Постанова № 42355360, 24.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 липня 2014 рокусправа № 804/8854/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

за участю секретаря - Комар Н.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 р.

у справі № 804/8854/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградбуд"

до Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградбуд" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Західно - Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000362250 від 01.06.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 р. р. адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що висновки відповідача про те, що позивач порушив положення Податкового кодексу України є безпідставними, не підтвердженими фактичними обставинами справи.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 р. та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Відповідач зазначає, що судом не було прийнято до уваги ту обставину, що позивач належним чином не підтвердив факт перевезення товару за операцією з ПП «Транс-Атлантіка- Сервіс». Так, товарно - транспортна накладна, якою Позивач нібито підтверджує факт транспортування товару від продавця до покупця, не містить необхідних відомостей, що унеможливлює ідентифікацію осіб, що приймали участь у перевезенні. Відсутні підписи відповідальних осіб перевізника (водія - експедитора) про отримання товару.

Відповідно до договору на продаж товару від 01.09.2011р. № 113/2 - умови поставки Товару оговорюються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Специфікації позивачем на перевірку надані не були, у зв'язку із чим неможливо встановити, яким чином сторони мали намір здійснювати транспортування товару, і як фактично таке транспортування відбувалось.

Крім того, перелік та типові форми первинних документів, які підтверджують оприбуткування ТМЦ на склад, встановлено наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996р. № 193 „Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів ".

Так, позивач повинен був вести журнал обліку вантажів, що надійшли (форма N М-1), журнал реєстрації довіреностей (форма N М-3), прибутковий ордер (форма N М-4), картку складського обліку матеріалів (форма N М-12), матеріальний ярлик (форма N М-16), р.еєстр приймання-здачі документів(форма NM-13);

Відсутність названих документів, на думку відповідача, свідчить про відсутність господарських операцій між позивачем та ПП «Транс - Атлантіка Сервіс», чому суд першої інстанції оцінки не надав.

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

У судовому засіданні представник Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області вимоги викладенні в апеляційній скарзі, підтримав. Від названої особи також надійшло клопотання про процесуальну заміну відповідача у зв'язку з переходом функцій останнього до Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Клопотання задоволено судом.

Представник позивача до суду не прибув, про час судового розгляду позивач повідомлений належним чином.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з такого.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградбуд" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 02.08.2010 року та взято на податковий облік в Західно-Донбаській ОДПІ Дніпропетровської області ДПС 03.08.2010 року за № 9218/10.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 30.04.2013 року по 16.05.2013 року на підставі службового посвідчення, серія ДН № 098289, виданого 08.08.2012 року, державним податковим інспектором відділу спеціальних та особливо важливих перевірок управління податкового контролю Албатовою А.В. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Павлоградбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Транс - Атлантіка Сервіс" в листопаді 2011 року, про що складено акт перевірки 134/22/5-37172549 від 16.05.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки, позивачем порушено вимоги :

- п. 198.1, п. 198,2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, завищено розмір податкового кредиту за операцією з ПП "Транс - Атлантіка - Сервіс" в листопаді 2011 року на суму ПДВ 44744 грн. 70 коп., що призвело до заниження податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 44745 грн.

01.06.2013 року на підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 0000362250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на 55931 грн. 25 коп. в тому числі за основним платежем на 44745 грн. та за штрафними санкціями - 11186 грн. 25 коп.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте Західно - Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" в листопаді 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, між ПП "Транс - Атлантика Сервіс" та ТОВ "Павлоградбуд" було підписано договір поставки № 113/2 від 01.09.2011 року, який не містив відомостей про предмет поставки його вартість, кількість, конкретний порядок розрахунків.

На підтвердження вчинення господарської операції щодо придбання позивачем у ПП "Транс-Атлантіка Сервіс" товарно - матеріальних цінностей (герметик "ТехноНіколь" БП -Г 25 у кількості 10010 кг) позивачем надано: рахунок-фактуру від 29.11.2011 року № 291158, виписку з банківського рахунку позивача від 29.11.2011 року, податкову накладну № 365 від 29.11.2011 року на загальну суму 268468 грн. 20 коп., в т.ч. ПДВ - 44744 грн. 70 коп., видаткову накладну № 365 від 29.11.2011 року, товарно - транспортну накладну № ДП00004645 від 30.11.2011 року, картку балансового рахунку ТОВ "Павлоградбуд" № 631 за листопад 2011 року.

Дослідивши названі докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони не можуть розглядатись у якості підстави для формування показників бухгалтерської та податкової звітності позивача, виходячи з такого.

Статтею 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мініст5рства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.99 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку та фіксують факти здійснення господарських операцій

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з. п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документиї, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

В той же час, видаткова накладна, яка згідно пояснень позивача, є документом, що свідчить про факт передачі товару, не містить відомостей щодо посади та призвіща особи, яка отримала товар.

Названа накладна складена 29.11.2011 року.

Товаро - транспортна накладна № ДП00004645 (а.с. 35), якою позивач підтверджує відвантаження та перевезення товару, не містить відомостей про особу, яка відпустила товар, та підпису останньої, підписи водія-експедитора у названій товаро-транспортній накладній відсутні, як і відомості про посаду особи, яка отримала товар.

Відповідно до названої товаро - транспортної накладної перевезення здійснювалось автопідприємством «Рост капитал Инвест», в той же час, довідкою ДАІ від 20.06.2012 р. № 677 підтверджено, що автомобіль, зазначений у вказаній ТТН, на момент виписки ТТН належав мешканцю м. Павлограда ОСОБА_3.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу стосовно того, що інформація на паперових носіях, що має назву видаткова накладна № 365 від 20.11.2011р., товаро - транспортна накладна № ДП00004645, не може розглядатися у якості документа первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення № 88.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне..

Згідно пояснень позивача, герметик «ТехноНікополь» БП-Г25 у кількості 10010 кг далі продано його субпідряднику для використання у роботі (по договору поставки № 13 від 20.01.2012 року).

Отже, герметик повинен був зберігатися у позивача у період з 30.11.2011 року по 20.01.2013 року.

Перелік та типові форми первинних документів, які підтверджують оприбуткування ТМЦ на склад, встановлено наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року № 193 2Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Так, позивач повинен був вести журнал обліку вантажів, що надійшли (форма № М-1), журнал реєстрації довіреностей (форма № М-3), прибутковий ордер (форма № М-4) картку складського обліку матеріалів (форма № М-12), матеріальний ярлик (форма № М-16), реєстр приймання-здачі документів (форма № М-13).

Однак, названі документи під час перевірки та до суду не надано.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком податкового органу, що позивач не надав належних документів на підтвердження здійснення господарських операцій між ним та ТОВ «Транс-Атлантіка Сервіс» та підтвердження показників податкового обліку сформованих з посиланнями на зазначеного контрагента.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів, послуг.

Отже, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту необхідні належним чином оформленні первинні документи.

Таким чином, наведеними нормами права визначено підстави для формування платником податкового кредиту, до таких віднесено: наявність господарської операції, підтвердженої належними документами первинного бухгалтерського обліку. За відсутності названих документів слід дійти висновку, що висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість є обґрунтованими, що виключає підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000362250 від 01.06.2013 року та задоволення позову.

Виходячи з зазначеного, а також приймаючи до уваги норми ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких підставою для скасування судового рішення є невідповідність останнього обставинам справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 р. скасувати. У задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2013 р. -скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко