Рішення № 42384195, 23.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р. Справа № 911/4752/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго";

до Фізичної особи-підприємця Павленка Володимира Ілліча;

про стягнення 2 610,81 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Іванов В.Г. (довіреність № 321 від 04.12.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Фізичної особи-підприємця Павленка Володимира Ілліча про стягнення 2 610,81 грн. з яких 2 222,16 грн. основного боргу, 160,34 грн. пені, 23,91 грн. 3 % річних та 204,40 грн. інфляційних за Договором про постачання електричної енергії № 1800 від 22.03.2006 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2014 року порушено провадження у справі № 911/4752/14 та призначено справу до розгляду на 24.11.2014 року.

В судове засідання, яке відбулось 24.11.2014 року представники сторін не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 07.11.2014 року не виконали, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 23.12.2014 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 23.12.2014 року, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач у судове засідання 23.12.2014 року не з'явився.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (позивач, Постачальник) є суб'єктом господарювання, що отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються законом України «Про електроенергетику» (далі - Закон), Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

22.03.2006 року між ЗАТ АЕС «Київобленерго» (далі - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго", позивач, Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Павленком Володимиром Іллічем (відповідач, Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 1800 (далі-Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

З метою визначення обсягу спожитої електричної енергії відповідачу було встановлено розрахунковий прилад обліку (електролічильник) типу: САЧЕ № 0024087, що підтверджується Додатком 3.1 до Договору «Перелік об'єктів ПП Павленка В.І., що живляться від мереж Постачальника електричної енергії або від мереж основного споживача».

Відповідно до п. 2.2.3 Договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії платежі згідно з умовами Додатку 2 «Порядок розрахунків» та Додатку 4 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Додатками 2 та 4 до Договору Сторони погодили, що оплата за електроенергію проводиться у формі авансових платежів та поточних плат з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду. Розрахунковий період встановлено споживачу з 11 числа календарного місяця до 11 числа наступного місяця. Оплата заборгованості за електроенергію здійснюється на дату закінчення розрахункового періоду з урахуванням оплат згідно графіків погашення заборгованості в п'ятиденний термін після дати зазначеної в рахунку на оплату. Споживач зобов'язаний протягом 16 годин з моменту зняття показів електролічильників довести їх значення до Постачальника електричної енергії, за встановленою формою (Додатком 8 «Звіт про використану електроенергію») за адресою: м. Бровари, вул. Вокзальна, 10.

Згідно до п. 9.5 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і укладається на термін до 31.12.2006 року; договір вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року позивачем постачалась відповідачу електрична енергія та щомісячно виставлялись відповідні рахунки-фактури на оплату, проте як стверджує позивач, відповідач за вищезазначений період звіти про використану електричну енергію не надав та коштів за надану електроенергію в сумі 2 222,16 грн. не сплатив, що останнім не заперечено і не спростовано.

У зв'язку з чим, 11.09.2014 року, згідно Наряду на підключення/відключення від 11.09.2014 року № UW20 9002159811 з поточними показниками лічильника 052303 кВт/год, ПАТ «Київобленерго» було відключено відповідача від електромережі Постачальника через несплату.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений договір за своєї правовою природою є договором енергопостачання, за яким, згідно ст. 275 ГК України енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Таким чином, судом встановлено заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленої електроенергії в сумі 2 222,16 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Позивач просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу, також 160,34 грн. пені, 23,91 грн. 3 % річних та 204,40 грн. інфляційних від простроченої суми.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3 - 2.2.4 Договору, з порушенням термінів визначених Додатком 2 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня,а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Сума пені та інфляційні нарахування зазначаються в розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня, 3 % річних та інфляційні по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Здійснені позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних є арифметично вірними, відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому позовні вимоги у відповідній частині є доведеними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Павленка Володимира Ілліча (08150, Київська обл., м. Боярка, вул. Вишнева, 1, код 33597216) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (04212, м. Київ, Оболонський район, вул. Попова, 17, код 2245918550) 2 222,16 грн. основного боргу, 160,34 грн. пені, 23,91 грн. 3 % річних та 204,40 грн. інфляційних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.12.2014 року

Суддя Т.П. Карпечкін