Ухвала суду № 42355407, 14.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2015 рокусправа № П/811/1827/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 у справі №П/811/1827/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагроальянс» до про Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагроальянс" (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішеня № 0001362200 та № 0001372200 від 10.06.2014 року. (т. 1 а.с.4-10).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №П/811/1827/14 (а.с.1).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що від укладення договорів купівлі-продажу та поставки товарів від ТОВ "Ферко" та ТОВ "ТД Теко Груп" впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними, а тому, вважає, що він правомірно сформував в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами та включив у валові витрати кошти, які сплачені на підставі цих договорів.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №П/811/1827/14 адміністративний позов задоволено. (суддя - Брегей Р.І.) (т. 2 а.с.107-111)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що надані до суду первинні документи в повній мірі підтвердили факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами

Відповідач - Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №П/811/1827/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ним правомірно встановлено порушення платником податків приписів податкового законодавства.

12 грудня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№62666/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, посилаючись на обґрунтованість і законність оскаржуваного судового рішення, просить залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі №П/811/1827/14.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправними та скасування податкових повідомлеь-рішень №0001362200 від 10.0.2014р. та № 0001372200 від 10.06.2014р. - є предметом судового спору.

Матеріали справи не містять доказів звернення сторін по справі з запереченнями щодо встановлених судом фактичних обставин справи.

Суд розглядає справу в межах апеляційного оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено обґрунтованість визначення податкових зобов'язань та правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, в свою чергу Позивач, надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період часу з 14.05.2014 року по 20.05.2014 року фахівцями Відповідача проведено позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2012 року по 31.12.2013 року, результати якої оформлено актом № 5/11-22-22/37410425 від 27.05.2014 року.

Згідно наданої суду ксерокопії зазначеного акту, перевіркою встановлені наступні порушення, а саме:

- п.44.1 ст. 44, п.п.14.1.36. п. 14.1. ст.. 14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст 139 п.140.2 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого була занижена сума податку на прибуток у сумі 125761 грн., у тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 25557 грн., за 2013 рік в сумі 100204 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 124440 грн., в т.ч. за січень 2013р. в сумі 2013р. в сумі 95440 грн., за березень 2013 р. в сумі 6428 грн., за травень 2013р. в сумі 22572 грн.;

- п.п. «б» п.176.2 ст. 176 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в частині не відображення інформації про виплачені доходи суб'єктам господарювання- фізичним особам.

- п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168, п.176.2 а), б) ст.. 176, п. 177.8 ст. 177 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1240,44 грн., в т.ч. за липень 2012 року в сумі 17,19 грн., за серпень 2012р. в сумі 27,75, за жовтень 2012р. в сумі 148,50грн., за січень 2013р. в сумі 507,00грн., за березень 2013р. в сумі 540,00 грн.

На підставі акта перевірки № 5/11-22-22/37410425 від 27.05.2014 року Відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 10.06.2014 року № 0001362200 про визначення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 125761 грн. (у тому числі штрафні санкції - 62880,50грн.), від 10.06.2014р. №0001372200 про визначення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 124440 грн. (у тому числі штрафні санкції - 62220).

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують, що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Виходячи із приписів вищевказаних правових норм колегією суддів і оцінювались встановлені у справі обставини та наявні докази.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "Ферко" і ТОВ "ТД Теко Груп".

Між ТОВ "Промагроальянс" (Покупець) та ТОВ "Ферко" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу товару від 10.12.2012р. за № 10/12/12В2., відповідно до якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію в порядку та на умовах, визначених договором. (том 1 а.с.80)

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору було надано до суду копії рахунків-фактур від 10.12.2012р. за № 1505, від 30.01.2013р. за № 81, від 04.02.2013р. за № 105; копії видаткових накладних від 11.12.2012р. за № 2070, від 31.01.2013р. за № 2490, від 05.02.2013р. за № 2554; копії товарино-транспортних накладних від 11.12.2012р №442792, від 31.01.2013р. №442791, від 05.02.2013р №442799; копії податкових накладних від 11.12.2012р. за № 73, від 31.01.2013р. за № 183, від 05.02.2013р. за № 123. (том 1 а.с.58-69)

Між ТОВ "Промагроальянс" (Покупець) та ТОВ "ТД Теко Груп" (Постачальник) було укладено договір надання послуги від 08.01.2013р. за № 08/01/13, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов даного договору. (том 1 а.с.83)

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору було надано до суду копії рахунків-фактур від 08.01.2013р №СО-0000003, від 16.01.2013р. №СО-0000007; видаткових накладних від 08.01.2013р. №СО-0000003, від 16.01.2013р №СО-0000005; товарно-траспортних накладних від 08.01.2013р. №679237, від 16.01.2013р. №679240; податкових накладних від 08.01.2013р №3, від 16.01.2013р. №7. (том 1 а.с.72-79)

Між ТОВ «Промагроальянс» (Орендар) та ФГ «Київська Русь» (Орендодавець) було укладено договір оренди від 26.05.2011р. №2, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в володіння та користування на умовах оренди об'єкт оренди, та зобов'язується сплачувати орендну плату на умовах визначених цим договором.(том №1, а.с.206-208)

Предача в оренду складських та виробничих приміщень підтверджується актом приймання - передачі майна (том №1, а.с.209)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ та валових витрат суми коштів за договорами укладеними з контрагентами Позивача - ТОВ "Ферко" і ТОВ "ТД Теко Груп".

Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних актів зустрічних звірок, поведених по ТОВ "Ферко" і ТОВ "ТД Теко Груп", при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, дані зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу, а не містять конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того колегія суддів зазначає, що вказані контрагенти Позивача на час вчинення господарських операцій, були зареєстровані як платники податків, укладені між сторонами договори нечинними не визнавались та у передбаченому законом порядку не скасовувались.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та дослідженні судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 липня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160,ст. 195, ст. 196, ст.198, ст. 200, ст.205,ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області- залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № П/811/1827/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 15 січня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна