Ухвала суду № 42368987, 15.01.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.01.2015 м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Владичана А.І., Литвинюк І.М.

секретар: Лук»янишина М.В.

за участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника УМВС України в Чернівецькій області Шевчука С.М., представника УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_4, представника Держказначейства Ісопеску К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, управління державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, Головного управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до УМВС України в Чернівецькій області, УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, Головного управління державної казначейської служби України в Чернівецькій області, третя особа - Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Посилалася на те, що 29.11.2009 року працівниками дорожньо-патрульної служби при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області було зупинено автомобіль марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1, яким вона керувала. Під час звірки записів у реєстраційному документі з агрегатами на автомобілі працівники ДАІ запідозрили, що номер кузова автомобіля «НОМЕР_2» - змінений, а свідоцтво про реєстрацію на даний транспортний засіб серії НОМЕР_3 - підроблене. Після огляду автомобіля спеціалістом, автомобіль помістили на спецмайданчик тимчасового утримання Управління ДАІ УМВС України в Чернівецькій області.

17.05.2010 року СВ Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області було порушено кримінальну справу за фактом підробки та зміни номерів вузлів і агрегатів автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1, за ознаками злочину передбаченого ст.290 КК України.

08.06.2010 року СВ Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.358 КК України, за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1.

Дані кримінальні справи були об'єднані в одне провадження.

09.06.2010 року автомобіль марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1 визнаний речовим доказом. 06.12.2010 року вона звернулась до працівників міліції із заявою про передачу їй транспортного засобу на відповідальне зберігання, на що їй було відмовлено. 15.03.2012 року було вирішено передати їй транспортний засіб під розписку на відповідальне зберігання.

26.03.2012 року у даній кримінальній справі зупинено досудове слідство на підставі п.3 ч.1 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року) у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила вказані злочини. Після того, як їй був переданий автомобіль марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1 під розписку на відповідальне зберігання, вона за власний рахунок перевезла автомобіль евакуатором з м.Вашківці Вижницького району Чернівецької області до м.Львів для проведення дослідження автомобіля у Львівському НДІ судових експертиз. Згідно експертного дослідження ідентифікаційних номерів та лакофарбованих матеріалів і покриттів №1462/1463 від 30.04.2013 року встановлено, що номер кузова «НОМЕР_2» автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1 змінам не піддавався і є первинним; панель з нанесеним ідентифікаційним номером «НОМЕР_2» автомобіля містить систему заводського пофарбування, яка співпадає за родовими ознаками покриття із системою заводського пофарбування інших базових частин кузова даного автомобіля.

11.06.2013 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення за ст.358 ч.1 та ст.290 КК України за №12013270030000341. 26.06.2013 року кримінальне провадження було направлено в ДНДЕКЦ м.Києва для проведення комплексного дослідження транспортного засобу, через що вона за власні гроші перевезла евакуатором автомобіль марки Ауді А8 до м.Київ. Відповідно до висновку експерта №19/17-6564 від 03.09.2013 року ідентифікаційний номер кузова «НОМЕР_2» та двигуна не змінювався.

12.09.2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12013270030000341 від 11.06.2013 року закрито в частині епізоду зміни вузлів та агрегатів транспортного засобу у зв'язку з відсутністю в діях будь-якої особи ознак кримінального правопорушення, передбаченогост.290 КК України.

Вважає, що їй завдана значна матеріальна шкода, а саме: 4448,00 - витрати на зберігання транспортного засобу на спецмайданчику УДАІ УМВС України в Чернівецькій області; 588,00 грн. - витрати за проведення експертизи Львівським НДІ судових експертиз; 4000,00 - витрати за перевезення автомобіля евакуатором з м.Вашківці Вижницького району Чернівецької області до м.Львів; 6000,00 грн. - витрати за перевезення автомобіля з м.Вашківці до м.Київ. Крім цього, її підприємницька діяльність безпосередньо пов'язана із використанням транспортного засобу, у зв'язку із вилученням автомобіля спричинило значні труднощі, вона змушена була орендувати автомобіль, а тому за період з 09.11.2009 року по 19.08.2013 року вона втратила 60000,00 грн. доходу (упущена вигода). Всього зазнала матеріальної шкоди на загальну суму 75036,00 грн.

Також вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінює в 30000 грн., оскільки, внаслідок вилучення автомобіля вона отримала душевне потрясіння та страждання, що призвело до гіпертонічної хвороби І ст., знаходиться на диспансерному обліку у Вашківецькій поліклініці філіалу КУ «Вижницька ЦРЛ», змушена була витрачати додаткові зусилля та кошти для організації свого життя та доведення своєї правоти.

Просила стягнути за рахунок державного бюджету на її користь завдану їй відповідачами УМВС України в Чернівецькій області та УДАІ в Чернівецькій області матеріальну шкоду у розмірі 75036,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн., що разом становить 105036,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5115,60 грн. та витрати пов'язані з явкою до суду в розмірі 225,07 грн.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2014 року в задоволені позову відмовлено.

На дане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, вважає, що суд першої інстанції безпідставно вважав, що вона не має право на відшкодування шкоди, передбаченої Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що у позивачки відсутнє право вимоги відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вилучення автомобіля, оскільки вона не є власником вилученого автомобіля. Крім цього, досудове розслідування по кримінальному провадженню продовжується.

Такий висновок суду є вірним.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства, - відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Статтею 2 даного Закону, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено вичерпний перелік підстав, за яких настає право на відшкодування шкоди, завданої громадянинові, а саме: 1) постановлення виправдувального вироку суду; 1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду чи іншому рішенні суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; 2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину; 3) відмови в порушенні кримінальної справи; 4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

При цьому перелічені в ст. 1 та ст. 2 Закону події повинні знаходитись між собою в причинно-наслідковому зв»язку.

Згідно зі ст. 3 даного Закону у наведених у ст. 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): 1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; 2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; 3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; 4) суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги; 5) моральна шкода.

Відповідно до ст. 12 Закону розмір відшкодованої шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган проводив слідчі дії чи розглядав справу, в місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи дізнання, досудового слідства, прокуратури і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо справу закрито судом при розгляді її в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії проводить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Що ж стосується шкоди, завданої фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, не вказаної у зазначених правових нормах, то вона відшкодовується на загальних підставах ( ст.ст. 1176, 1166, 1167 ЦК України,).

Як убачається із матеріалів справи, позивачка звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди з посиланнями на ст. 1176 ЦК України, Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», та зазначила, що розмір майнової шкоди (75036 грн.) складається із витрат за зберігання автомобіля на штраф майданчику УДАІ УМВС України в Чернівецькій області, витрат за проведення експертиз, витрат за перевезення автомобіля евакуатором та втраченого заробітку.

Отже, позивачем заявлені як вимоги про відшкодування шкоди, які регулюються правилами, визначеними Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», так і вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок іншої незаконної діяльності, яка відшкодовується на загальних підставах ( ст.ст.1166, 1167, 1176 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2010 року слідчим СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області була винесена постанова про порушення кримінальної справи по факту підробки та зміни номерів вузлів агрегатів транспортного засобу, за ознаками злочину, передбаченого ст..290 КК України (а.с.6).

08.06.2010 року слідчим СВ Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.358 КК України, за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1.

Вказані кримінальні справи об»єднано в одне провадження і присвоєно єдиний номер Н-100084.

11.06.2013 року вказану подію було внесено до ЄРДР за №12013270030000341.

15 березня 2012 року слідчим СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області винесена постанова про визнання легкового автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1 речовим доказом та передано вказаний автомобіль на зберігання позивачці ОСОБА_1 (а.с.9).

Постановою старшого слідчого СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 12 вересня 2013 року кримінальне провадження закрито в частині епізоду зміни вузлів та агрегатів транспортного засобу у зв'язку з відсутністю в діях будь-якої особи ознак кримінального правопорушення, передбаченогост.290 КК України (а.с.10-11).

З матеріалів справи вбачається, що 29 листопада 2009 року працівниками УДАІ УМВС України в Чернівецькій області було зупинено автомобіль марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1 та поміщено його на штраф майданчик УДАІ. Даним автомобілем керувала позивачка ОСОБА_1 на підставі довіреності від 23.11.2009 року, виданої ОСОБА_7, який діяв від імені власника ОСОБА_8

Довіреність була видана строком до 14 жовтня 2011 року (а.с.20).

Отже, з вказаної довіреності вбачається, що власником автомобіля є ОСОБА_8, а позивачка була користувачем в період з 23.11.2009 року по 14.10.2011 року.

З матеріалів справи також вбачається, що відносно позивачки кримінальна справа порушена не була.

Кримінальна справа була порушена 17 травня 2010 року за фактом підробки та зміни номерів вузлів агрегатів транспортного засобу, 08 червня 2010 року - за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію автомобіля.

Спірний транспортний засіб був визнаний речовим доказом та переданий на зберігання позивачці лише 15 березня 2012 року.

Позивачка в своїй позовній заяві фактично посилається на те, що відповідачами була незаконно проведена у неї виїмка транспортного засобу.

Разом з тим, з оглянутих в судовому засіданні апеляційної інстанції матеріалів кримінальної справи вбачається, що спірний автомобіль 29 листопада 2009 року був поміщений на штраф майданчик на підставі акту прийому-передачі транспортного засобу на зберігання. Даний акт був складений не в рамках кримінальної справи та не являється процесуальним документом.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки позивачка не належить до кола осіб, які мають право на відшкодування шкоди, передбачених зазначеним Законом та перелічені в ст. 1 та ст. 2 Закону події не знаходяться між собою в причинно-наслідковому зв»язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в частинах 1-5 цієї статті, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, відповідно до ч.1 яких шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2010 року слідчим СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області була винесена постанова про порушення кримінальної справи по факту підробки та зміни номерів вузлів агрегатів транспортного засобу, за ознаками злочину, передбаченого ст..290 КК України (а.с.6).

08.06.2010 року слідчим СВ Садгірським РВ УМВС України в Чернівецькій області була порушена кримінальна справа за ч.1 ст.358 КК України, за фактом підробки свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки Ауді А8 д\н НОМЕР_1.

Вказані кримінальні справи об»єднано в одне провадження і присвоєно єдиний номер Н-100084.

Постановою старшого слідчого СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області від 12 вересня 2013 року кримінальне провадження закрито в частині епізоду зміни вузлів та агрегатів транспортного засобу у зв'язку з відсутністю в діях будь-якої особи ознак кримінального правопорушення, передбаченогост.290 КК України (а.с.10-11).

Кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, не закрита та знаходиться в провадженні СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, що власником автомобіля є ОСОБА_8, який надав довіреність ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 бути його представниками в усіх органах та організаціях при вирішенні питань, пов»язаних з продажем чи обміном автомобіля, з правом керування ТЗ, укладення договорів про відшкодування заподіяної шкоди (а.с.18).

ОСОБА_7, в свою чергу, довіреністю від 23.11.2009 року передовірив повноваження позивачці ОСОБА_1 Для чого надав їй повноваження представляти інтереси в органах ВДАІ України з усіх без винятку питань стосовно експлуатації ТЗ з правом керування та представляти його (а не свої чи власника) інтереси у відповідних установах, підприємствах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, з усіх без винятку питань, пов»язаних з експлуатацією з правом керування автомобіля, слідкувати за технічним станом транспортного засобу, проводити необхідний поточний ремонт. Довіреність видана строком до 14.10.2011 року (а.с.20).

Таким чином, даною довіреністю позивачці не були надані повноваження на право щодо вирішення питань про відшкодування шкоди, пов»язаної із діями працівників ВДАІ по затриманню або вилученню автомобіля. Діями працівників органів ВДАІ право позивачки не було порушено.

Крім цього, слід зазначити, що позивачка звернулася до суду із позовною заявою 08.07.2014 року. На вказаний період часу вона не мала довіреності, а відповідно і будь-яких повноважень, ні від власника автомобіля, ні від ОСОБА_10

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий: підпис

Судді: підписи