ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" січня 2015 р.Справа № 921/1283/14-г/9
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гевка В.Л.
Розглянув справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", вул. Текстильна, 16А, офіс.7, м. Тернопіль, 46000
про cтягнення заборгованості в сумі 53 270грн.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_3, договір про надання юридичних послуг від 07.11.2014 р.
відповідача: Берегуляк Оксана Вікторівна, довіреність №2/1-317 від 08.12.14р.
Представникам позивача та відповідача (в попередніх судових засіданнях) роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Сторони, в порядку ст.77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.
В судовому засіданні 20.01.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть справи: Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", вул. Текстильна, 16А, офіс.7, м. Тернопіль, 46000 про cтягнення заборгованості в сумі 53 270грн.
Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: Договору про надання послуг №4М/К та Додатків до договору №1 від 24.09.2013р. та №2 від 24.08.2013р., Актів : №47 від 19.08.2013р., №48 від 29.08.2013р., №49 від 29.08.2013р., №50 від 06.09.2013р., №54 від 07.09.2013р., №51 від 13.09.2013р., №55 від 17.09.2013р., №56 від 17.09.2013р., №67 від 11.10.2013р., №70 від 19.10.2013р., №71 від 19.10.2013р., №72 від 19.10.2013р., Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 22.10.2014р., та іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2014р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.12.2014 р. о 15 год. 20 хв.
В судовому засіданні 09.12.2014р. суд перейшов до розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 23.12.2014р. до 16 год. 20 хв. та оголошувались перерви у судовому засіданні до 12.01.2015р. о 15 год. 00 хв. та до 20.01.2015р. до 14 год. 20 хв.
Строк вирішення спору у справі №921/1283/14-г/9 встановлено по 18.01.2015р. Разом з тим, 18.01.2015р. являється вихідним днем, так як випадає на неділю.
В силу ч.3 ст. 51 ГПК України, у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
А тому, останнім днем двохмісячного строку у справі є 19.01.2015р.
Суд згідно ухвали від 12.05.2015р. враховуючи подане клопотання представниками сторін від 12.01.2015р. продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів у відповідності до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Повноважний представник позивача в судове засідання прибув, та підтвердив сплату відповідачем основної суми боргу в повному обсязі та вказав, що не вирішеним залишилось питання щодо розподілу судового збору у справі.
Повноважний представник відповідача у судове засідання прибув та підтримав подані клопотання №2014/12-22/3 від 22.12.2014р. (вх.№23824 від 22.12.2014р.) та № 2014/12-24/1 від 24.12.2014р. ( вх. № 24143 від 24.12.2014р.), у яких зазначено про сплату боргу в сумі 46 270,00 грн. та просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9 700,00 грн. (з яких 7 000,00 грн. оплачені ще до подання позову та 2 700,00 грн., необґрунтовано заявлені до стягнення на підставі Договору про надання послуг №4М/К від 20.08.2013р., що не відповідає дійсності), та припинити провадження у справі в частині стягнення 43 570,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи доводи позивача та заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи частини 1 статті 174 ГК України, відповідно до якої господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Як встановлено судом, 20 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" в особі директора Захарківа Ярослава Петровича що діє на підставі Статуту (далі по тексту також - Замовник, ТОВ «Гранд Ідеал», відповідач) та ФОП ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва (далі по тексту також - Виконавець, позивач) укладено договір про надання послуг №4 М/К (далі по тексту - Договір), за умовами якого Позивач зобов'язується надати Відповідачу послуги технікою, а Відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити надані послуги. Номенклатура техніки і ціни за надання послуг вказуються в додатках до договору. (п.1.1., п.1.2. Договору).
Згідно п.3.1. договору, Виконавець зобов'язаний надавати послуги Замовнику технічно справною технікою з обслуговуючим персоналом.
У відповідності до п.3.5. договору Виконавець зобов'язаний надати Замовнику наступні документи :
- Рахунки;
- Акти про надані послуги;
- Змінні рапорти (відомості);
- Податкові накладні.
Пунктом 3.10. договору сторони, також, обумовили, що Замовник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг згідно пункту 4.1. даного договору.
Згідно п.2.1., Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р.
Також, пунктом 2.2. Договору сторони погодили, що Договір може бути розірваним тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Договору.
Вказаний Договір підписаний Директором - ТзОВ "Гранд Ідеал" і ФОП ОСОБА_1 та завірений їх печатками.
При цьому, кожна із сторін, уклавши вказаний вище Договір, взяла на себе зобов'язання, а саме Позивач зобов'язався надати Відповідачу послуги технікою, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги в порядку та на умовах визначених Договором.
Вартість та обсяг наданих послуг визначається згідно актів про надання послуг за місяць, які надаються Виконавцем, але не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
Розрахунок здійснюється Замовником згідно актів про надані послуги, на протязі 5 робочих днів з моменту їх підписання Замовником.(п.4.1., п.4.3. Договору).
Поряд з тим, до матеріалів справи позивачем долучено копію Додатку №1 від 20 серпня 2013р. до Договору про надання послуг №4М/К від 14.08.2013р., яким сторони домовились про наступне :
Виконавець надає Замовнику, по його заявці, послуги :
- Самоскидом МАN 270-грн./год.
- Екскаватор Komatsu 280-грн./год.
Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено копію Додатку №2 від 24.09.20213р. до Договору про надання послуг №4М/К від 14.08.2013р., в якому сторони домовились, що :
Виконавець надає Замовнику, по його заявці, послуги :
- Самоскидом МАN 270-грн./год.
- Екскаватор Komatsu 280-грн./год.
- Послуги тягача МАN 12,7-грн./км.
Ціни вказані без ПДВ, витрати на пальне несе Виконавець.
Зазначені Додатки до договору підписані представником ТзОВ "Гранд Ідеал" і ФОП ОСОБА_1, завірені їх печатками та є невід'ємною частиною договору і набирають чинності з дня їх підписання.
Як вбачається із матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини із договору надання послуг.
Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із змісту ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
При цьому, кожна із сторін, уклавши вказаний вище договір про надання послуг, взяла на себе зобов'язання, а саме позивач надати послуги технікою, а відповідач оплатити їх в порядку та на умовах, визначених вказаним вище договором.
Як стверджує позивач, він свої обов'язки по Договору виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами про надання послуг (Самоскидом МАN, Екскаватором Komatsu, тягачем МАN) №47 від 19.08.2013р. на суму 2700,00 грн., №48 від 29.08.2013р. на суму 29 960,00 грн., №49 від 29.08.2013р. на суму 28 890,00 грн., №50 від 06.09.2013р. на суму 3 810,00 грн., №54 від 07.09.2013р. на суму 16 200,00 грн., №51 від 13.09.2013р. на суму 29 680,00 грн., №55 від 17.09.2013р. на суму 3 810,00 грн., №56 від 17.09.2013р. на суму 1 400,00 грн., №67 від 11.10.2013р. на суму 3 072,00 грн., №70 від 19.10.2013р. на суму 20 520,00 грн., №71 від 19.10.2013р. на суму 26 600,00 грн., №72 від 19.10.2013р. на суму 2 700,00 грн., що в підсумку складає 169 342,00 грн.
За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
При цьому, як стверджує позивач та зазначене підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов'язання за Договором про надання послуг технікою не виконав, а саме не здійснив оплату отриманих послуг в повному обсязі у передбачені Договором строки.
Таким чином, з врахуванням часткового погашення боргу, за відповідачем рахувалась заборгованість в розмірі 53 270 грн. 00 коп.
Зазначена сума заборгованості підтверджується і наданим суду Актом звірки розрахунків, проведеним сторонами, станом на 22.10.2014р., підписаним представниками позивача і відповідача без будь-яких зауважень чи заперечень.
Разом з тим, в процесі розгляду спору, відповідачем подано клопотання №2014/12-22/3 від 22.12.2014р., а в подальшому письмове пояснення та уточнення до клопотання про припинення провадження у справі №921/1283/14-г/9, №2014/12-24/1 від 24.12.2014р., до якого долучено докази того, що 7 000,00 грн. оплачені відповідачем ще до подання позову, а саме 31.10.2014р. (платіжне доручення №67 від 31.10.2014р.)
А борг у сумі 46 270,00 грн., оплачено після звернення позивача з позовом у суду що підтверджується доданими до клопотання платіжними дорученнями №1 від 08.12.2014р. на суму 20 000,00 грн., №51 від 08.12.2014р. на суму 6 270,00 грн., №180 від 16.12.2014р. на суму 20 000, 00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
А тому, оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи, беручи до уваги те, що відповідач надав докази погашення заборгованості в розмірі - 50 570 грн. 00 коп., а відтак провадження в цій частині позовних вимог підлягає до припинення за відсутністю предмета спору у відповідності до п. 1 частини 1 ст. 80 ГПК України.
Одночасно, як встановлено судом Акт про надання послуг №47 від 19.08.2013р. на суму 2 700,00 грн., підписаний сторонами 19.08.2013р. таким чином він укладений раніше укладеного між сторонами Договору від 20.08.2013р., що є предметом розгляду у справі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Акт про надання послуг №47 від 19.08.2013р. на суму 2 700,00 грн. укладено сторонами не на виконання умов Договору про надання послуг №4М/К, на який посилається позивач як на підставу заявленого позову, оскільки він укладений сторонами раніше самого Договору.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заборгованість в розмірі 2700,00 грн. включено до заявленої суми боргу безпідставно та суд в цій частині у позові відмовляє.
Статтею 4 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Щодо розподілу судового збору у справі, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
П. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
У свою чергу у п.п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
Беручи до уваги наведене, розглянувши та оцінивши докази, подані позивачем, які підтверджують той факт, що на час звернення позивача з позовними вимогами до господарського суду Тернопільської області, відповідач взяте на себе зобов'язання за Договором про надання послуг не виконав у повному обсязі у визначені строки, так як заборгованість у розмірі 43 570,00 грн. сплачена ним після 18.11.2014р. і тому спір в цій частині виник саме з вини відповідача, а тому суд, судовий збір у розмірі 1 494 грн. 30 коп. покладає на відповідача у справі та він стягується на користь позивача.
При цьому, враховуючи відмову в позові в частині 2700,00 грн., а також той факт, що відповідачем борг в розмірі 7000,00 грн. сплачено до звернення позивача з позовною заявою в господарський суд, судові витрати в розмірі 332 грн. 70 коп., судом покладаються на позивача у справі так як спір у цій частині безпідставно виник саме з його вини.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32-33, 49, п.1-1ст.80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. В частині стягнення 2700 грн. 00 коп. боргу, відмовити в позові.
2. В частині стягнення 50 570 грн. 00 коп. основного боргу, припинити провадження.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", вул. Текстильна, 16А, офіс.7, м. Тернопіль, 46000 (код ЄДРПОУ 38480100) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІНП НОМЕР_1) - 1 494 (одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 30 коп. судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення, через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено 21.01.2015р.
Суддя В.Л. Гевко
Судове рішення № 42384409, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 20.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/1283/14-г/9. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: