Рішення № 42365682, 16.01.2015, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/4335/2014-ц

2/219/123/2015

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2015 м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В., при секретарі судового засідання Бурикіній Я.Д.,

з участю: представника позивача Канаєва І.В. (за довіреністю),

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську Донецької області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Позивач, КП «Бахмут - Вода» звернувся до суду з позовом, у якому після уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача, ОСОБА_2, борг за надані послуги з питного водопостачання (водовідведення) в сумі 1097,71 грн. за період з 01.10.2010 року по 01.07.2014 року, а також судові витрати в сумі 243,60 грн. В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, користується послугами, але сплачує їх вартість несвоєчасно та не повністю, у зв'язку з чим виникла заборгованість у вищевказаній сумі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, зазначивши, що заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення перед позивачем у неї відсутні, а розрахунок боргу, представлений представником позивача, викликає сумнів. Крім того, стверджує, що не зважаючи на встановлення лічильника у квартирі, позивач нараховує послуги на основі норми, чим порушує її права, як споживача, а також в квартиру вода подається по годинах, хоча нарахування заборгованості здійснюється за цілодобове постачання води. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши надані суду докази в їх сукупності, судом встановлено, що в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року послуги з централізованого водопостачання в квартиру АДРЕСА_1 надавало КП «Бахмут - Вода» (позивач у справі), з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року - ТзОВ «Артемівськводоканал». Рішенням Артемівської міської ради Донецької області від 08.06.2012 року № 6/24-420, на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 02.04.2012 року у справі № 5006/11/51пд/2012, повернуто об'єкт концесії (цілісний майновий комплекс), що забезпечує комплексне надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, який був переданий у концесію Товариству з обмеженою відповідальністю «Артемівськводоканал», до Артемівської міської ради, та передано його на баланс Комунальному підприємству «Бахмут-Вода» (а.с.72). У зв'язку з цим з 01.07.2012 року КП «Бахмут-Вода» відновило надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Артемівську Донецької області споживачам за існуючими особовими рахунками.

В спірний період (з 01.09.2010 року по 01.07.2014 року) в квартирі АДРЕСА_1

Вадимівна, 1985 року народження, і її донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.7);

зареєстрований в період з 03.08.2005 року по 14.09.2010 року, є братом відповідача ОСОБА_2 та онуком власника квартири ОСОБА_5 (арк..с.98).

01.01.2008 року КП «Бахмут - Вода» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 (а.с.32-33) спочатку на ім'я ОСОБА_5 (власника квартири), і згодом на ОСОБА_2 як користувача квартири.

Правовідносини між сторонами регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Житловим Кодексом України, Законом України «Про питну воду та водопостачання».

Відповідно до ст.ст.67, 68 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з п.п.10, 17 та 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 21.07.2014 року у справі № 219/3817/2014- на підставі п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України відмовлено у прийнятті заяви КП «Бахмут - Вода» до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення суми боргу за комунальні послуги за період з 01.09.2010 року по 01.07.2014 року в сумі 1402,15 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію щодо стягнення 1878,13 грн. заборгованості за надані послуги, яку відповідач отримала 31.03.2014 року. Разом з тим, у претензії не зазначено період, за який утворилась вказана вище заборгованість та згідно якого особового рахунку, ким споживалися послуги (однією ОСОБА_2 чи декількома особами, зареєстрованими у квартирі). Крім того, з особового рахунку НОМЕР_2 показання приладу обліку води 806 куб. м відповідають даним станом на 01.02.2014 року як за споживачем ОСОБА_5, так і ОСОБА_2 (арк. с.8, зворотній бік), тоді як претензію пред'явлено щодо вищевказаних показань у 806 куб. м станом на 01.03. чи 01.04.2014 року тільки ОСОБА_2 За таких обставин, суд не приймає як доказ визнання відповідачем ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 1878,13 грн., про що зазначено в претензії (арк. с.7).

Відповідно до акту від 31.03.2014 року показання приладу обліку води у 867 куб. м споживачем ОСОБА_2 підтверджено (арк.с.29).

Відповідач також вказує на те, що позивач, нараховуючи вартість спожитих послуг за нормами споживання на неї та її доньку, порушує їх права, оскільки вода подається по годинах з 05 до 10 та з 17 до 22, а норми споживання передбачають цілодобове споживання води, а також позивач навмисно не приймає прилад обліку. Такі доводи відповідача суд вважає неприйнятними, оскільки доказів цим обставинам не надано.

Разом з тим, суд вважає, що заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що позивачем безпідставно в особовому рахунку № НОМЕР_2 на прізвище ОСОБА_2 вказується, що відповідачем у вересні 2010 року спожито 526,35 куб. м води і заборгованість за вересень 2010 року складає 3112,39 грн., але не надано доказів споживання відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення в такому обсязі (арк.с.27). Позивач, в свою чергу, в судовому засіданні пояснив, що нарахування в вересні 2010 року за 526,35 куб. м в сумі 3112,39 грн. містяться в автоматизованій базі підприємства.

Відповідач 17.04.2014 року звернулась до позивача з інформаційним запитом, у якому просила надати дані щодо нарахування в період з 07.07.2009 року по 31.03.2014 року. (арк. с. 31). На цей запит позивачем надано відповідь 23.07.2014 року за № 828 (арк.с.32), в якому, зокрема вказується, що з 01.01.2009 року нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення здійснювалося на склад сім'ї з 3 осіб згідно встановленої норми 275 л/добу, з 01.03.2010 року - на 1 особу, з 01.07.2012 по 31.03.2014 року - за показаннями водоміру 00688-00833 в сумі 1583,04 грн. В цьому ж листі вказується, що 15.04.2011 року відповідачем було укладено зобов'язання на суму боргу 3415,53 грн. з погашенням боргу щомісячно в сумі 280 грн. на 11 місяців, але зобов'язання не виконано. Позивачем надано довідку № 1953 від 14.11.2014 року, що відомості про зобов'язання ОСОБА_2 про сплату боргу в сумі 3415,53 грн. внесено до автоматизованої бази нарахувань та оплати «Населення». З електронної версії (арк.с.57) вбачається, що по особовому рахунку НОМЕР_2 за ОСОБА_2 обліковується заборгованість в сумі 3415,53 грн. за період с 01.01.2009 по 31.12.2010 року та 15.04.2011 року укладено договір з кінцевим розрахунком 15.03.2012 року (початковий внесок 335,53 грн., щомісячно впродовж 11 місяців по 280 грн.) та вказується, що фактично погашено 970,53 грн.

В довідці № 1953 від 14.11.2014 року вказується, що надати укладене зобов'язання у письмовому вигляді позивач не має можливості, оскільки в результаті затоплення підвального приміщення, де зберігалися документи, архівні матеріали служби реалізації прийшли у непридатність.

Відповідач оспорювала факт підписання нею договору чи зобов'язання, яким би підтвердила факт заборгованості в сумі 3415,53 грн. Втім, на підтвердження сплати заборгованості за послуги відповідачем надані квитанції за призначенням платежу «борг»: 150 грн., 285 грн. -16.08.2011 року, 200 грн. - 13.09.2011 року (арк.с.42), 370,00 грн. - 14.09.2012 року, 200 грн. - 08.10.2012 року, 200 грн. - 23.11.2012 року (арк.с.43), 200 грн. - 12.02.2013 року, 200 грн. - 09.04.2013 року, 200 грн. - 21.11.2013 року (арк. с. 44), 1030 грн. (арк.с.38), а всього 3035 грн. Тобто фактично несплаченою залишилась сума 380,53 грн. Платником у вказаних квитанціях зазначено як ОСОБА_2 , так і іншу особу. В жодній квитанції не вказується за який період сплачувався борг.

З наданих суду повідомлень про оплату вартості спожитих послуг з водопостачання також вбачається, що відповідачем сплачено згідно показань приладу обліку в період з липня 2012 року (з показання 718 куб. м) по березень 2014 року (показання приладу - 867 куб. м) всього 1636,59 грн. (арк. с.38-41).

Рішеннями виконавчого комітету Артемівської міської ради Донецької області встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 02.04.2008 року № 258, від 29.12.2008 року № 932, від 16.12.2010 року № 593 (а.с.73-81).

Згідно довідки від 14.01.2015 року № 26/01-16, наданої Першою Артемівською державною нотаріальною конторою, згідно заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про прийняття спадщини було заведено справу на спадкове майно ОСОБА_5 (власника квартири), померлого 17.08.2013 року.

З документів позивача вбачається, що нарахування за встановленими нормами та тарифами проводилося на осіб зареєстрованих в квартирі: на ОСОБА_4 з 03.08.2005 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 07.07.2009 року в сумі 3112,39 грн. (про що вказано про нарахування в вересні 2010 року в особовому рахунку НОМЕР_2, арк.с.93 зворотній бік).

З останнього уточненного розрахунку вбачається, що використано з 01.08.2008 року по липень 2009 року однією особою 152,075 куб.м, а в період з липня 2009 року по жовтень 2010 -384,45 куб.м.

З 01.01.2009 року нарахування за послуги з водопостачання та водовідведення здійснювалося на склад сім'ї з 3 осіб згідно встановленої норми 275 л/добу, з 01.03.2010 року - на 1 особу, з 01.07.2012 по 31.03.2014 року - за показаннями водоміру 00688-00833 в сумі 1583,04 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст.4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Стверджуючи про відсутність заборгованості відповідачем не доведено факту проведення повного розрахунку за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2010 року по 01.07.2014 року. Згідно альтернативного розрахунку до уточненої позовної заяви з 01.10.2010 року по 01.07.2014 року позивачем нараховано за споживання відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення 2481,51 грн., тоді як сплачено відповідачем згідно наданим квитанціям (з урахуванням показань приладу обліку в період з липня 2012 року (з показання 718 куб. м) по березень 2014 року (показання приладу - 867 куб. м) всього 1636,59 грн., тобто різниця фактично складає 844,52грн.

З урахуванням несплаченого боргу в сумі 380,53 грн. , всього заборгованість складає 1225,47 грн.

Хибними є також ствердження відповідача про те, що КП «Бахмут-Вода» не є правонаступником прав та обов'язків ТОВ «Артемівськводоканал», а тому позивачем безпідставно враховано показання приладу обліку станом на 01.07.2012 року (коли фактично відновилась робота позивача після повернення майна з концесії) в кількості 688 куб. м., оскільки жодного доказу на підтвердження іншого показника спожитих послуг за даними водоміру (приладу обліку) на цю дату відповідач не надала. Відповідач фактично прийняла вказаний показник до уваги та здійснювала оплату починаючи з показань приладу обліку в 718 куб. м, сплативши 98,28 грн. 14.08.2012 року. Крім того, позивачем не пред'являються вимоги за надання послуг ТОВ «Артемівськводоканал».

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає, що відповідно до ст. 265 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтями 256, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частини 1 і 5 ст.261 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Дії відповідача щодо сплати як боргу в сумі 3035 грн., так і фактичного погашення заборгованості свідчать про перерівання строку позовної давності, а тому заява відповідача щодо застосування строку позовної давності не може бути задоволена.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач, як споживач послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, наданих позивачем, не здійснила їх оплату в повному розмірі, внаслідок чого за період з 01.09.2010 року по 01.07.2014 року виникла відповідна заборгованість, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 214, 215-218 ЦПК України, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року з наступними змінами, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», суд

в и р і ш и в:

Позов Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Бахмут- Вода» (Донецька область, м. Артемівськ. вул. Корсунського, 1 п/р 26004076648001 у ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, ЄДРПОУ 35298787) заборгованість в сумі 1097,71 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Бахмут-Вода» (Донецька область, м. Артемівськ. вул. Корсунського, 1 п/р 26004076648001 у ПАТ «Банк Національний кредит», МФО 320702, ЄДРПОУ 35298787) судовий збір в сумі 243,60 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті 16.01.2015 року, вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 16.01.2015 року. Повне рішення виготовлено 20.01.2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Л.В.Шевченко