Постанова № 42384806, 20.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 року Справа №904/4987/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача,

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.Ю.

За участю представників сторін:

від кредитора: Гайворонський О.Г., довіреність №708-О від 21.02.14;

інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року

у справі № 904/4987/14

за заявою публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до боржника приватного підприємства "Саніс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської обл.

про визнання грошових вимог на суму 113 786, 15 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у даній справі (суддя Калиниченко Л.М.) визнані грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" до приватного підприємства «Саніс» на суму 200,00 грн., які внесені до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Решта вимог відхилена.

Суду першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що безспірні грошові вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в сумі 200,00 грн. підтверджуються відповідними доказами (комісія за проведення розрахунків за допомогою систем віддаленого доступу за лютий 2013 року, згідно Договору банківського розрахунку від 15.12.2005 року). В задоволенні решти вимог відмовлено, оскільки відсутні докази щодо виникнення суми заборгованості.

З такими висновком суду не погодилось публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "ПриватБанк", і звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в обгартування підстав звернення до якого, ПАТ «КБ «ПриватБанк» посилається на те, що він виконав в повному обсязі свої зобов'язання за Договором про встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000,00 грн. від 02.03.2011 року б/н, однак ПП «Саніс», в порушення умов договору, допустило утворення заборгованості зі сплати кредиту, відсотків за користування кредитом, також заборгованість зі сплати пені та комісії за користування кредитом, що станом на 21.07.2014 року становить 111 214,75 грн. Щодо грошових вимог в розмірі 2 571,40 грн., то ця сума заборгованості виникла у зв'язку з несплатою боржником комісії за обслуговування корпоративних карт, за Договором банківського рахунку №DZ0N5K від 15.12.2005 року.

Таким чином, кредитор зазначає, що при зверненні до ліквідатора з грошовими вимога на загальну суму 113 786,15 грн., він надав всі докази утворення/формування перед ним зазначеної заборгованості, а посилання суду, при прийнятті оскаржуваної ухвали, на відсутність належних доказів вважає такими, що не відповідають матеріалам справи.

20.01.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Представник кредитора - ПАТ КБ «ПриватБанк» в судовому засіданні надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог, з посиланням на норми законодавства.

Інші представники сторін у справі про банкрутство приватного підприємства "Саніс" в судове засідання не з'явились, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення ліквідатора та кредиторів належним чином про розгляд господарської справи в апеляційній інстанції та реалізації ними права судового захисту своїх інтересів (див. п.3.9.2 постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скаржника і давши їм правову оцінку, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» підлягають задоволенню з наступних підстав.

15.12.2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) та ПП «Саніс» (далі-Клієнт), на підставі заяви боржника, укладено Договір банківського рахунку №DZ0N5K (а.с.11-12), відповідно умов до якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок/рахунки у національній та іноземній валюті (у тому числі картковий/карткові) та інші рахунки зі спеціальним режимом використання) та здійснює його/їх розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства.

Крім того, боржник був ознайомлений під підпис з наступними банківськими документами: розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі ПП «Саніс», регламент робіт розрахунково-інформаційних програних продуктів, регламент отримання інформації про стан рахунків засобами мобільного зв'язку, правила користування платіжною карткою, регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок, зведений реєстр тарифів, додаткова угода №1 від 15.12.2005 року, реєстр тарифів на послуги розрахунково - касового обслуговування (а.с.13-25).

Станом на 21.07.2014 року у боржника виникла заборгованість за кредитом (тіло) в сумі 2 571,40 грн., згідно розрахунку заборгованості ПП «Саніс», що міститься в матеріалах справи (а.с.27).

02.03.2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» (далі-Банк) та ПП «Саніс» (далі-Клієнт), на підставі заяви боржника, укладено Договір про встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000,00 грн. б/н, відповідно до умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на вказаному рахунку Клієнта. Про розмір ліміту Банк повідомляє на Клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за критсування кредитним лімітом регламентується Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www. privatbank.ua.

Як вбачається з матеріалів справи, заява боржника ПП «Саніс» від 02.03.2011 року (а.с.26) складена та закріплена електронним підписом Клієнта в системі «Інтернет-клієнт-банкінг «Приват24». Підписуючи цю заяву, боржник, просив встановити кредитний ліміт на розрахунковий рахунок №26001050245260 в сумі 50 000,00 грн., та погодився з умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, тарифами ПАТ КБ «ПриватБанк», що розміщені на сайті банка, зокрема боржник був повідомлений про те, що разом з цією заявою складається Договір про встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000,00 грн. б/н.

У зв'язку з порушенням боржником умов Договору від 02.03.2011 року б/н, станом на 21.07.2014 року, у нього виникла заборгованість перед кредитором в сумі 111 214,75 грн.: заборгованість за кредитом (тіло) становить 38 917,39 грн., заборгованість за відсотками становить 42 793,91 грн., заборгованість з комісії становить 8 901,04 грн., заборгованість з пені становить 20 602,41 грн. (а.с.36).

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки»).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6 Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки») та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до п. 3.18.4 Умов визначено порядок розрахунків. За користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20го до 25го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості

У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими (п. 3.18.4.10. Умов).

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З наведеного вбачається, що кредитор - ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором про встановлення кредитного ліміту в сумі 50 000,00 грн. б/н від 02.03.2011 року виконав у повному обсязі (а.с.105-115), надавши боржнику кредитний ліміт у розмірі 50 000,00 грн. Боржник - ПП «Саніс» свої зобов'язання за цим договором перед кредитором у повному обсязі не виконав.

Нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З огляду на вищезазначене, колегією суддів встановлено, що договір, який укладено між сторонами, складається із заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, Умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, не оспорювався та недійсним не визнаний.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо суми пені в розмірі 20 602,41 грн. за Договором б/н від 02.03.2011 року, то розглянувши питання про обґрунтованість вимог кредитора, колегією суддів враховано наступне.

Частиною 1 ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.18.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені з урахуванням визначеного п. 3.18.5.4. Умов, порядку нарахування пені, колегія суддів вважає, що вимоги кредитора про стягнення з боржника 20 602,41 грн. пені, яку нараховано за прострочення сплати кредиту, відсотків та комісійної винагороди за користування кредитом, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів вважає доведеною кредитором - ПАТ КБ «ПриватБанк» обґрунтованість заявлених кредиторських вимог, враховуючи зазначене, висновок місцевого господарського суду стосовно не доведеності кредитором факту існування між сторонами договірних відносин та відповідно виникнення у боржника кредитних зобов'язань, є помилковим. Керуючись статями 101-106 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі № 904/4987/14 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2014 року у справі № 904/4987/14 скасувати частково.

Визнати грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" до приватного підприємства «Саніс» на суму 113 786,15 грн. та віднести до четвертої черги задоволення грошових вимог кредиторів.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст складений 21.01.2015 року

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков