Рішення № 42356631, 20.01.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

15 січня 2015р. справа №927/1856/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,

вул.Лєскова,9, м. Київ, 01011

В особі: Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»,

проспект Перемоги 21, м. Чернігів,14017

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс»,

вул. Котляревського, 64, м. Прилуки, 17500

про стягнення 330 128грн.53коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Адамчук І.В. головний експерт №928/12 від 22.11.2012р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 330 128,53грн. заборгованості по кредитному договору №012/16-32/038-07-1 від 05.09.2007р. В обґрунтування позовних вимог позивач у тексті позовної заяви посилається на те, що станом на 26.11.2014р. загальний розмір заборгованості за кредитним договором №012/16-32/038-07-1 від 05.09.2007р. становить 330 128,53грн., з яких: 283 500,00грн. - борг з позики, 41 633,10грн. - відсотки, нараховані з 28.03.2014р. по 26.11.2014р., 2 923,51грн. - пеня за порушення графіку погашення кредиту за період з 01.06.2014р. по 25.11.2014р., 2 071,92грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за період з 01.06.2014р. по 25.11.2014р.

Від позивача надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи від 18.12.2014р., яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2015р. надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про уточнення прохальної частини позову від 15.01.2015р., в якій не змінюючи підставу і предмет позову визначив складові розміру заборгованості, заявленої до стягнення з відповідача в прохальній частині позовної заяви та просив суд стягнути з відповідача 283 500,00грн. боргу з позики, 41633,10грн. відсотків за період з 28.03.2014р. по 26.11.2014р., 2 923,51грн. пені за порушення графіку погашення кредиту за період з 01.06.2014р. по 25.11.2014р., 2 071,92грн. пені за порушення строків сплати відсотків за період з 01.06.2014р. по 25.11.2014р., а всього 330 128,53грн. та судовий збір на суму 6 602,57грн. Крім того, позивач зазначив, що до позовної заяви банком було додане платіжне доручення про перерахування до держбюджету 22 951,87грн. судового збору за подачу позову, в позовній заяві банком заявлена вимога про стягнення з відповідача 6 602,57грн. судового збору, питання про повернення банку з бюджету суми різниці судового збору 16349,30грн. позивачем не ставиться оскільки 05.11.2014р. банк подав в господарський суд Чернігівської області позовну заяву до ТОВ «Сервіс», в якій були об'єднані вимоги за трьома кредитними договорами на загальну суму 1147593,50грн. Вказана ціна позову була оплачена судовим збором в розмірі 22951,87грн., ухвалою господарського суду від 06.11.2014р. матеріали повернуті банку без розгляду, вказану ухвалу банк не оскаржував, натомість роз'єднав вимоги до відповідача на три окремих позови, додавши до кожної копію платіжного доручення про сплату 22951,87грн. судового збору, за якими господарським судом Чернігівської області були відкриті три окремі провадження у справах №927/1819/14, №927/1857/14, №927/1856/14. Суд прийняв вказану заяву про уточнення прохальної частини позову до розгляду, оскільки вона не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, повноваженого представника в судове засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 05.12.2014р., направлена на адресу відповідача, отримана ним згідно поштового повідомлення №1400603359579. Ухвала про відкладення розгляду справи від 18.12.2014р. отримана відповідачем згідно поштового повідомлення №1400024983848.

Згідно інформації отриманої судом з офіційного сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (htth://search.irc.qov.ua/edr.html) в реєстрі станом на 15.01.2015р. зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс", ідентифікаційний код 03058263, місцезнаходження вул. Котляревського, 64, м. Прилуки.

Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

05.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є позивач згідно п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», державну реєстрацію якого проведено 06.06.2012р., номер запису 10701050043010012, та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс» укладено генеральну кредитну угоду №012/16-32/038-07, відповідно умов якої кредитор на підставі цієї генеральної кредитної угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах у рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.

Згідно п.1.4 Положення про Чернігівську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (нова редакція), затвердженого рішенням спостережної ради АТ «Райффайзен Банк Аваль» протокол №СР-8/2в від 06.08.2012р., дирекція має право у встановленому законодавством України порядку проводити від імені банку претензійну та позовну роботу, здійснювати повноваження сторони (позивача, відповідача) або третьої особи при розгляді справ у судах (господарських, адміністративних, загальної юрисдикції та третейських).

Згідно п.1.2 генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р. загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 800 000,00грн.

За умовами п.1.3 генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р. вона чинна до 04.09.2017р.

В подальшому між сторонами були підписані: додаток №1 до генеральної кредитної угоди; додаткова угода №1 від 05.09.2007р., №2 від 10.09.2007р., №3 від 29.09.2008р. до генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р.

Згідно Додаткової угоди №1 від 05.09.2007р. до генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 сторони домовились вважати кредитний договір «Відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості» №012/16-32/038-07-1 від 05.09.2007р. зі всіма змінами та доповненнями до нього укладеним в рамках генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р.; кредитний договір «Відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості» №012/16-32/038-07-1 від 05.09.2007р. зі всіма змінами та доповненнями до нього є невід'ємною частиною генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р.

Згідно п.1 Додаткової угоди №3 від 29.09.2008р. до генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 сторони домовились пункт 1.2 генеральної кредитної угоди викласти в наступній редакції: загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами, не повинен перевищувати суми, еквівалентної 2 000 000 (два мільйона) гривень 00 копійок.

Як свідчать матеріали справи, 05.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є позивач згідно п.1.3 Статуту Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», державну реєстрацію якого проведено 06.06.2012р., номер запису 10701050043010012, та товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс» укладено кредитний договір №012/16-32/038-07-1 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості). В подальшому між сторонами до кредитного договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. були підписані: додаток №1 до кредитного договору; додаткові угоди №1 від 27.06.2008р., №1-1 від 30.09.2009р., №2 від 29.06.2011р., якою відновлювальна кредитна лінія була переведена в не відновлювальну; додаток №1 (нова редакція) від 29.06.2011р.; додаткова угода №3 від 29.06.2011р., додаток №1 до додаткової угоди №3 від 29.06.2011р.; додаткова угода №4 від 20.07.2012р., додаток №1 до додаткової угоди №4 від 20.07.2012р.; додаткова угода №5 від 05.04.2013р., додаток №1 до додаткової угоди №5 від 05.04.2013р.

Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. (надалі - кредитного договору) в редакції додаткової угоди №2 від 29.06.2011р. кредитор (позивач у справі) в рамках Генеральної кредитної угоди №012/16-32/038-07 від 05.09.2007р. на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику (відповідачу у справі) невідновлювальну кредитну лінію в сумі 600 000,00грн. (ліміт кредитування), а позичальник зобов'язується повернути отримані кредитні кошти частинами в строки, передбачені Графіком погашення (Додаток №1 до договору), остаточний строк повернення кредиту 04.09.2017р., та сплатити проценти за його користування в порядку, передбаченому кредитним договором.

Відповідно до п.1.2 кредитного договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. кредит призначений для фінансування поточної діяльності та рефінансування заборгованості в інших банках.

Відповідно до п.п.3.1-3.3 кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строкового повернення та плати за користування. На умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок №20634148. Видача позичальнику кредиту здійснюється на підставі письмової заяви позичальника за умови укладання договорів забезпечення, передбачених п.2.1 цього договору, та на умовах надання документів, що підтверджують виконання п.2.2 цього договору (договір страхування та документ про сплату страхового платежу).

За умовами п.3.4 кредитного договору видача кредитних коштів позичальнику здійснюється для кредитів в національній валюті шляхом перерахування суми кредиту в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника №2600881488 у відкритому акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 380805.

На виконання умов кредитного договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. на підставі заяви ТОВ «Сервіс» від 07.09.2007р. позивач згідно платіжного доручення №562 від 07.09.2007р. надав відповідачу кредит в сумі 600 000,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Відповідно до п.3.6 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.06.2011р.) позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) щомісячно частинами згідно Графіка погашення (Додаток №1 до договору). Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів №206811702 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

Сторони відповідно до п.3.7 кредитного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.06.2011р.) встановили наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором: - погашення простроченої до сплати суми заборгованості за кредитом, якщо таке прострочення матиме місце; - сплата прострочених процентів за користування кредитом; - погашення суми заборгованості за кредитом; - сплата процентів за кредитом; сплата пені та штрафів за неналежне виконання позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому, з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення кредитної заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів та пені) за договором. За запитом позичальника кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосування черговості погашення кредитної заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, Графік погашення кредитної заборгованості неодноразово змінювався сторонами та остаточно був встановлений в додатку №1 до додаткової угоди №5 від 05.04.2013р. до кредитного договору.

05.04.2013р. сторони уклали Додаткову угоду №5 до кредитного договору, згідно якої тимчасово на період з 05.04.2013р. до 30.09.2013р. домовились зменшити розмір щомісячного платежу по сплаті суми (розміру) кредиту (щомісячний платіж) та змінити строк його сплати в наступному порядку:

1.1. станом на дату укладання цієї додаткової угоди щомісячний платіж становить 6250,00грн.

1.2. на період кредитних канікул щомісячний платіж зменшується до розміру 1500,00грн.

1.3. починаючи з 01.10.2013р. кредитор змінює позичальнику строк сплати решти щомісячного платежу в сумі 4 750грн., а позичальник зобов'язується сплатити вказану суму в майбутньому відповідно до графіка погашення, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди та її невід'ємною частиною.

1.4. протягом кредитних канікул позичальник сплачує проценти за користування кредитом відповідно до умов кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п.6.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків, передбачених договором комісії, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

За умовами п.1.3 кредитного договору (в первісній редакції) за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12% (дванадцять процентів річних) на протязі перших шести місяців, починаючи з сьомого місяця - 17% (сімнадцять процентів річних).

З 27.06.2008р. згідно додаткової угоди №1 від 27.06.2008р. до кредитного договору сторони домовились, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 18% (вісімнадцять) процентів річних.

За домовленістю сторін (додаткова угода №1-1 від 30.09.2009р. до кредитного договору) позичальник з 30.09.2009р. за користування кредитом сплачує кредитору проценти 20% (двадцять процентів) річних.

Згідно п.1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди №3 від 29.06.2011р. за користування кредитом позичальник сплачує проценти, що нараховуються на основі процентної ставки, розмір якої може змінюватись на умовах договору. Розмір процентної ставки складає: процентна ставка 20% річних (п.1.3.1), пільгова процентна ставка 15,5% річних (п.1.3.2.). Пільгова процентна ставка встановлюється тимчасово на строк з 30.06.2011р. до 30.12.2011р. включно. Сторони домовились, що починаючи з 31.12.2011р. позичальник сплачує проценти, що нараховуються на основі процентної ставки відповідно до п.1.3.1, якщо інше не передбачено умовами цього договору (п.1.3.3.).

Відповідно до п. 3.5 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем. Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час укладення сторонами додаткової угоди №5 від 05.04.2013р. відповідачем повернуто позивачу кредит на загальну суму 244 100,00грн., що підтверджується випискою банку по рахунку, і заборгованість відповідача по кредиту становила 355 900,00грн.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача, погоджений сторонами Графік погашення по кредитному договору (додаток №1 до додаткової угоди №5 від 05.04.2013р.), надану позивачем до матеріалів справи виписку банку по рахунку відповідача суд доходить висновку, що відповідачем з 05.04.2013р. проведено часткове повернення кредиту на суму 72 400,00грн.

За таких обставин, станом на час звернення позивача до суду 03.12.2014р., що підтверджується відміткою суду про отримання позовної заяви, прострочення відповідача з погашення кредиту згідно погодженого сторонами Графіку становило 40 200,00грн. за період червень-листопад 2014р., а саме зі строком погашення кредиту: до 30.06.2014р. (7 400,00грн.) залишок несплаченої по графіку суми кредиту - 3 200,00грн., до 31.07.2014р. - 7 400,00грн., до 31.08.2014р. - 7 400,00грн., до 30.09.2014р. - 7 400,00грн., до 31.10.2014р. - 7 400,00грн., до 30.11.2014р. - 7 400,00грн. Зі строком повернення кредиту за період з 30.11.2014р. по 04.09.2014р. сума заборгованості відповідача становить 243300грн.

Всього сума неповернутого відповідачем кредиту на час звернення позивача до суду становить 283 500,00грн. (600000грн.-244100грн.-72400грн.)

Позивач просить стягнути з відповідача 41 633,10грн. відсотків, нарахованих за користування відповідачем кредитом за період з 28.03.2014р. по 26.11.2014р. з урахуванням часткового повернення останнім кредиту.

Відповідач у відповідності до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на вимогу суду не надав доказів повернення позивачу кредиту та сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. та додатків до нього.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок відсотків за користування відповідачем кредитом згідно кредитного договору з урахуванням змін, внесених до нього за погодженням сторін, суд доходить висновку, що розрахунок відповідає дійсності, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 28.03.2014р. по 26.11.2014р. підлягають задоволенню повністю в межах заявлених вимог - в сумі 41 633,10грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом виконував несвоєчасно, з порушенням строку, визначеного в графіку погашення.

Відповідно до пунктів 3.9-3.11 договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.06.2011р.) у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у інших випадках, передбачених цим договором, кредитор має право припинити видачу кредитних коштів та вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору. Зокрема кредитор вправі припинити видачу кредитних коштів та пред'явити позичальнику вимогу про дострокове погашення кредиту у випадку прострочення позичальником більше ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту; порушення строків погашення кредиту менше ніж 30 календарних днів, але більше трьох разів протягом останніх дванадцяти місяців. Якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у п.3.9-3.10. він рекомендованим листом направляє відповідне письмове повідомлення на адресу позичальника, зазначену в цьому договорі (або у разі зміни місцезнаходження - за іншою адресою, про яку кредитор буде письмово повідомлений позичальником) або вручає письмове повідомлення позичальнику під розписку. Сторони домовились, що строк виконання зазначених у листі зобов'язань позичальника щодо дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом (в тому числі, прострочені проценти), пені та штрафів вважається таким, що закінчився на 31 календарний день з дня направлення кредитором позичальнику рекомендованого листа або вручення письмового повідомлення під розписку. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за договором застави/поруки (або пред'явити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов кредитного договору та графіку погашення кредиту не здійснював щомісячні платежі в обумовлені строки, чим допустив порушення виконання зобов'язання по поверненню кредиту понад 30 календарних днів, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати у відповідача дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом.

Позивачем була направлена відповідачу вимога від 01.08.2014р. про виконання порушеного зобов'язання за кредитним договором, яка отримана відповідачем 05.08.2014р. згідно поштового повідомлення №1401703248134, в якій зокрема, позивач вимагав достроково повернути кредит по кредитному договору №012/16-32/038-04-1 від 05.09.2007р. Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачем у відповідності до умов кредитного договору змінено строк виконання основного зобов'язання по сплаті кредиту, і таким строком є - 01.09.2014 року.

Заборгованість відповідача по кредиту на день розгляду справи становить 283 500,00грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 283 500,00грн. заборгованості по позиці.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.10.2. кредитного договору (в редакції додаткової угоди №2 від 29.06.2011р.) встановили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати кредиту за період з 01.06.2014 по 25.11.2014р. у сумі 2 923,51грн., пеню за прострочення сплати відсотків за період з 01.06.2014р. по 25.11.2014р. у сумі 2 071,92грн.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати відсотків обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю в сумі 2071,92грн., позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту підлягають задоволенню частково в сумі 2920,28грн. у зв'язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при розрахунку.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу з позики в сумі 283 500,00грн., в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 41 633,10грн., в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту в сумі 2 920,28грн., в частині стягнення пені за прострочення сплати відсотків в сумі 2 071,92грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи надані позивачем у заяві про уточнення прохальної частини позову від 15.01.2015р. пояснення щодо сплати судового збору по платіжному дорученню №354233 від 05.11.2014р. у сумі 22951,87грн. та відсутності підстав для повернення банку з бюджету 16349,30грн., подання трьох позовів до ТОВ «Сервіс», за якими господарським судом Чернігівської області порушено провадження по справам №927/1819/14, №927/1856/14, №927/1857/14, вимогу позивача стягнути з відповідача у даній справі судовий збір у сумі 6602,57грн. (ціна позову 330 128,53грн. х 2% ставка судового збору), приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача, та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 6602,51грн. судового збору пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 232, 343, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс» (вул. Котляревського,64, м. Прилуки, р/р 2600881488 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» МФО 380805, код 03058263) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (вул.Лєскова,9, м. Київ, код 14305909) в особі Чернігівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (проспект Перемоги,21, м. Чернігів, р/р 29095744 в ЧОД АТ «Райффайзен банк Аваль» МФО 353348, код 14245308) 283 500грн.00коп. боргу з позики, 41 633грн.10коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 920грн.28коп. пені за прострочення сплати кредиту, 2 071грн.92коп. пені за прострочення сплати відсотків, 6602грн.51коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 20.01.2015р.

Суддя Н.Ю.Книш