Рішення № 42383804, 14.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015 Справа № 908/5056/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Дмитрієв Є.М., довіреність № 52/14 від 08.10.2014 р.; Тивоненко Д.Р., довіреність № 22/15 від 08.01.2015 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/5056/14,

за позовом: Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, буд. 11, скорочено ПП «Бізон-Тех 2012»);

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Лан» (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Партизани, вул. Чапаєва, буд. 46, скорочено ПСП Агрофірми «Лан»);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Приватним підприємством «Бізон-Тех 2012» заявлено позовні вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Лан» про стягнення заборгованості за договором поставки насіння № ТК-Н-51 від 17.04.2013 р. у розмірі 1069762,56 грн., що складається з: 424685,70 грн. основного боргу, 417729,24 грн. індексації ціни товару, 127405,71 грн. штрафу, 99941,91 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/5056/14, присвоєно справі номер провадження 34/132/14, розгляд якої призначено на 12.12.2014 р.

Ухвалами господарського суду Запорізької області від 12.12.2014 р. та 23.12.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 23.12.2014 р. та 14.01.2015 р.

18.12.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ПП «Бізон-Тех 2012» надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач зазначає, що сума індексації неоплаченого відповідачем товару та сума пені за прострочення оплати товару нараховані станом на 30.10.2014 р., тобто на дату подання позовної заяви. Борг відповідач не погасив та продовжує ухилятись від виконання договору, у судові засідання не з'являється, а тому позивач вважає, що борг не буде погашений і до 23.12.2014 р. У зв'язку з цим, позивач нараховує пеню та індексацію ціни товару станом на 22.12.2014 р. Таким чином, позивач просить стягнути з ПСП Агрофірми «Лан» 1221817,08 грн., що складається з: 424685,70 грн. основного боргу, 558529,58 грн. індексації ціни товару, 127405,71 грн. штрафу, 111196,09 грн. пені.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, в судовому засіданні 23.12.2014 р. судом розглядалися позовні вимоги про стягнення з ПСП Агрофірми «Лан» заборгованості за договором поставки насіння № ТК-Н-51 від 17.04.2013 р. в розмірі 1221817,08 грн., що складається з: 424685,70 грн. основного боргу, 558529,58 грн. індексації ціни товару, 127405,71 грн. штрафу, 111196,09 грн. пені.

Підставою для звернення з позовом ПП «Бізон-Тех 2012» зазначав неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № ТК-Н-51 від 17.04.2013 р., а саме порушення строків та порядку внесення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 424685,70 грн. Враховуючи положення договору та норми чинного законодавства позивачем нараховані до стягнення пеня у розмірі 111196,09 грн., 127405,71 грн. штрафу та індексації ціни товару у розмірі 558529,58 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП «Бізон-Тех 2012» посилається на ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, ч. 1 ст. 625, 629, ч. 3 ст. 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, ст.ст. 1, 12, 15, 22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та відповів на поставлені судом питання.

Представник ПСП Агрофірми «Лан», відповідача по справі, в судове засідання не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду направлялась на адресу відповідача, що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 20.11.2014 р.: 72150, Запорізька область, Приморський район, с. Партизани, вул. Чапаєва, буд. 46, що відповідає вимогам ст. 64 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

17.04.2013 р. Приватне підприємство «Бізон-Тех 2006» (постачальник, позивач у справі) та Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма «ЛАН» (покупець, відповідач у справі) уклали договір поставки насіння № ТК-Н-51 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та Специфікаціями до нього, позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідача насіння для сівби (далі - товар), а відповідач зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.

Згідно з п. 2.1. договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно з п. 2.2. договору, кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Згідно з п. 4.3. договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2. Договору, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 7.1.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та Специфікаціями.

Всього сторонами було підписано 2 (дві) Специфікації до договору, якими спочатку передбачалась поставка відповідачу товару на загальну суму 1 244 204,12 грн., а саме:

- Специфікація № 1 від 17.04.2013 р. на загальну суму 928304,12 грн.;

- Специфікація № 2 від 05.07.2013 р. на загальну суму 315900,00 грн.

Згідно з п. 2 Специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: ЕХW (склад позивача). Згідно з п. 4.1. договору, вказана умова поставки (ЕХW) передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Згідно з п. п. 7.1.4 договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивач, у місці поставки передав відповідачу товар на загальну суму 1244204,12 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № 2247 від 25.04.2013 р. - 928304,12 грн.;

- № 2960 від 05.07.2013 р. - 315900,00 грн.

та довіреностями: № 22 від 25.04.2013 р., № 35 від 04.07.2013 р.

Факт поставки товару також підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013 р., що з боку відповідача підписаний його директором та головним бухгалтером, чиї підписи засвідчені відбитком печатки відповідача. Акт звірки відповідачем підписаний без застережень, а в п. 3 Акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов'язання з поставки товару за Договором виконав повністю та належним чином, претензій щодо позивача стосовно виконання ним Договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

Строки розрахунку за товар вказані в п. 3 Специфікацій, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є: 12.08.2013 р. та 01.10.2013 р.

У встановлені договором строки відповідач частково виконав свої грошові зобов'язання, а саме, оплатив суму 200000,00 грн., перерахувавши її 05.09.2014 р., що підтверджується банківською випискою від 05.09.2014 р.

Листом № 28 від 31.05.2013 р. відповідач просив позивача прийняти залишки товару, що ним не було використано, і зменшити грошові зобов'язання відповідача з оплати товару.

31.05.2013 р. відповідачем повернуто позивачу товар на загальну суму 619518,42 грн. з підстав, що не пов'язані з його недоліками або якістю, що підтверджується накладною на повернення від покупця № 78 від 31.05.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару (основний борг) за договором становить 424685,70 грн. (1244204,12 грн. (ціна поставленого відповідачу товару), 200000,00 грн. (сума платежів, здійснених відповідачем в оплату товару), 619518,42 грн. (сума повернутого позивачу товару) = 424 685,70 грн.).

На суму повернутого товару був зменшений борг відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції в зазначені в Специфікації строки у повному обсязі не виконав, чим порушив умови договору.

У зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманої продукції, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

На день розгляду спору відповідач повну оплату отриманої продукції не довів, будь-яких претензій щодо кількості або якості позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 424685,70 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 424685,70 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з п. 5.6. договору, ціна товару, що вказана в Специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату НБУ не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http:/www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно з п.п. 5.6.2. договору, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пп. 5.6.6. договору, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Відповідно до розрахунку позивача, сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 558529,58 грн. станом на 12.12.2014 р.

Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок індексацій є вірним, вимога позивача щодо стягнення індексації ціни товару у розмірі 558529,58 грн. станом на 12.12.2014 р. судом задовольняється.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 8.1.3 договору, просив стягнути 111196,09 грн. пені за період прострочення з 02.10.2013 р. по 22.12.2014 р. та 127405,71 грн. штрафу у розмірі 30 % за прострочення оплати товару понад 20 календарних днів (394 днів прострочення).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.1.3 договору передбачено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Положенням п. 8.2 договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст. 259 ЦК України збільшують до трьох років.

Враховуючи наведене, перевіривши надані розрахунки, суд дійшов висновку, що розрахунки пені та штрафу є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, зокрема ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 111196,09 грн. пені за період прострочення з 02.10.2013 р. по 22.12.2014 р. та 127405,71 грн. штрафу у розмірі 30 % за прострочення оплати товару понад 20 календарних днів (394 днів прострочення) судом задовольняються.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості в повному обсязі, пені, штрафу та індексації ціни товару відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма «Лан» (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Партизани, вул. Чапаєва, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи: 30870506) на користь Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012» (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 38325315) 1221817 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча вісімсот сімнадцять) грн. 08 коп. боргу (що складається з 424685 грн. 70 коп. основного боргу, 558 529 грн. 58 коп. індексації ціни товару, 127405 грн. 71 коп. штрафу, 111196 грн. 09 коп. пені) та 24436 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять шість) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 19.01.2015 р.

Суддя А.О. Науменко