Рішення № 42359302, 25.12.2014, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 547/1710/13-ц

Провадження № 2/548/445/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2014 р. Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Коновод О.В.,

за участю секретаря - Вовк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3; треті особи: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, Комунальне підприємство "Комунпобутсервіс" про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3; треті особи: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, Комунальне підприємство "Комунпобутсервіс" про відшкодування шкоди завданої залиттямквартири.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що в середині листопада 2013 року, внаслідок дій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 була затоплена квартира АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності. Залиття квартири має постійний характер, оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час ремонту санвузла своєї квартири № 5, яка знаходиться над житлом позивачки, порушили діючу системуводовідведення, що відповідала будівельним стандартам. Цим відповідачі на думку ОСОБА_1 порушили ст.177, ст. 179 Житлового кодексу України та правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, що затверджені Постановою КМУ від 08 жовтня № 572.

Внаслідок залиття квартири було зіпсовано стелю в ванній кімнаті, а також частково пошкоджено плитку на стіні. На даний час ванна кімната потребує відновлювального ремонту.

28.11.2013 року комісією в складі: депутата селищної ради, мешканців селища було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин і розміру заподіяної позивачці шкоди, за результатами якого було складено відповідний акт і зроблено фото стелі.

Відповідачі, заперечуючи свою вину у спричиненні шкоди, відмовляються відшкодувати завдані збитки добровільно.

Крім цього, внаслідок залиття, позивачці завдано моральну шкоду, котра виразилась у фізичних та душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку із значним пошкодженням її майна та докладанням додаткових зусиль для організації свого життя. Так, внаслідок неправомірних дій відповідачів, позивачка на даний час позбавлена нормальних умов проживання, квартира втратила естетичний вигляд, встановився стійкий неприємний запах. Все це завдає ОСОБА_1 значних фізичних та моральних страждань. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 3000 грн.

В судовому засіданні позивачка та її представник заявлений позов підтримали, прохали його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі та їх представник в судовому засіданні категорично заперечували проти даного позову, свою позицію аргументували відсутністю з їх боку вини у завданих помешканню позивачки пошкоджень, а також недостовірністю висновків проведеної судово-будівельної експертизи у справі.

Представник Семенівської селищної ради в судове засідання не з'явився, але надали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Представник КП «Комунсервіс» в судове засідання не з'явився, але надали клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

Експерт ОСОБА_4 свій висновок від 10.10.2014 року за № 271-14 підтвердив в судовому засіданні, пояснивши, що виходив з тих вихідних даних, що були наявні в реальності та містились в матеріалах справи. Також зазначив, що висновок судової будівельно-технічної експертизи № ІІ-57 від 09.06.2014 року проведений без всіх вихідних даних, а також вказана експертиза не дала всі відповіді на поставлені запитання.

Дослідивши обставини справи, врахувавши позиції сторін та третіх осіб у справі, суд приходить до висновку, що позов має бути задоволено частково на підставі наступного.

Згідно вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню будинків. Згідно з п.35 Правил власники, наймачі та орендарі жилих приміщень, зобов'язані виконувати ці правила, проводити за власні кошти ремонт квартир, своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності, які порушують нормальну експлуатацію будинку.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі передати (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законодавством.

Судом встанговлено, що сторони проживають в багатоквартиному житловому будинку АДРЕСА_1. Позивач квартира №1, відповідачі №5.

28.11.2013 року комісією в складі: депутата селищної ради, мешканців

селища було проведено обстеження квартири з метою виявлення причин і розміру заподіяної позивачці шкоди, за результатами якого було складено відповідний акт і зроблено фото стелі, тобто було встановлено факт залиття квартири позивачки.

Згідно висновку судово - будівельної експертизи від 10.10.2014 року № 271-14, пошкодження виявлені у квартирі АДРЕСА_1, відносяться до поняття «залиття».

Характер пошкоджень (плями, відпадання штукатурного шару) опоряджувального покриття на стелі кухні та вбиральні, свідчать про те, що вони утворилися внаслідок проникання рідини через міжповерхове перекриття з вище розміщеної квартири, матеріальна шкода (вартість відновлюваного ремонту з урахуванням витрат на роботу та матеріали), заподіяна позивачці в наслідок залиття, становить - 776 грн.

В результаті регулярного витікання каналізаційних стоків на відрізку мережі водовідведення від унітазу квартири АДРЕСА_3 до каналізаційного стояка виявлені наступні пошкодження в квартирі №1 цього будинку: приміщенні санвузла площею 2,8 кв.м на стелі має місце розшарування та короблення штукатурного шару опорядження, зміна кольору (руді плями) на вапняному опорядженні; на поверхні стіні, що прилягає до стелі, має місце відпадання облицювальної плитки; в прихожій площею 2,1 кв.м на стіні в кутку під стелею, що прилягає до стіни сходової клітки, має місце відшарування шпалер.

Причиною виникнення пошкоджень у квартирі АДРЕСА_1 є незадовільний технічний стан мережі водовідведення на ділянці від унітазу квартири № 5 до каналізаційного стояка - як наслідок має місце регулярне витікання каналізаційних стоків та руйнування конструкцій квартири № 1.

Квартира АДРЕСА_3 належить відповідачам на праві спільної власності, оскільки була придбана в шлюбі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, тощо.

Згідно ст.ст. 177, 179 Житлового кодексу України - громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного обладнання, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572 власник і наймач квартири зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до п.18 цих Правил, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної та іншої безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.

Спір між сторонами виник з деліктних правовідносин, в яких відповідно до принципів цивільного законодавства тягар доказування покладається саме на особу, яка завдала шкоди. Так, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Згідно зі ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року, із відповідними змінами, «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до норм ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодування в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27.03.1992р. (з подальшими змінами) потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Таким чином суд вважає доведеним, що співвласники квартири АДРЕСА_3 своєю бездіяльністю, яка полягає в нездійсненні контролю за станом інженерних мереж та сантехнічного обладнання, допустили затоплення квартири №1, чим завдали позивачці майнової шкоди.

Отже позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні відповідачі не довели своїх заперечень та не надали ніяких доказів, а також не спростували докази надані позивачкою. Більше того, сам факт залиття квартири АДРЕСА_1, відповідачі підтвердили власними поясненнями.

Крім того, за проведення вищезгаданої судово-будівельної експертизи, позивачкою було сплачено 2430 грн., виходячи з обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідачів у справі даної суми у долевому співвідношенні.

Щодо стягнення моральної шкоди, то за п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням та пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для її відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що позивачка є літньою, хворою людиною. З часу залиття її квартири пройшло більше року. До цього часу позивачка живе у квартирі, яка має стан після залиття. Суд приходить до висновку про те, що внаслідок залиття квартири позивачки та пошкодження її майна вона зазнала душевних страждань, змінився звичайний ритм її життя, позивачка змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя у не відремонтованій квартирі. Разом з цим, посилання на наявність безпосереднього причинно - наслідкового зв'язку між залиттям квартири і значним погіршенням її здоров'я належними доказами не підтверджено. Клопотання про призначення судово - медичної експертизи з цих питань не заявлялося.

Враховуючи викладене, з урахуванням вищенаведеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди і стягує на користь позивачки в рахунок відшкодування моральної шкоди 1200 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 79 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, до яких, зокрема відносяться: витрати на правову допомогу; витрати, пов'язані з проведення судових експертиз тощо.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, понесені та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки.

Оскільки позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, адже є інвалідом ІІ групи (а.с. 10), суд стягує його з відповідачів на користь держави в межах заявлених позовних вимог, а саме в сумі 487,20 грн. Також, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивачки судових витрат на правову допомогу в сумі - 3410,40 грн., виходячи з того що вони знайшли своє повне документальне підтвердження у вигляді квитанції та розрахунків наданих представником позивачки (т. 2 а.с. 61-63).

З підстав, зазначених вище, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3; треті особи: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, Комунальне підприємство "Комунпобутсервіс" про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 23, 526, 852, 1166, 1167 ЦК України, п. 1 та 2 ст. 20, 29 Закону України „Про житлово-комунальні послуги",постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3; треті особи: Семенівська селищна рада Семенівського району Полтавської області, Комунальне підприємство "Комунпобутсервіс" про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 жителів АДРЕСА_3 в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 вартість відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_1 по - 388 /триста вісімдесят вісім гривень/ грн. (всього 776 грн.)

Стягти з ОСОБА_2, ОСОБА_3 жителів АДРЕСА_3 в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 витрати на відшкодування заподіяної моральної шкоди кошти по - 600 /шістсот гривень/ грн. (всього 1200 грн.)

Стягти з ОСОБА_2, ОСОБА_3 жителів АДРЕСА_3 в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи по - 1215 /одна тисяча двісті п'ятнадцять гривень/ грн. ( всього 2430 грн.)

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 жителів АДРЕСА_3 в дольовому порядку на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу по - 1705,20 /одна тисяча сімсот п'ять гривень дві копійки/ грн. (всього 3410,40 грн.)

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 жителів АДРЕСА_3 в дольовому порядку на користь держави витрати по сплаті судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме по - 243,60 /двісті сорок три гривні шістдесят копійок/ грн. (всього 487,20 грн.)

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, або в порядку передбаченому ч. 1 ст. 294 ЦПК України.

Головуючий: