Постанова № 42355379, 26.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2014 рокусправа № 2а-0870/10974/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р.

у справі № 2а-0870/10974/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» (далі - позивач)

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області (далі - відповідач)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 25.07.2011 № 0000362310, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 652 966,00 грн. за основним платежем та 413 241,50 грн. штрафних фінансових санкцій, а також податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000352310 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 525 255,00 грн. за основним платежем та 131 313,75 грн. за штрафних фінансових санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000362310; податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000352310 визнано протиправним та скасовано в частині суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 520 733,75 грн., в тому числі за основним платежем 416 587,00 грн., за штрафними санкціями 104 146,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідачем не доведена в повній мірі правомірність прийнятих рішень, а також тим, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «Рассвет», ТОВ «Делі Консалт», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», а відповідно, і правомірність віднесення витрат за цими операціями на валові витрати підприємства та декларування суми податкового кредиту.

Щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0000352310, суд зазначив, що визнані позивачем порушення бухгалтерського обліку, які мали місце у 2011 році, підприємством не усунуто, тому назване податкове повідомлення - рішення в частині податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 135 835 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 108 668 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27 167 грн., є обґрунтованим, а вимоги про скасування названого рішення у повному обсязі не підлягають задоволенню.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність рішення суду обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 р. та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що суд не надав належної оцінки обставинам, що викладені у актах про результати документальних перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Буд Ворк», ПАТ «Рассвет», ТОВ «НПО «Рассвет-Енерго». Як вказує відповідач, позивач у даних податкового обліку відобразив результати, які не відповідають дійсності внаслідок відображення операцій з отримання товару, які фактично не відбувались. Враховуючи, що позивачем документів на підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Буд Ворк», ПАТ «Рассвет», ТОВ «Делі Консалт», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», які є підставою для їх оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, не надано, акти приймання-передачі товару відсутні, довіреності та інші документи, які підтверджують транспортування товару та його прийняття, також відсутні, підтверджено відсутність факту передачі товару від вказаних контрагентів до позивача.

Також зазначає, що дії посадових осіб ТОВ «Делі Консалт» згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 року у справі № 1-528/2009 визнано злочинними відповідно до ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України. Тобто, судом встановлено створення названими особами суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, здійснене повторно, у складі організованої групи, яке завдало великих збитків державі. Провадження у справі № 1-528/2009 за обвинуваченням посадових осіб ТОВ «Делі Консалт» припинено у зв'язку із амністією, згідно ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року.

Товари від ТОВ «Делі Консалт» позивачу фактично поставлено не було, тому суми ПДВ не повинні бути віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Податкові накладні, які позивачу виписано фіктивними контрагентами, не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути підставою для показників податкового обліку.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надано.

У судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» - Коновалов В.М. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити постанову суду першої інстанції без змін. Названою особою подано клопотання про зміну назви позивача, яке обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК». Клопотання задоволено судом.

Представник податкового органу - Карленко Н.Т. підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, у задоволенні позову - відмовити. Названою особою подано клопотання про процесуальну заміну відповідача у зв'язку з переходом функцій Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Державної податкової служби до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізької області. Клопотання задоволено судом.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі направлень на перевірку, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складено Акт від 30.06.2011 № 545/2310/30616508 (далі - Акт).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 525 255,00 грн.;

- п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР внаслідок чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 662 105,00 грн.,

На підставі Акта та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000362310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 066 207,50 грн. в тому числі за основним платежем на 1 652 966,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 413 241,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000352310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 656 568,75 грн., в тому числі за основним платежем на 525 255,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 131 313,75 грн.

Рішенням органів Державної податкової служби України залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 25.07.2011 № 0000362310 та № 0000352310, а скарги позивача - без задоволення.

Із матеріалів справи вбачається, що за період, який підлягав перевірці, позивач мав фінансово-господарські відносини з наступними підприємствами: ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «Рассвет», ТОВ «Делі Консалт», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Буд Ворк».

Згідно з п. 3.1.2.1 Акту позивачем враховано в складі валових витрат за I квартал 2010, за півріччя 2010, за 3 квартали 2010, за 2010 рік в сумі 90 000,00 грн. витрати на придбання каменю бутового, які не підтверджені документально, отримані від ТОВ «Буд Ворк», внаслідок чого завищено суму валових витрат на 90 000,00 грн., в т.ч. за I квартал 2010, за півріччя 2010, за 3 квартали 2010, за 2010 рік в сумі 90 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Акту ТОВ «ЗЗБКМ» завищено суму податкового кредиту на 18 000,00 грн., в т.ч. за березень 2010 на 18 000,00 грн.

З Акту вбачається, що даний висновок зроблений відповідачем на підставі Акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 28.02.2011 № 107/23-02/34440902 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Буд Ворк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.03.2008 по 31.01.2011, направленого відповідачу супровідним листом від 14.03.2011 № 540/7/23.

В вищезазначеному Акті зазначено, що ТОВ «Буд Ворк» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тому усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Буд Ворк» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за перевіряємий період.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження придбання у ТОВ «Буд Ворк» товар (камінь бутовий) на загальну суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн. (без ПДВ 90 000,00 грн.), надано наступні документами:

- рахунок-фактура № СФ-0000098 від 10.03.2010 на суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000088 від 12.03.2010 на суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн.;

- податкова накладна від 10.03.2010 № 150 на суму 24 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн.;

- податкова накладна від 12.03.2010 № 151 на суму 84 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.

Факт перевезення і передачі позивачу від ТОВ «Буд Ворк» товару (камінь бутовий) в кількості 540 т. підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.03.2010, від 03.03.2010, від 04.03.2010, від 05.03.2010, від 06.03.2010, від 10.03.2010, які містяться в матеріалах справи.

Розрахунки на загальну суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн. (без ПДВ 90 000,00 грн.) проведені в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 115 від 10.03.2010 на суму 24 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4000,00 грн. та № 135 від 12.03.2010 на суму 84 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ВАТ «Рассвет».

Згідно з п. 3.1.2.2 Акту позивачем враховано в складі валових витрат за півріччя 2010, за 3 квартали 2010, за 2010 рік в сумі 242 866,63 грн. витрати, які не підтверджені документально, отримані від ПАТ «Рассвет», внаслідок чого завищено суму валових витрат на 242 866,63 грн., в т.ч. за півріччя 2010, за 3 квартали 2010, за 2010 рік в сумі 242 866,63 грн.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Акту позивачем завищено суму податкового кредиту на суму 48 573,34 грн., в т.ч. за квітень 2010 на суму 31 920,01 грн., за травень 2010 на суму 16 653,33 грн.

З Акту вбачається, що даний висновок зроблений відповідачем на підставі Акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 29.06.2011 № 1034/2301/13626540 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Рассвет» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Буд Ворк», направленого відповідачу супровідним листом від 30.06.2011 № 3356/7/23-11.

В Акті ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 29.06.2011 № 1034/2301/13626540 зазначено, що ПАТ «Рассвет» реалізовано товари на адресу позивача, які були придбані у ТОВ «Буд Ворк». На виконання умов договору № 10-03/09 від 02.03.2009 ВАТ «Рассвет» у квітні 2010 поставлено позивачу пісок, який придбано у ТОВ «Буд Ворк», у кількості 2100 т. за ціною 76,00 грн. на загальну суму 191 520,00 грн., в т.ч. ПДВ 31 920,00 грн. (без ПДВ 159 600,00 грн.). На виконання умов договору № 10-03/09 від 02.03.2009 ВАТ «Рассвет» у травні 2010 поставлено позивачу арматуру, круг, лист, уголок, який придбано у ТОВ «Буд Ворк», на загальну суму 99 919,99 грн., в т.ч. ПДВ 16 653,33 грн. (без ПДВ 83 266,66 грн.).

Із матеріалів справи вбачається, що 02.03.2009 між ВАТ «Рассвет» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір поставки будівельних матеріалів № 10-03/09 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати (поставити) на умовах даного договору будівельні матеріали (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору асортимент, ціна та кількість товару, що поставляється за даним договором, визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору і формуються на підставі замовлень покупця з урахуванням можливостей постачальника. Вартість прийнятого покупцем товару визначається в оформлених специфікаціях (п. 2.2. договору). Місцем поставки є склад постачальника, який знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 30 (п. 3.1. договору). Пунктом 3.2. договору передбачено, що поставка здійснюється на умовах FCA відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції від 2000 року (постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки товару після завантаження товару у транспортний засіб покупця.)

В матеріалах справи містяться та судом досліджено специфікації до договору № 10-03/09 від 02.03.2009, а саме - специфікація № 1 від 02.03.2009; - № 2 від 01.07.2009; - № 3 від 01.01.2010; - № 4 від 01.03.2010.

На поставку товару ВАТ «Рассвет» були надані позивачу наступні документи:

- видаткова накладна № РН-0000278 від 28.04.2010 на суму 477 990,36 грн., в т.ч. ПДВ 79 665,06 грн.; - видаткова накладна № РН-0000514 від 27.05.2010 на суму 254 233,44 грн., в т.ч. ПДВ 42 372,24 грн.;

- податкова накладна від 21.04.2010 № 488 на суму 134 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 22 333,33 грн.;

- податкова накладна від 22.04.2010 № 490 на суму 31 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 166,67 грн.;

- податкова накладна від 26.04.2010 № 509 на суму 124 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 666,67 грн.;

- податкова накладна від 27.05.2010 № 819 на суму 254 233,44 грн., в т.ч. ПДВ 42 372,24 грн.

Судом встановлено, що в квітні 2010 ВАТ «Рассвет» реалізовано на адресу позивача відповідно до видаткової накладної № РН-0000278 від 28.04.2010 та податкових накладних від 21.04.2010 № 488, від 22.04.2010 № 490, від 26.04.2010 № 509, зокрема, пісок в кількості 2100 т. на суму 159 600,00 грн. (без ПДВ), ПДВ становить 31 920,00 грн.

У травні 2010 ВАТ «Рассвет» реалізовано позивачу відповідно до видаткової накладної № РН-0000514 від 27.05.2010 та податкової накладної від 27.05.2010 № 819, зокрема, арматуру 10 (12м) А500С у кількості 4,01 т. за ціною 7185,35 грн.; арматуру 12 (12м) А500С у кількості 4,01 т. за ціною 7152,54 грн.; круг № 20 (9м) у кількості 0,97 т. за ціною 7360,34 грн.; лист г/к 6х1500х6000 Ст 3 ПС 5 у кількості 2,07 т. за ціною 7404,09 грн.; уголок 50х50х5 (н/дл) у кількості 0,15 т. за ціною 7097,86 грн., уголок 63х63х6 (9м) у кількості 0,31 т. за ціною 7229,08 грн. на загальну суму 83 266,63 грн. (без ПДВ), ПДВ становить 16 653,33 грн.

Факт перевезення і передачі позивачу від ВАТ «Рассвет» товару (пісок) в кількості 2100 т. підтверджується товарно-транспортними накладними від 16.04.2010, від 21.04.2010, від 23.04.2010, від 27.04.2010, від 28.04.2010, від 30.04.2010 та довіреністю № 72 від 26.04.2010 на отримання ТМЦ, а будівельних матеріалів - товарно-транспортними накладними від 27.05.2010, від 28.05.2010 та довіреністю № 97 від 25.05.2010 на отримання ТМЦ, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться документ про якість № 1710, № 1492, протокол № 205-212 дослідження питомої активності будівельних матеріалів від 19.03.2010, сертифікат відповідності.

Розрахунки проведені в безготівковій формі згідно платіжних доручень:

- № 319 від 26.05.2010 на суму 35 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 833,33 грн.;

- № 332 від 01.06.2010 на суму 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 166,67 грн.;

- № 322 від 26.05.2010 на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн.;

- № 303 від 20.05.2010 на суму 15 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 500,00 грн.;

- № 333 від 01.06.2010 на суму 21 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 500,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго».

Відповідно до п. п. 3.2.2.4 Акту позивачем завищено суму податкового кредиту на загальну суму 1 584 241,00 грн., в т.ч. за липень 2010 на суму 128 408,00 грн., серпень 2010 на суму 111 000,00 грн., вересень 2010 на суму 50 000,00 грн., жовтень 2010 на суму 70 000,00 грн., листопад 2010 на суму 275 000,000 грн., грудень 2010 на суму 949 833,00 грн.

З Акту вбачається, що, на думку відповідача, позивачем у даних податкового обліку відображені результати, які фактично не настали внаслідок відображення отримання послуг без їх фактичного надання; позивачем не надані обґрунтовані пояснення та документальне підтвердження щодо застосування придбаних проектних послуг в господарській діяльності позивача. Крім того, в ході перевірки встановлено взаємовідносини ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» з ТОВ «Буд Ворк», а саме між вказаними підприємствами укладено договір субпідряду № 9-02/10-Р3 від 09.02.2010.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» (виконавець) укладено договір від 30.08.2009 № 33/1-08-09-2 на виконання проектних робіт, відповідно до п. 1.1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами та за свій рахунок, за завданням замовника виконати проектні роботи - розробити проект та робочу документацію «Енергетичного модуля для забезпечення ТОВ «ЗЗБКМ» та сторонніх споживачів тепловою та електричною енергією», а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем проектні роботи і оплатити їх.

На виконання умов договору № 33/1-08-09-2 від 30.08.2009 між позивачем та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» підписані акти-виконаних робіт та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» надані позивачу податкові накладні на загальну суму 7 348 998,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 224 833,00 грн., а саме:

- акт виконаних робіт від 25.11.2010, податкова накладна від 25.11.2010 № 103 на суму 1 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 275 000,00 грн.

- акт виконаних робіт від 29.12.2010, податкова накладна від 29.12.2010 № 111 на суму 5 698 998,00 грн., в т.ч. ПДВ 949 833,00 грн.

На підтвердження реальності настання наслідків за договором від 30.08.2009 № 33/1-08-09-2 на виконання проектних робіт в матеріалах справи містяться пояснювальна записка до проекту «Енергетичний модуль», виконаного за договором, та фотознімки будівництва енергетичного модуля.

29.12.2009 між позивачем (замовник) та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» (виконавець) укладено договір № 24/12-2009 на виконання проектних робіт, відповідно до п. 1.1. якого виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами за завданням замовника виконати проектні роботи по проекту «Енергозбережна серія малоповерхового будівництва з економічним використанням матеріалів і конструкцій», а замовник зобов'язується прийняти виконані виконавцем проектні роботи і оплатити їх.

В матеріалах справи містяться та судом досліджені наступні документи до договору № 24/12-2009 від 29.12.2009:

- технічне завдання на проектування «Енергозбережна серія малоповерхового будівництва з економічним використанням матеріалів і конструкцій»;

- календарний план на виконання проектних робіт;

- протокол погодження договірної ціни на виконання проектних робіт.

На виконання умов договору № 24/12-2009 від 29.12.2009 між позивачем та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» підписані акти-виконаних робіт та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» надані позивачу податкові накладні на загальну суму 2 156 448,00 грн., в т.ч. ПДВ 359 408,00 грн., а саме:

- акт виконаних робіт від 01.07.2010, податкова накладна від 01.07.2010 № 51/1 на суму 770 448,00 грн., в т.ч. ПДВ 128 408,00 грн.

- акт виконаних робіт від 31.08.2010, податкова накладна від 31.08.2010 № 75 на суму 666 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 111 000,00 грн.

- акт виконаних робіт від 30.09.2010, податкова накладна від 30.09.2010 № 85 на суму 300 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 000,00 грн.

- акт виконаних робіт від 29.10.2010, податкова накладна від 29.10.2010 № 97 на суму 420 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 70 000,00 грн.

На підтвердження реальності настання наслідків за договором від 29.12.2009 № 24/12-2009 на виконання проектних робіт в матеріалах справи містяться пояснювальна записка том I, етап I; пояснювальна записка етап II, пояснювальна записка етап II, частина 2.

Також судом досліджені додаткові пояснення позивача від 06.03.2012 та додаткові обґрунтування позовних вимог від 30.03.2012 відносно необхідності та економічного обґрунтування укладання договору № 33/1-08-09-2 від 30.08.2009 на виконання проектних робіт «Енергетичний модуль для забезпечення ТОВ «ЗЗБКМ» та сторонніх споживачів тепловою та електричною енергією» та відносно укладання договору № 24/12-2009 від 29.12.2009 на виконання проектних робіт «Енергозбережна серія малоповерхового будівництва з економічним використанням матеріалів і конструкцій».

Таким чином, на виконання умов договору № 33/1-08-09-2 від 30.08.2009 та договору № 24/12-2009 від 29.12.2009 між позивачем та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» підписані акти-виконаних робіт та ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго» надані позивачу податкові накладні на загальну суму 9 505 446,00 грн., в т.ч. ПДВ 1 584 241,00 грн.

Розрахунки за договорами проведені в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками: - № 297 від 20.05.2011, - № 315 від 30.05.2011, - № 325 від 01.06.2011, - № 590 від 20.09.2011 та платіжними дорученнями: № 98 від 29.12.2008, - № 998 від 29.12.2010, - № 1005 від 30.12.2010, - № 1001 від 29.12.2010, - № 806 від 01.11.2010, - № 819 від 02.11.2010, - № 827 від 03.11.2010, - № 832 від 03.11.2010, - № 853 від 05.11.2010, - № 869 від 11.11.2011, - № 977 від 27.12.2010.

В матеріалах справи містяться та судом досліджено також наступні документи:

по ВАТ «Рассвет»:

- податкові декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2010, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких відображено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЗБКМ»;

- декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010;

- платіжне доручення від 31.05.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за квітень 2010; платіжне доручення від 29.06.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за травень 2010; платіжне доручення № 1681 від 19.08.2010, № 1690 від 20.08.2010, 1242 від 25.06.2010, відповідно до яких сплачено податок на прибуток за 2 квартал 2010.

по ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго»:

- податкові декларації з податку на додану вартість за липень-грудень 2010, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких відображено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЗБКМ»;

- декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 та 2010 рік;

- платіжні доручення № 402 від 31.08.2010, № 412 від 17.09.2010, відповідно до яких сплачено ПДВ за липень 2010; платіжне доручення № 431 від 30.09.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за серпень 2010; платіжне доручення № 472 від 29.10.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за вересень 2010; платіжне доручення № 542 від 30.11.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за жовтень 2010; платіжне доручення № 604 від 30.12.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за листопад 2010; платіжне доручення № 103 від 16.03.2011, відповідно до якого сплачено ПДВ за грудень 2010, січень 2011; платіжне доручення № 535 від 18.11.2010, відповідно до якого сплачено податок на прибуток за 3-й квартал 2010; платіжне доручення № 104 від 16.03.2011, № 109 від 17.03.2010, відповідно до яких сплачено податок на прибуток за 4-й квартал 2010.

по ТОВ «Буд Ворк»:

- податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких відображено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «ЗЗБКМ»;

- платіжне доручення № 636 від 28.04.2010, відповідно до якого сплачено ПДВ за березень 2010; платіжні доручення № 11 від 30.07.2010, № 252 від 27.10.2010, відповідно до яких сплачено податок на прибуток за 2010 рік.

Статтею 3 Закону України № 996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

За таких обставин слід дійти висновку, що під час здійснення перевірки та судового розгляду справи позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження факту здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет».

Актом перевірки не спростовується той факт, що ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет» на момент здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем були зареєстровані у встановленому порядку як платники ПДВ, які мали право виписувати та надавати податкові накладні.

Посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет» не приймаються судом виходячи з такого.

Поняття недійсного правочину, про що, зокрема, йдеться у названих актах, та його визначення міститься у Цивільному кодексі України, норми якого згідно ст. 2 ЦК України на податкові правовідносини не поширюються.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не пов'язує показники податкового обліку осіб з обставинами щодо дійсності правочинів, які вчиняються платниками податків.

Що стосується доводів відповідача про відсутність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет», слід зазначити наступне.

Як свідчать пояснення сторін, на день розгляду справи не існує судових рішень, вироків суду, які б були підтвердженням фіктивної діяльності ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет», визнання недійсними їх установчих документів та/або злочинної діяльності (скоєння злочинів) посадових осіб названих підприємств та позивача.

Податкове законодавство України не ставить в залежність право покупця на формування показників валових витрат та податкового кредиту від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податків до бюджету. Питання визначення бази оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ стосуються тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб, а також наявності та змісту правових взаємовідносин цих осіб між собою.

Відсутність документального підтвердження сплати податків постачальниками товару у ланцюгу постачання не впливає на право покупця на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту ПДВ сум, сплачених при придбанні товару (послуг), оскільки податкове законодавство не ставить таке право покупця в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками товару (послуг) своїх договірних (цивільно-правових) та податкових зобов'язань.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовного того, що під час судового розгляду відповідач не надав беззаперечних доказів щодо відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет».

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України № 334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт. Послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, під якою відповідно до п. 1.32. вищезазначеного Закону розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

За приписами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів , а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з. п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі-Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків. Нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як встановлено пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищезазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) а в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За змістом пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. В даному підпункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом (абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97).

Виходячи з викладеного, та керуючись нормами ч. 2 ст.71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, слід погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивач належним чином визначив показники податкової звітності з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Буд Ворк», ВАТ «НПО «Рассвет-Енерго», ВАТ «Рассвет» та з податку на прибуток приватних підприємств.

Щодо визнання відповідності первинних документів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та, як наслідок, встановлення реальності здійснення господарських операцій по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Делі Консалт», то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, його прийнятим з порушенням норм матеріального права, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.1.2.3 Акту позивачем враховано в складі валових витрат за півріччя 2008, за 3 квартали 2008, за 2008 рік 56 454,5 грн. витрат за операціями з ТОВ «Делі Консалт», які не підтверджені документально, внаслідок чого завищено суму валових витрат на 56 454,5 грн., в т.ч. за півріччя 2008 на суму 45 694,50 грн., за 3 квартали 2008 на суму 56 454,5 грн., за 2008 рік в сумі 56 454,5 грн.

Відповідно до п. п. 3.2.2.3 Акту позивачем завищено суму податкового кредиту на 11 291,00 грн., в т.ч. за квітень 2008 на суму 3310,60 грн., травень 2008 на суму 2530,37 грн., червень 2008 на суму 3297,93 грн., липень 2008 на суму 1542,80 грн., вересень 2008 на суму 609,20 грн.

Судом встановлено, що під час перевірки позивачем було надано розрахункові документи, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні на загальну суму 67 745,44 грн., в т.ч. ПДВ 11 290,90 грн., на придбання матеріалів та інструментів, які виписано ТОВ «Делі Консалт»

Перевезення товару підтверджується подорожніми листами службового легкового автомобіля позивача, які містяться в матеріалах справи, а саме від 11.04.2008, від 17.04.2008, від 07.05.2008, від 23.05.2008, від 04.06.2008, від 11.06.2008, від 26.06.2008, від 18.07.2008, від 22.07.2008, від 30.07.2008, від 24.09.2008.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 по справі № 1-528/200 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що вони, діючи у складі організованої злочинної групи, в період з 07.11.2006 по 19.11.2008 заснували фіктивні підприємства, зокрема, ТОВ «Делі Консалт», здійснили за допомогою цих підприємств, використовуючи також незаконну діяльність підприємств-контрагентів, операції з конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, ухилялись від сплати податків, внесли заздалегідь неправдиві відомості в офіційні документи підприємств, в первинну бухгалтерську документацію, в податкову та звітну документацію. Провадження по справі по звинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 28 ч. 3. ст. 366 ч. 2 КК України припинено по амністії.

Апеляційний суд зазначає, що суд зобов'язаний при вирішенні справи з'ясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності. Як то: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин.

Відповідно до постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009р. по справі № 1-528/2009р. обвинувачені особи - засновники фіктивного підприємства ТОВ «Делі Консалт» провели з допомогою зазначеного підприємства, використовуючи також незаконну діяльність підприємства, операції по конвертації грошових коштів з безготівкової форми в готівкову, ухилились від сплати податків.

Постанова суду в кримінальній справі є вагомим доказом створення ТОВ «Делі Консалт» з протиправною метою та здійснення його посадовими особами діяльності з конвертації грошових коштів контрагентів під прикриттям спеціально створеного для цього господарського товариства саме у період до листопада 2008року.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи ТОВ «Делі Консалт» не є такими, що беззаперечно відповідають сутності та змісту здійснених операцій. А отже, не є документами, які беззаперечно можуть бути визнані судом підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів також зазначає, що подорожні листи службового автомобіля, на які посилається позивач на підтвердження перевезення товарів від ТОВ «Делі Консалт», не приймаються до уваги, оскільки у названих подорожніх листах відсутні дані, які б вказували на перевезення товару саме від ТОВ «Делі Консалт».

Отже, у справі відсутні документи щодо підтвердження факту транспортування та складського оприбуткування позивачем товару від ТОВ «Делі Консалт».

Таким чином, оцінюючи письмові докази в сукупності з іншими встановленими в судовому засіданні обставинами, колегія суддів погоджується з висновком фахівців контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту відповідних податкових періодів по операціям з ТОВ «Делі Консалт».

За обставин, наведених вище, слід погодитись з висновками фахівців контролюючого органу і про заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Як свідчить зміст розрахунку. наданого податковим органом (т.4,а.с.220), за операціями з ТОВ «Делі Консалт» нараховано 17642,5 грн. зобов'язань з податку на прибуток(14114грн.-основний платіж, 3528,5-санкції) та 2690 грн. зобов'язань з ПДВ (2152грн.-основний платіж, 538грн.-санкції).

Отже підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000362310 у повному обсязі відсутні;

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 25.07.2011 № 0000352310 слід зазначити наступне. Назване рішення визнано протиправним та скасовано в частині суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 520 733,75 грн., в тому числі за основним платежем 416 587,00 грн., за штрафними санкціями 104 146,75 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Як позивач, так і відповідач рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не спростовують, відмову вважають обґрунтованою та пов'язаною з визнаними позивачем порушеннями бухгалтерського обліку, які мали місце у 2011 році.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які стосуються податку на прибуток, в сумі 135 835 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 108 668 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27 167 грн. При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позовні вимоги у сумі17642,5 грн. за операціями з ТОВ «Делі Консалт»

Відповідно до ст.202 КАС недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Виходячи з викладеного, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області слід задовольнити частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. - скасувати. Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0000362310 в частині нарахування податкових зобов'язань у сумі 1 650 814 грн. основного боргу та 412 703,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0000352310 в частині нарахування 402 473 грн. основного боргу та 100 618,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2012 р. у справі № 2а-0870/10974/11 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0000362310 в частині нарахування податкових зобов'язань 1 650 814 грн. основного боргу та 412 703,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя податкове повідомлення-рішення від 25.07.2011 року № 0000352310 в частині нарахування 402 473 грн. основного боргу та 100 618,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко