Рішення № 42369861, 15.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21527/14 15.01.15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Терра Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 94 987 971,29 грн.

за участю представників:

від позивача:Дмітрішин Д.М.- представник за довіреністю № 304 від 25.12.2014 р. від відповідача-1:не з'явився від відповідача-2:не з'явився від третьої особи:Музичук Л.В- представник за довіреністю № 09-14688/14 від 01.12.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" (відповідач-2) про стягнення заборгованості у розмірі 94 987 971,29 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем - 2 - ТОВ "Фортстронг" зобов'язань за кредитним договором № КЛ/13/33 від 16.12.2013 р. в частині своєчасного повернення наданих коштів та сплати процентів за користування ними, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" та у Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" в силу договору поруки № П/13/33 від 10.02.2014 р. утворилась заборгованість в сумі 94 987 971,29 грн.

У позові Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" заборгованість по кредитному договору № КЛ/13/33 від 16.12.2013 р. у сумі:

- 87 500 000,00 грн. - заборгованості за кредитом;

- 5 235 616,44 - заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 143 354,85 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 2 109 000,00 грн. - штрафу, а всього - 94 987 971,29 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача-1 - ТОВ "АН "Траєкторія" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. У минулому судовому засіданні представник відповідача-1 проти позову заперечив, зазначив, що позивачем не надано доказів щодо отримання ним та відповідачем-2 - ТОВ "Фортстронг" повідомлення про дострокове погашення суми заборгованості за кредитним договором та договором поруки, також відповідач-1 не погодився із розрахунком суми заборгованості, просив відмовити позивачу у стягненні з нього суми заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача-2 - ТОВ "Фортстронг" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача-2 з приводу заявленого позову суду не відома.

Представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, зазначених позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" (позичальник) був укладений кредитний договір № КЛ/13/33 (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом у сумі 140 600 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 договору, в розмірі 24 % річних, та сплачувати інші платежі передбачені цим договором.

Кредитна лінія відкривається з 16.12.2013 р. по 15.12.2014 р. Позичальник зобов'язаний у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі у строки до 15.12.2014 р. (п. 1.3.2 кредитного договору).

Відповідно до п. 1.3.3 кредитного договору у випадку невиконання позичальником умов, передбачених п. 4.2.21 цього договору, датою погашення кредиту є 21.01.2014 р.

Кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами. Загальна сума заборгованості за кредитом на поточний день не може перевищувати встановлений ліміт кредитування зазначений у п. 1.1 цього договору (п. 3.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в дату, визначену банком, але не пізніше останнього робочого дня місяця (п. 3.3 кредитного договору).

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені цим договором, процентна ставка встановлюється у розмірі 34,0 % річних (п. 3.5 кредитного договору).

Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентами за користування ним, та/або суму неустойки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких умов та/або зобов'язань.

Позичальник зобов'язаний, незважаючи на інші положення цього договору, виконати вимоги банку про дострокове виконання зобов'язань за цим договором і повернути отриманий кредит у повному обсязі разом із нарахованими процентами за користування кредитом і штрафним санкціям, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно цього договору не пізніше 10 банківських днів з моменту відправлення (надання) позичальником відповідної вимоги (п. 4.3.4 кредитного договору).

У подальшому до кредитного договору була укладена додаткова угода № 1 від 30.12.2013 р., якою визначено умови забезпечення кредиту.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов кредитного договору № КЛ/13/33 від 16.12.2013 р. позивач надав ТОВ "Фортстронг" кредитні кошти шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у сумі 140 578 845,00 грн. та в строки, передбачені кредитним договором, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача та поясненнями представника позивача.

Проте, відповідач належним чином не виконав покладені на нього зобов'язання, а саме - в обумовлені строки, визначені кредитним договором, не здійснив сплату банку процентів за користування кредитом у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 10.02.2014 р. між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Терра Банк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" (поручитель) був укладений договір поруки № п/13/33.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання ТОВ "Фортстронг" його зобов'язань за кредитним договором, а також усіх додаткових угод до нього, включаючи зобов'язання із повернення отриманих грошових коштів, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків, тощо.

У разі порушення боржником своїх зобов'язань за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 1.2 договору поруки).

У разі невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором кредитор має право звернутися з письмовою вимогою до поручителя про виконання зазначених зобов'язань (п. 2.2 договору поруки).

Поручитель зобов'язаний сплатити кредитору несплачену боржником суму за основним договором в 3-денний термін з моменту отримання письмової вимоги кредитора шляхом перерахування зазначеної суми заборгованості в повному обсязі на рахунок кредитора (п. 2.3 договору поруки).

27.08.2014 р. позивач звернувся до відповідача-2 - ТОВ "Фортстронг", а 19.09.2014 р. до відповідача-1 - ТОВ "АН "Траєкторія", як поручителя за кредитним договором, з вимогами вих. № 2708.2014/29-вих та № 19.09.2014/26-вих. про дострокове повернення кредиту, процентів та комісії за управілння кредитом відповідно до умов договору. Вказані вимоги були направлені відповідачам, що підтверджується наданими суду доказами відправки, однак, були залишені відповідачами-1, 2 без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки доказів повернення кредиту, відсотків за ним та комісії за управління кредитом відповідачами-1, 2 не надано, суд вважає, що заявлена заборгованість підлягає стягненню солідарно з них у судовому порядку.

З приводу доводів відповідача-1 - ТОВ "АН "Траєкторія" щодо не списання грошових коштів з рахунків поручителя суд зазначає, що дійсно, відповідно до п. 2.7 договору поруки у разі невиконання чи неналежного виконання поручителем або боржником зобов'язань за основним договором поручитель доручає кредитору здійснювати списання грошових коштів з усіх своїх рахунків, відкритих у позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) 21.08.2014 р. прийнято рішення № 72 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у відповідача. Тимчасову адміністрацію в банку запроваджено строком на 3 місяці з 22.08.2014 р. по 22.11.2014 р.

Крім того, постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014 р. № 831 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 24.12.2014 р. № 159 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача, та призначено уповноважену особу фонду на ліквідацію.

Відповідно до ч. 6 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Таким чином, під час ліквідації банку списання грошових коштів не здійснюється.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом, суд задовольняє позовні вимоги, та солідарно стягує з Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг":

- 87 500 000,00 грн. - заборгованості за кредитом;

- 5 235 616,44 - заборгованості по процентах за користування кредитом за період з 30.05.2014 р. по 28.08.2014 р.

Крім суми основного боргу, позивач просив солідарно стягнути з відповідачів-1,2 за кредитним договором:

- 143 354,85 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 07.07.2014 р. по 16.09.2014 р.;

- 2 109 000,00 грн. - штрафу.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд виходив з такого.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

За кожний випадок невиконання прийнятих на себе зобов'язань, позичальник сплачує штраф у розмірі 0,5 % від суми кредитної лінії (п. 5.5 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.2 договору поруки у випадку невиконання поручителем зобов'язань, поручитель сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня від суми, що підлягає сплаті за основним договору, а також відшкодовує кредитору збитки, завдані порушенням цього договору.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, а також суму штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості:

- 143 354,85 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 07.07.2014 р. по 16.09.2014 р.;

- 2 109 000,00 грн. - штрафу.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин у справі коллегія суддів задовольняє позов Публічного акціонерного товариства "Терра Банк".

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, положення п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 р. станом на 01.01.2014 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Отже, сума судового збору за поданий позивачем позов складає 73 080,00 грн. (не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат).

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 32-35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" про стягнення 94 987 971,29 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" (03035, м. Київ, вул. Митрополіта Василя Липківського, 40; код ЄДРПОУ 36040011) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68; код ЄДРПОУ 37671282) на користь Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28 В; код ЄДРПОУ 24425738):

- 87 500 000 (вісімдесят сім мільйонів п'ятсот тисяч) 00 грн.- заборгованості за кредитом;

- 5 235 616 (п'ять мільйонів двісті тридцять п'ять тисяч шістсот шістнадцять) 44 грн. - заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 143 354 (сто сорок три тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 85 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом;

- 2 109 000 (два мільйони сто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "АН "Траєкторія" (03035, м. Київ, вул. Митрополіта Василя Липківського, 40; код ЄДРПОУ 36040011) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортстронг" (83049, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 68; код ЄДРПОУ 37671282) до Держаного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 15 січня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 20 січня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна