Постанова № 42355208, 14.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р.Справа № 915/1363/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 2827 від 13.11.2014 року)

при секретарі судового засідання Будному О.В

за участю представників сторін в судовому засіданні від 14.01.2015 року:

від позивача: Данилова К.Ю., за довіреністю;

від відповідача: Власенко М.О., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОМ»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2014 року

по справі № 915/1363/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОМ»

до відповідача: Дочірнього підприємства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Березнегуватський райавтодор»

про стягнення заборгованості у розмірі 25618,80 грн.

В судовому засіданні 14.01.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРПРОМ» (далі - позивач, ТОВ «ДОРПРОМ») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Дочірнього підприємства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Березнегуватський райавтодор» (далі відповідач, ДП ДАК «Автомобільні дороги України» в особі філії «Березнегуватський райавтодор») про стягнення 25618,80 грн., з яких 21185,70 грн. - 3% річних, 4433,10 грн. - втрати від інфляції за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за рішенням господарського суду, що набрало законної сили по справі № 5016/3660/2011(12/205) від 29.11.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 8, 530, 536, 549, 625, 1048 ЦК України та положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

14.10.2014 року ТОВ «ДОРПРОМ» звернувшись до суду з заявою про збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача 25945,12 грн., з яких 21439,17 грн. - 3% річних, 4505,95 грн. - втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.10.2014 року по справі № 915/1363/14 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Березнегуватський райавтодор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" 3% річних в розмірі 16216,46 грн. та 1141,93 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано розрахунком суду першої інстанції та умотивовано ст. ст. 534, 625 ЦК України.

Не погодившись з рішенням суду від 15.10.2014 року, ТОВ «ДОПРОМ» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, виходячи з наступних підстав: - не вірним є висновок суду першої інстанції про не дотримання черговості зарахування часткових сплат у відповідності до вимог ст. 534 ЦК України, що призвело до неправильного нарахування 3% річних, оскільки в рішенні не зазначено, чому за базу нарахування береться саме сума в розмірі 678070,27 грн., тоді як позивач зазначає базовою сумою для нарахування 3% річних - 802068,39 грн.; - поза увагою суду першої інстанції залишилась заява позивача про збільшення позовних вимог. Також скаржник не згоден з відмовою у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та вважає, що здійснював нарахування у відповідності до рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Cуду України № 62-97р від 03.04.1997 року.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як свідчать матеріли справи, 16.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" та Дочірнім підприємством "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Березнегуватський райавтодор" був укладений договір поставки №16-18/10/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти, кількість, асортимент та ціна яких визначається в додатках, які є невід'ємними частинами договору, та на умовах, викладених у договорі.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором, 28.10.2011 р. ТОВ "ДОРПРОМ" звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовом про стягнення з ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії «Березнегуватський райавтодор» основного боргу за отриманий товар за договором поставки № 16-18/10/08 від 16.10.2008 р. у сумі 678070,27 грн., а також 19291,98 грн. пені за період з 28.10.2010 р. по 02.01.2011 р., 78656,12 грн. інфляційних втрат за період з 01.08.2010 р. по 30.09.2011 р., 26917,59 грн. трьох відсотків річних за період з 03.07.2010 р. по 28.10.2011 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.11.2011р. по справі № 5016/3660/2011 (12/205), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року, позов ТОВ "ДОРПРОМ" задоволено у повному обсязі, стягнуто з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії «Березнегуватський райавтодор» 802935,96 грн., з яких: 678070,27 грн. основного боргу, 78656,12 грн. інфляційних втрат, 26917,59 грн. - 3% річних, 19291,98 грн. пені, а також 8029,36 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.11.2011 р., господарським судом Миколаївської області 16.12.2011 року видано наказ по справі та 06.06.2012 р. Заводським ВДВС Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження.

Відповідач 30.07.2012 року в рамках примусового виконання рішення здійснив сплату заборгованості в сумі 9132,93 грн., на підтвердження чого суду надано копію платіжного доручення №U974048 від 30.07.2012 р.

Також, рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.10.2012р. по справі № 5016/1565/2012(14/72), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 р., стягнуто з відповідача 3780,70 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року та 15986,77 грн. - 3% річних за період з 29.10.2011р. по 10.08.2012р.

Як вже вказувалось раніше, у серпні 2014 року ТОВ "ДОРПРОМ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Дочірнього підприємства "Миколаївській облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Березнегуватський райавтодор" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) грошових коштів в сумі 25945,12 грн. з яких: 21439,17 грн. - 3% річних, 4505,95 грн. - втрати від інфляції.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202-205 ГК України, ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Місцевий господарський суд, дослідивши періоди, суми погашення відповідачем стягнутого за рішенням суду боргу та враховуючи положення ст. 534 ЦК України, дійшов правомірного висновку, що 3% річних за період з 11.08.2012 року по 09.01.2014 року складають 16216,46 грн., про що судом здійснено обґрунтований розрахунок та який наведено в мотивувальній частині рішення.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Миколаївської області щодо відсутності підстав для стягнення інфляційних втрат за період з травня 2012 року по січень 2014 року, оскільки здійснений судом розрахунок сукупного індексу інфляції за вказаний період складає 99,79310716, що свідчить про непонесення позивачем інфляційних втрат.

Щодо доводу скаржника про неврахування судом заяви позивача про збільшення позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що в описовій частині рішення (арк.1) зазначено про заяву про збільшення позовних вимог б/н від 14.10.2014 року, відтак, таке твердження скаржника є помилковим.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.10.2014 року по справі № 915/1363/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 19.01.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.О. Журавльов