Ухвала суду № 42369301, 16.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2014 року м. Київ К/9991/38475/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року

у справі № 2а/0270/4571/11

за позовом Закритого акціонерного товариства «Глуховецький каоліновий завод»

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року, адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Глуховецький каоліновий завод» (далі - ЗАТ «Глуховецький каоліновий завод»; позивач) до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Козятинська ОДПІ Вінницької області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000492301 від 29 серпня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Глуховецький каоліновий завод» 3,40 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Козятинська ОДПІ Вінницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Глуховецький каоліновий завод» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень - травень 2011 року, за результатами якої складено акт № 74/23/30574526 від 08 серпня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000492301 від 29 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у загальному розмірі 446 426,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне заявлення до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 73 901,00 грн. та за травень 2011 року в розмірі 240 247,00 грн., сплачених в ціні товарів (послуг), які не отримано в тому ж податковому періоді, а також завищення за березень 2011 року від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, включеного до розрахунку бюджетного відшкодування за квітень 2011 року, на суму в розмірі 132 278,00 грн., яке обґрунтовано відповідачем посиланням на акт перевірки № 44/23/30574526 від 01 червня 2011 року та прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення: № 0000342301 від 21 червня 2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 189 681,00 грн.; № 0000332301 від 21 червня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 167 971,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

За змістом пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наведене законодавче положення пов'язує виникнення права платника на податковий кредит з датою здійснення «першої події», якою може виступати і факт перерахування авансу постачальнику за майбутнє отримання товарів (послуг), а не безпосередньо з отриманням таких товарів (послуг), як помилково наголошує відповідач.

В свою чергу, відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, як з'ясовано судами, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 року у справі № 2а/0270/5061/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року, визнано протиправними та скасовано прийняті на підставі акту перевірки № 44/23/30574526 від 01 червня 2011 року податкові повідомлення-рішення № 0000342301 від 21 червня 2011 року та № 0000332301 від 21 червня 2011 року.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, оскільки за березень 2011 року позивачем не завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, то, відповідно, і бюджетне відшкодування за квітень 2011 року в розмірі 132 278,00 грн. цілком об'єктивно визнано судовими інстанціями таким, що сформовано у відповідності до вимог податкового законодавства.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.