Постанова № 42384809, 13.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Справа№ 910/13165/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Жук Г.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Шилков В.О. ( за довіреністю б/н від 28.03.2014)

від ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2014р.

у справі № 910/13165/13 (суддя: Гулевець О.В.)

за скаргою Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна"

на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"

про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському комітеті Міжнародної торгової палати у справі №001/2013

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"

до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна"

про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 548127,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" звернулось із заявою до господарського суду міста Києва про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському комітеті Міжнародної торгової палати у справі № 001/2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва № 910/13165/13 від 22.10.2013р. заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Українському комітеті Міжнародної торгової палати від 03.07.2013р. у справі № 001/2013 за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" до ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" про розірвання договору та стягнення коштів у розмірі 548127,00 грн. задоволено.

22.10.2014р. господарським судом міста Києва у справі № 910/13165/13 видано накази про стягнення з ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" вартістості об'єкту інвестування, сплаченої до фонду фінансування будівництва, в розмірі 548 127, 00 грн., та суму сплаченого за розгляд спору третейського збору в розмірі 27 925,08 грн., а загалом - 576 052,08 грн.

30.10.2014р. до господарського суду міста Києва від боржника - ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, в якій останній просить скасувати арешт з всього майна ПрАт «ФК «Сантанна» , накладений постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 13.03.2014 року та скасувати арешти на кошти, що містяться на його рахунках, накладені постановою ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 22.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у повному обсязі.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що державний виконавець діяв відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а з наданих скаржником документів не вбачається, що на вищевказані рахунки та на майно боржника не може бути накладено арешт на виконання наказу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, скаржник - ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року та задовольнити вимоги скарги на дії державного виконавця в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві неправомірно постановами від 13.03.2014р., та від 22.07.2014р. наклав арешт на майно та грошові кошти боржника, оскільки відповідно до положень Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" виплата коштів довірителю не може здійснюватися за рахунок іншого ФФБ або власного майна управителя, а повернення залучених довірителем до Фонду коштів можливе після реалізації відповідного об'єкта інвестування або після введення об'єкта будівництва в експлуатацію або відповідно до п. 5.5.2 Правил Фонду за рахунок оперативного резерву.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року було прийнято до розгляду апеляційну скаргу ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" та призначено розгляд справи на 13.01.2015 р.

13.01.2015 року розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А., в зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, змінено склад колегії суддів, головуючий суддя Руденко М.А., суддів: Жук Г.А., Пономаренко Є.Ю.

У судове засідання представники позивача та ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норми Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, за наявними у справі доказами.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.01.2015 року підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.11.2013р. старшим державним виконавцем Лукіних Антоном Вікторовичем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу господарського суду міста Києва від 22.10.2013р.(а.с.81). У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В установлений постановою про відкриття виконавчого провадження строк добровільного виконання судового рішення борг сплачений не був.

У зв'язку з чим, 13.03.2014р. старшим державним виконавцем Лукіних Антоном Вікторовичем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення: 576052,08 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.(а.с.83) Також на виконання наказу про стягнення боргу в сумі 576 052,08 грн., 22.07.2014р. старшим державним виконавцем Лукіних Антоном Вікторовичем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с.85), згідно з якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, а саме: код фінансової установи: 380333, назва фінансової установи: Ф-Я АТ "УКРЕКСІМБАНК",КИЇВ, номер рахунку: 26504064038384, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 380333, назва фінансової установи: Ф-Я АТ "УКРЕКСІМБАНК",КИЇВ, номер рахунку: 26509014038384, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 300670, назва фінансової установи: ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", номер рахунку: 26502000117990, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 380333, назва фінансової установи: Ф-Я АТ "УКРЕКСІМБАНК",КИЇВ, номер рахунку: 26500024038384, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 322498, назва фінансової установи: ПАТ "АКБ "КИЇВ", номер рахунку: 26509001838202, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 322498, назва фінансової установи: ПАТ "АКБ "КИЇВ", номер рахунку: 26500001838201, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 300670, назва фінансової установи: ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", номер рахунку: 26509000217990, код валюти рахунку: 980.

Не погоджуючись з зазначеними діями державного виконавця щодо винесення постанови про арешт та оголошення заборони відчуження майна, в межах суми боргу та постанови про арешт коштів, в межах суми боргу, боржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції прийшов до висновку, що скаржник не надав належних доказів, які б підтверджували його твердження про протиправність дій державного виконавця при винесенні постанови про арешт майна та оголошення заборони його відчуження та постанови про арешт коштів боржника , натомість державний виконавець діяв відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Часиною 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також, відповідно до норм ст. 6 вищевказаного Закону України передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 121-2 ГПК України, визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 2 та ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999р., арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Зазначеною нормою Закону передбачено право державного виконавця з метою примусового виконання рішення накласти арешт на рахунки у банках чи інших фінансових установах та арешт на майно боржника.

Згідно ч. 3-5 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. Не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом: кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"; суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), отримані від замовників морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення або від замовників ремонту, модернізації морських, річкових суден, інших плавучих засобів та суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, а також кошти у вигляді кредитів, які зазначені підприємства спрямовують на фінансування будівництва або ремонту морських, річкових суден, а також на виготовлення або ремонт суднової техніки, суднових двигунів, суднових приладів і оснащення, що перебувають на окремих рахунках зазначених підприємств.

Враховуючи вищевикладені положення Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець, при винесенні постанов про арешт майна божника та оголошення його заборони на відчуження від 13.03.2014 року та постанови про арешт коштів боржника від 22.07.2014 року, діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до вищевказаного Закону. При цьому, правомірні дії державного виконавця були направлені на виконання наказу господарського суду м. Києва № 910\13165\13 виданого 22.10.2013 року про стягнення боргу в сумі 576 052, 08 грн.

Будь-яких обмежень щодо накладення арешту на рахунки боржника та майно боржника положення Закону України "Про виконавче провадження" не містять, а з наданих скаржником документів не вбачається, що на вищевказані рахунки та на майно божника не може бути накладено арешт.

Також, колегія суддів звертає увагу, що арешт на майно боржника на кошти на рахунках був накладений в межах суми боргу, що відповідає вимогам ст. 55 Закону України « Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги про те, що при винесенні оскаржуваних постанов державним виконавцем не було враховано ст. 20 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки при примусовому виконанні судового наказу застосовуються норми Закону України « Про виконавче провадження», що не передбачають обмеження накладення арешту на майно та кошти боржника, в межах суми боргу, у зв'язку з зазначеними вище обставинами.

За таких обставин, колегія судді вважає, що обставини, на які посилається скаржник є безпідставними та необґрунтованими, а тому судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Фінансова компанія "Сантанна" на дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/13165/13, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Сантанна" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/13165/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2014 року у справі № 910/13165/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/13165/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Г.А. Жук

Є.Ю. Пономаренко