Рішення № 42383543, 20.01.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.15р. Справа № 904/9881/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" м. Макіївка Донецька область

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 115 520,82 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Гречко О.Г., довіреність № 0912-1 від 09.12.14р.

Від відповідача: Подопригора Д.Ю., довіреність № 81 від 15.12.14р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (далі-відповідач) про стягнення 115 520,82 грн., з яких: 92 058,76 грн. - основного боргу, 6441,37 грн. - пені, 2047,14 грн. - 3 % річних, 14 973,55 грн. - інфляційних та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставлених ресурсів по договору № 1836 від 18.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2014 р. по справі № 904/9881/14 порушено провадження та розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2014 р. розгляд справи відкладено на 20.01.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.01.2015 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" (покупець) укладений Договір № 1836 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів (далі - Договір) за умовами п. 1.1. постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити матеріали (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору кількість, номенклатура ресурсів вказуються в специфікаціях до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (далі - Специфікації).

Загальна сума Договору визначається як сумарна вартість ресурсів, постачання яких здійснюється згідно доданих до нього Специфікацій (п. 4.3. Договору).

Пунктами п. 5.1., 5.2. Договору оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в цьому Договорі. Оплата за поставлені ресурси буде проводиться протягом терміну, зазначеного в специфікації, який обчислюється з моменту постачання ресурсів.

Цей Договорі діє до 21.12.16 р. (п. 10.5. Договору).

Відповідно до п.п. 5, 7 Специфікацій до Договору передбачені умови оплати: протягом 30 календарних днів від дати заявки. Датою поставки вважається дата видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 366 408,02 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 27-44).

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, внаслідок чого у нього утворився основний борг перед позивачем зі сплати товару на суму 92 058,76 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основний борг відповідача складає 92 058,76 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 7.2. Договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів терміну оплати ресурсів. Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Крім того покупець, який прострочив сплату, зобов'язаний сплатити постачальнику, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

На підставі п. 7.2. Договору позивачем відповідачу нараховані 6441,37 грн. - пені та на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 2047,14 грн. - 3 % річних, 14 937,55 грн. - інфляційних.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені, 3 % річних та інфляційних, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 92 058,76 грн. - основного боргу, 6441,37 грн. - пені, 2047,14 грн. - 3 % річних, 14 973,55 грн. - інфляційних.

Судовий збір у справі покладається на відповідача, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1; код ЄДРПОУ 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (86151, Донецька область, м. Макіївка, вул. Степана Разіна, 2/43; код ЄДРПОУ 37841178) 92 058,76 грн. (дев'яносто дві тисячі п'ятдесят вісім грн. 76 коп.) - основного боргу, 6441,37 грн. (шість тисяч чотириста сорок одна грн. 37 коп.) - пені, 2047,14 грн. (дві тисячі сорок сім грн. 14 коп.) - 3 % річних, 14 973,55 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят три грн. 55 коп.) - інфляційних, 2310,41 грн. (дві тисячі триста десять грн. 41 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "20" січня 2015 р.