Ухвала суду № 42369525, 01.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року м. Київ К/9991/60171/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011

у справі № 2а-5138/10/1770

за позовом Приватного акціонерного товариства «Західноукраїнська гірнича компанія»

до Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Західноукраїнська гірнича компанія» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Здолбунівської ОДПІ в Рівненській області від 14.10.2010 № 0000202300/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 100506 грн., в т.ч.: 83755 грн. основного платежу та 16751 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 скасовано судове рішення суду першої інстанції, позов задоволено повністю.

Здолбунівська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги встановленими в акті перевірки обставинами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 14.10.2010 № 0000202300/0 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 100506 грн., в т.ч. 83755 грн. основного платежу та 16751 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки планової виїзної перевірки, викладені в акті від 04.10.2010 № 340/23-23302614, про порушення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР, що полягало в завищенні позивачем убутку балансової вартості запасів за ІІ квартал 2010 року, а також неправомірному формуванні валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року в сумі 83755 грн.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з судом апеляційної інстанції про необхідність визнання недійсним податкового повідомлення-рішення через недоведеність наявності підстав для висновку про допущення позивачем порушень, внаслідок яких було б занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 83755 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що акт перевірки не містить переліку та опису всіх господарських операцій, які потягли коригування в податковому обліку позивача балансової вартості запасів та валових витрат, не містить фактичних показників, виявлених в ході перевірки, з посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не містить посилань на первинні документи, на підставі яких вчинено запис у бухгалтерському та податковому обліку, у зв'язку з чим неможливо визнати доведеним факт порушення, який став наслідком висновків податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року в сумі 83755 грн.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення на суб'єкта владних повноважень, та недоведеність податковим органом правомірності такого рішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наведене, діючи у межах перегляду судом касаційної інстанції, визначених в ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун