Рішення № 42383750, 15.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 908/5651/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора м. Маріуполя (87500 м. Маріуполь Донецької області, вул. Університетська, 6) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (адреса - 01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (адреса - 87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від прокурора: Лєскіна І.Є., посвідчення

від позивача: С.В. Єршова, довіреність №14-108 від 18.04.2014р.

від відповідача: Богінська Т.М., довіреність №37/01 від 21.11.2014р.

Суть спору:

09 грудня 2014 року до господарського суду Запорізької області звернувся Прокурор м. Маріуполя з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі за текстом ПАТ «НАК «Нафтогаз України») до Відповідача - Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (далі за текстом ККП «МТМ») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.12.2014р. порушено провадження у справі №908/5651/14, розгляд справи призначено в судовому засіданні 15.01.2015р.

В судовому засіданні 15.01.2015р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що в порушення умов Договору купівлі-продажу природного газу №2420/14-КП-7 від 28.01.20144р., укладеного між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ККП «МТМ», останній частково не здійснив оплату за поставлений природний газ у розмірі 17 168 694,24 грн., що поставлений у період з січня по серпень 2014 року. Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Прокурор просить стягнути з ККП «МТМ» на користь ПАТ «НАК «Нафтогаз України» 17 168 694,24 грн. основного боргу, 1 714 273,35 грн. пені, 330 638,13 грн. 3% річних, 2 947 530,98 грн. інфляційних збитків, витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» позов Прокурора підтримав та просить задовольнити позовну заяву з підстав наведених у її змісту.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, який надано суду 14.01.2015р. в обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що заборгованість Відповідача перед Позивачем дійсно існує, однак вини підприємства у виникненні заборгованості немає, оскільки з боку останнього вжито усі можливі заходи щодо виконання зобов'язань за Договором, тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Щодо нарахування штрафних санкцій Відповідач просить врахувати надскладне фінансове становище ККП «Маріупольтепломережа» та суспільне значення підприємства, яке є комунальним підприємством, єдиним постачальником тепла у місті Маріуполі і обмежено в своїй діяльності особливим порядком ціноутворення, коли тариф на виготовляєму продукцію не відповідає собівартості, а порушення платіжної дисципліни з боку населення та контрагентів унеможливлює своєчасність розрахунків з постачальником газу.

Відповідно до фінансової звітності підприємства (баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)) підприємство станом: на 31 грудня 2013р. - 289 431 тис. грн., на 30 вересня 2014р. - 361 184 тис. грн. Тобто, підприємство є збитковим, і щомісяця сума збитків збільшується. Підприємство наразі перебуває в режимі суворої економії коштів.

В ККП «Маріупольтепломережа» за період 2012-2014р. було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними. Також у 2014 році з метою економії коштів підприємство ввело режим неповного робочого часу та працювало на умовах 4-денного робочого тижня.

З 05.08.2014р. підприємство не постачало, та відповідно, не отримувало кошти за гарячу воду, внаслідок опломбування мереж з боку ПАТ «Маріупольгаз» з метою економії енергоресурсів.

Станом на 01.09.2014р. у відділах державної виконавчої служби м. Маріуполя на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з населення на суму майже 10 млн. грн. та з юридичних осіб - на суму 3 млн. грн.

Також підприємство має отримати з бюджету грошові кошти у сумі 236,32 мли грн. за програмою компенсації різниці в тарифах на послуги теплопостачання, за рахунок чого планується виконання боргових зобов'язаннь перед Позивачем.

За викладених обставин Відповідач просить застосувати до вимог про стягнення штрафних санкцій положення ст. 83 ГПК України та зменшити їх розмір на 95%.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне.

28.01.2014р. між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» - Продавець та ККП «МТМ» - Покупець укладено Договір купівлі-продажу природного газу №2420/14-КП-7 (далі по тексту - Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну території України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця (п. 3.3. Договору).

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами (п. 3.4. Договору).

За приписами п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені печатками, за період з січня 2014 року по серпень 2014 року ККП «МТМ» поставлено Позивачем природний газ на загальну суму 17 868 694,24 грн.

Однак, в порушення умов Договору ККП «МТМ» оплату за отриманий газ внесло частково на суму 700 000,00 грн. з порушенням встановлених строків.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 17 168 694,24 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога ПАТ «НАК «Нафтогаз України» про стягнення з ККП «МТМ» 17 168 694,24 грн. основної заборгованості за Договором підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 1 714 273,35 грн. пені, 330 638,13 грн. 3% річних, 2 947 530,98 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1. умов цього Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня у розмірі 1 679 263,35 грн., 3% річних у розмірі 324 417,41 грн., інфляційні збитки у розмірі 2 927 908,54 грн.

В той же час Відповідач просить зменшити розмір пені на 95%. В обґрунтування клопотання просить врахувати надскладне фінансове становище ККП «Маріупольтепломережа» та суспільне значення підприємства, яке є комунальним підприємством, єдиним постачальником тепла у місті Маріуполі і обмежено в своїй діяльності особливим порядком ціноутворення, коли тариф на виготовляєму продукцію не відповідає собівартості, а порушення платіжної дисципліни з боку населення та контрагентів унеможливлює своєчасність розрахунків з постачальником газу.

Відповідно до фінансової звітності підприємства (баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід)) підприємство станом: на 31 грудня 2013р. - 289 431 тис. грн., на 30 вересня 2014р. - 361 184 тис. грн. Тобто, підприємство є збитковим, і щомісяця сума збитків збільшується. Підприємство наразі перебуває в режимі суворої економії коштів.

В ККП «Маріупольтепломережа» за період 2012-2014р. було скорочено 313 штатних одиниць, при тому що обсяги виробництва теплової енергії залишаються незмінними. Також у 2014 році з метою економії коштів підприємство ввело режим неповного робочого часу та працювало на умовах 4-денного робочого тижня.

З 05.08.2014р. підприємство не постачало, та відповідно, не отримувало кошти за гарячу воду, внаслідок опломбування мереж з боку ПАТ «Маріупольгаз» з метою економії енергоресурсів.

Станом на 01.09.2014р. у відділах державної виконавчої служби м. Маріуполя на виконанні знаходяться виконавчі документи про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання з населення на суму майже 10 млн. грн. та з юридичних осіб - на суму 3 млн. грн.

Також підприємство має отримати з бюджету грошові кошти у сумі 236,32 мли грн. за програмою компенсації різниці в тарифах на послуги теплопостачання, за рахунок чого планується виконання боргових зобов'язань перед Позивачем.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявність інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як зазначено в п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Прокурор та Позивач заперечили проти задоволення клопотання Відповідача.

Судом враховано матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, надані Відповідачем докази на підтвердження викладених фактів. Суд вважає за можливе клопотання Відповідача задовольнити частково та в порядку ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 50% та стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню у розмірі 839 631,68 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Сторонами надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

За викладених обставин, позовні вимоги Прокурора м. Маріуполя, заявлені в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора м. Маріуполя, заявлений в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 17 168 694 (сімнадцять мільйонів сто шістдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 24 коп. основної заборгованості, 839 631 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 68 коп. пені, 324 417 (триста двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн. 41 коп. 3% річних, 2 927 908 (два мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч дев'ятсот вісім) грн. 54 коп. інфляційних втрат,

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (87518 м. Маріуполь Запорізької області, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, код бюджетної класифікації 22030001, рахунок № 31215206783007) 72 879 (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 33 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20.01.2015р.