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2924/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Петрика І.Й..

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнатня протиправною та скасування постанови від 10.09.2014р. № 112 про накладення штрафу в сумі 9413грн. 99 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального, права просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що посадові особи відповідача при проведенні перевірки діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова та рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, є законним та обґрунтованим.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду з наступних мотивів.

Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно направлення від 14.05.2014р. № 133 у відповідності до наказу від 14.05.2014 № 63 посадовими особами відповідача 14.05.2014 проведено позапланову перевірку магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3

Наказ № 63 про проведення перевірки винесений на підставі звернення громадянина ОСОБА_4 та згоди на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції у Черкаській області від 16.04.2014р. № 01/73481/2014 за вх.№ 22.04.2014.

У зверненні ОСОБА_4 зазначив наступне: «Часто приїжджаю у справах до міста Черкаси і купую продукти у продовольчому магазині по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Назва його «ІНФОРМАЦІЯ_1». Часто зіштовхуюсь з прострочкою та відсутністю потрібної та доступної інформації або вона написана на іноземній мові. Прошу перевірити цей магазин та захистити моє право як споживача».

В ході перевірки встановлено порушення, що зафіксовано у акті перевірки від 14.05.2014р. №000088, а саме встановлено відсутність необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (додаток № 7 під п. 1-30, 32-46, 47-51, 59, 61-63, 66) з терміном придатності яких минув (додаток № 7 під п. 31), які не відповідають вимогам нормативних документів за показником «зовнішній вигляд» по наявності сторонніх вкладень та осаду на дні пляшки (додаток № 7 під п. 52-58, 60, 64-67).

У завіреній у встановленому порядку копії акту містяться підписи перевіряючих та уповноваженої особи ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5

За результатами перевірки складено протокол від 14.05.2014р. № 000064 про адміністративне правопорушення за виявлені порушення у результаті перевірки продукції магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3, згідно зі ст. 155 КУпАП щодо фізичної особи-громадянина ОСОБА_3

На підставі складеного протоколу винесена постанова від 28.05.2014 № 73 про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 170 грн.

Також, IV пунктом акту перевірки міститься припис яким: припиняється реалізація товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів (рядки 52-58, 60, 64, 65, 67 додатку № 7); зобов'язано забезпечити наявність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на продуктах зазначених в додатку № 7 під п. 1-30, 32-46, 47-51, 59, 61-63, 66 надати інформацію про продукцію отриману на реалізацію зазначену в додатку № 7 під п. 1-67 про кількість та вартість. Пред'явити документи, що засвідчують якість на алкогольні напої зазначені під п. 64, 65 додатку № 7. В приписі зазначено, що розгляд матеріалів справи відбудеться 23.05.2014р. Даний припис 15.05.2014 отримала уповноважена особа ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5, про що, міститься підпис.

В подальшому, у зв'язку зі встановленими порушеннями відповідачем винесена постанова про накладення стягнення з ФОП ОСОБА_3 в сумі 9413, 99 грн. від 10.09.2014 № 112 за результатами розгляду акту перевірки від 14.05.2014 № 000088, у якому встановлено порушення вимог - ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Крім того, за невиконання припису відповідачем 10.09.2014 винесено постанову № 111 у відповідності до п.9 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» та накладено на ОСОБА_3 штраф у розмірі 340 грн.

Даючи правову оцінку обставинам справи в частині доводів апелянта щодо порушення відповідачем порядку проведення перевірки, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до п. 1,2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 №1023-XII (надалі - Закон №1023) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, та на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 №465/2011 (надалі - Положення №465/2011), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Відповідно п. 3 Положення №465/2011 основними завданнями Держспоживінспекції України є: реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно п. 4 Положення №465/2011 Держспоживінспекція України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; здійснює у межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Абзацом 5, 8 частини 1 статті 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема є обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. (ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 № 310 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержанням правил торгівлі та надання послуг» затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, що додається.

Вказаним порядком закріплені ідентичні вимоги ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо проведення позапланового заходу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у зверненні громадянина ОСОБА_4 звертається увага на порушенні права споживача на інформацію про дату виготовлення та строк придатності, а також відсутності маркування товарів на державній мові. Крім того, була наявна згода Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу.

Пунктом 2.4 Порядку передбачено, що під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

Враховуючи наведене, твердження апелянта про відсутність підстав контролюючого органу для здійснення позапланової перевірки не знайшли свого підтвердження.

Згідно трудового договору № 11 від 09.10.2006 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, остання являється працівником позивача на посаді касира торгового зала. ОСОБА_5 не було повідомлено перевіряючих про відсутності у неї повноважень щодо надання пояснень, отримання документів, а тому можна зробити висновок, що продавець мав право отримувати направлення про проведення перевірки, так як вона і ФОП ОСОБА_3 знаходяться в трудових відносинах.

Як вбачається з приписів ч. 3 ст. 7 Закону №1023, для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком. Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1023, продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності. 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.(ч.1 ст. 15 Закону №1023).

Пунктом 17 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли 9 без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку.

Пунктом 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджених постановою КМУ від 30 липня 1996 р. N 854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов'язковим до виконання), строк придатності яких минув.

Чинне законодавство у сфері захисту прав споживачів у правах споживача на належну якість та гарантування строку придатності покладає на продавця (виробника, виконавця) обов'язок передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію (ч.1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Ч. 3 ст. 19 Господарського кодексу України передбачено, що держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у такій сферах споживання "за якістю і безпечністю продукції.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі продажу (ч.1 ст. 675 Цивільного кодексу України). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України).

Особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).

У Додатку № 7 до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000088 «Зведених даних про результати перевірки продукції, яка не відповідає вимогам нормативно правових актів (нормативних документів) або/та яка реалізувалась із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів» у детальному описі результатів перевірки зафіксовано на конкретній позиції товару серед переліку найменування продуктів, що перевірялись такі порушення: відсутність інформації щодо категорії вимог п. 7.1.2, п. 7.1.2.3. ДСТУ 5028: 2008 «Яйця курячі харчові. Технічні умови» (у Розділі Стандарту «Маркування»); відсутність інформації з позначкою про наявність чи відсутність у складі «ГМО»; відсутня інформація про місцезнаходження виробника; відомості про умови зберігання; відсутні відомості про харчову та енергетичну цінність, дату виготовлення; термін придатності минув (п. 31 «Запіканки з ароматом ваніли» ТМ «Волошкове поле»); не відповідає вимогам діючих нормативних документів по позначці «зовнішній вигляд» по наявності осаду на дні пляшки алкогольних напоїв; не відповідає вимогам нормативних документів за позначенням «зовнішній вигляд» по наявності сторонніх включень.

Частиною 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного (нагляду) контролю у сфері господарювання» пролонговано, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Приписом до акту від 14.05.2014 року за № 000088 ФОП ОСОБА_3 встановлено, що про виконання припису зобов'язано (з відповідним документальним підтвердженням) повідомити Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Черкаській області до розгляду матеріалів справи, який повинен бути відбутися 23 травня 2014 року за адресою: АДРЕСА_2. 15.05.2014 року, адміністратор ОСОБА_5 ознайомлена, що засвідчено підписом, однак до 22.08.2014 року жодного пояснення, заперечення або виконання припису з документальним підтвердженням до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області не надходило.

Абзац 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду) контролю) у сфері господарської діяльності» надає право Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області право одержувати довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю) відповідно до вищезазначеного закону.

26.08.2014 року рекомендованим листом із повідомленням про вручення, ФОП ОСОБА_3 зобов'язано і повторно надіслано вимогу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про надання письмової інформації щодо кількості та вартості, одержаної для реалізації продукції, зазначеної в Додатку № 7 акту перевірки від 14.05.2014 року № 000088 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_3 для розгляду матеріалів справи до 10.09.2014 року, а тому доводи, що інспекція не повідомляла про дату, місце і час розгляду справи необгрунтовані.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за: 2) виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.2, 7, 10 ч. 1 ст. 23 Закону №1023).

Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта щодо винесення постанов про накладення стягнення на позивача одночасно до юридичної відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.01.2015 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.