Ухвала суду № 42357030, 20.01.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

20 січня 2015 року № 813/2078/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання незаконним повідомлення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 22.07.2014 року звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі № 813/2078/14. Заява обґрунтована тим, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року частково задоволено позовні вимоги до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області. Вказує, що вирішуючи спір, суд не вирішив питання про судові витрати, загальна сума яких, з урахуванням письмових додаткових пояснень від 20.01.2015 року, становить 6697,15 грн та складається із витрат її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пов'язаних із переїздом для здійснення представництва в суді та добові. З посиланням на положення частини другої статті 91 КАС України просить ухвалити додаткове судове рішення, яким вирішити питання про компенсацію представникам чистини понесених судових витрат пропорційно до задоволеної четвертої частини позовних вимог у розмірі 1623,39 грн.

Від позивача ОСОБА_1 20.01.2015 року (вх.№1585) надійшла заява про розгляд заяви за її відсутності.

Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не явки уповноваженого представника не забезпечило, що в силу положень частини третьої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є перешкодою для розгляду заяви.

Порядок та підстави ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 168 КАС України.

Відповідно до частини першої вказаної статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення зумовлена необхідністю усунення такого недоліку як неповнота судового рішення, тобто невирішення якихось питань, які необхідно було вирішити у постанові чи ухвалі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року частково задоволено позовні вимоги до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області та визнано протиправними дії відповідача по вилученню 26.12.2013 року у неї довідки про звернення за захистом в Україні № 0000896. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як на підставу прийняття додаткового судового рішення ОСОБА_5 посилається на те, що вказаною постановою не було вирішено питання про судові витрати, загальна сума яких становить 6697,15 грн та складається із витрат її представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, пов'язаних із виконання ними своїх повноважень в суді.

Вивчивши мотивувальну частину постанови від 23.06.2014 року по даній справі №813/2078/14, суд встановив, що вона містить відомості про вирішення судом питання судових витрат.

Дослівно висновок суду з цього питання викладено так: «Згідно положень пункту 23 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», його представниками не надано доказів на підтвердження судових витрат, тому підстав для відшкодування таких відповідно до положень статті 94 КАС України немає».

Позивачем ОСОБА_1 та її представниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час судового розгляду не подавалося заяв про відшкодування судових витрат та не надавалося жодних доказів на підтвердження понесення ними витрат. Це підтверджується відсутністю таких у матеріалах справи №813/2078/14.

Заява ОСОБА_1 про додаткове рішення з питань судових витрат разом з долученими до неї проїзними документами надійшла до суду 22.07.2014 року, тобто через місяць після ухвалення судом рішення.

Суд звертає увагу на те, що однією із основних вимог, яким має відповідати судове рішення, відповідно до статті 159 КАС України є його обґрунтованість.

Згідно з частиною третьою статті 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, повнота судового рішення означає те, що суд повинен дати вичерпну відповідь на кожне передане на його вирішення правове питання - вимогу адміністративного позову чи іншої заяви, скарги, клопотання.

Виходячи з норми частини третьої статті 159 КАС України, при прийнятті рішення суд бере до уваги лише ті докази, які були досліджені в судовому засіданні.

На день прийняття постанови у справі - 23.06.2014 року у матеріалах справи не було доказів понесених позивачем судових витрат і такі судом не досліджувалися, відтак вирішення судом питання судових витрат є повним в розумінні вимог частини третьої статті 159 КАС України.

Суд зазначає, що передбачена статтею 168 КАС України можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення зумовлена необхідністю усунення такого недоліку як неповнота судового рішення, але за умови, що досліджені судом під час розгляду справи по суті докази дають можливість ухвалити таке рішення.

Натомість нормами КАС України не передбачено можливості прийняття додаткового судового рішення на підставі доказів, поданих стороною після закінчення судового розгляду справи.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про додаткове рішення, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160-165,168, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про додаткове рішення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.