Постанова № 42355205, 14.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2015 р.Справа № 916/3306/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Журавльова О.О.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 2855 від 17.11.2014 р.)

за участю представників сторін в судовому засіданні від 14.01.2015 року:

від позивача: Хлабистін Д.М., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРСИРОВИНА"

на рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2014 року

по справі № 916/3306/14

за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі, якою є Відокремлений структурний підрозділ "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТОРСИРОВИНА"

про стягнення 79450,00 грн.

В судовому засіданні 14.01.2015 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Державне підприємство „Придніпровська залізниця" в особі, якою є Відокремлений структурний підрозділ „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" (далі - позивач, ДП „Придніпровська залізниця" в особі ВСП „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА" (далі - відповідач, ТОВ „ВТОРСИРОВИНА") про стягнення штрафу за невірно зазначену масу вантажу в перевізному документі в сумі 79450,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 307 ГК України, ст. ст. 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення та мотивовані тим, що вантажовідправником - ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" зі станції відправлення - Ізмаїл Одеської залізниці на адресу ПАТ „МК Азовсталь", станція призначення - Сартана Донецької залізниці, було відправлено вантаж з брухтом чорного металу у піввагоні № 66238817 за накладною № 40471062 від 11.02.2014 року, в якій масу вантажу зазначено 43150 кг, тоді як маса вантажу становить 40700 кг, про що на станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці складені відповідні комерційні акти від 16.02.2014 року за № 001004/31 та №001004/31/39 та що в свою чергу стало підставою для покладення на вантажовідправника штрафу в розмірі 79450,00 грн. в порядку ст. ст. 118, 122, 129 Статуту залізниць України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.10.2014 року по справі № 916/3306/14 (суддя Погребна К.Ф.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВТОРСИРОВИНА" на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" 79450,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 216, 230, 307 ГК України, ст. ст. 11, 610, 909, 920 ЦК України, ст. ст. 2, 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. 12 Закону України „Про транспорт", п.п. 1.1, 1.3, 2, 2.3, 2.8 Правил оформлення перевізних документів та мотивовано доведеністю документальними доказами обставини зазначення вантажовідправником в перевізному документі від 11.02.2014 року за № 40471062 невірної маси вантажу у піввагоні № 66238817, що є підставою для стягнення нарахованого позивачем штрафу, в порядку ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Не погодившись з рішенням суду від 02.10.2014 року, ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначив про те, що судом безпідставно відмовлено ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" в задоволенні клопотання про залучення до участі у праві в якості третьої особи без самостійних вимог Одеської залізниці, оскільки лише в Одеській залізниці наявні документальні докази на підтвердження тієї обставини, що під час подавання спірного вагону під завантаження було встановлено невідповідність маси тари вагону, внаслідок чого було здійснено контрольне зважування вагону на вагах залізниці.

В засідання суду від 03.12.2014 року та від 14.01.2015 року представник ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" не з'явився, хоча про час, місце та дату розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправлення кореспонденції суду від 05.12.2014 року, проте не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до висновків про відсутність законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, що 11.02.2014 року вантажовідправником - ТОВ „ВТОРСИРОВИНА", на підставі залізничної накладної № 40471062, зі станції Ізмаїл Одеської залізниці здійснено відправлення вагону № 66238817 з брухтом чорних металів масою 43150 кг на адресу одержувача - ПАТ „МК Азовсталь" (станція призначення - Сартана Донецької залізниці).

Залізнична накладна містить відомості, що вантаж - брухт чорних металів, не пойменованих в алфавіті, вид 510, завантажений у вагон № 66238817 засобами вантажовідправника навалом. Поверх вантаж зварений та промаркований вапном. Вантаж розміщено та закріплено згідно з п. 17 гл. 3 р. 1 дод. 14 до СМГС правильно, вагон власний.

З матеріалів справи вбачається, що в процесі перевезення вантажу 16.02.2014 року на проміжній станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці здійснено контрольне зважування вагону № 66238817, що прибув за накладною № 40471062 на 150-тонних вагонних електронно - тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, що пройшли держповірку 17.10.2013 року та виявлено: - брутто - 60350 кг, тара за документом - 19650 кг, нетто - 40700 кг, що менше ваги, зазначеної в перевізному документі, на 2450 кг. Вагон затримано 16.02.2014 року об 11:54, у зв'язку з чим 16.02.2014 року складено акт загальної форми 191/Вага та комерційні акти РА № 001004/31, РА № 001004/31/39.

З наявних в матеріалах справи копій зазначених вище комерційних актів вбачається, що 14.02.2014 року на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці прибув вагон № 66238817 у справному технічному стані, без охорони та без пломб, завантажений засобами вантажовідправника. 16.02.2014 року здійснено контрольне зважування вагону № 66238817, що прибув за накладною № 40471062 від 11.02.2014 року. За документом значиться: вантаж - брухт чорних металів, не пойменованих в алфавіті, вид 510, завантажений навалом, вага брутто - не значиться, тара - 19650 кг, нетто - 43150 кг. Під час зважування вагону у статичному режимі на справних 150-тонних вагонних електронно - тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, що пройшли держповірку 17.10.2013 року виявилось, що вага брутто - 60350 кг, тара за документом - 19650 кг, нетто - 40700 кг, що менше проти ваги, зазначеної у документі, на 2450 кг. Вантаж завантажено нижче бортів на 20 см. Вантаж покрито листами заліза, зварених між собою, вантаж промарковано вапном, маркування не порушено. Вагон без дверей, розвантажувальні люки з обох сторін зачинені та укручені проволокою. В технічному відношенні вагон виявився справним. Під час повторного зважування вагону вага підтвердилась, недостаючий вантаж вміститися міг. У розділі „Є" комерційного акта РА № 001004/31/39 від 16.02.2014 року міститься відмітка станції Сартана Донецької залізниці, що під час перевірки маси вантажу різниці з цим актом не виявлено.

Як вже зазначалось вище, рішенням місцевого господарського суду від 02.10.2014 року задоволено позов ДП „Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу „Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства „Придніпровська залізниця" та стягнуто з ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" штраф, на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, що становить 79450,00 грн. з мотивів доведеності документальними доказами обставини зазначення вантажовідправником в накладній № 40471062 від 11.02.2014 року невірної маси вантажу у вагоні № 66238817, з чим суд апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами ч. 5 ст. 307 ГК України, передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 2 Статуту залізниць України статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Пунктами 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 N 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за N 863/5084, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за N 798/5989). Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

З викладеного вбачається, що відповідальність за невірне зазначення відповідних відомостей несе сам відправник вантажу, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником відповідно до граф.

Пунктом 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року N 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 року за N 567/6855 (далі - Правила складання актів) передбачено, що комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи копія акта загальної форми 191/Вага та копії комерційних актів РА № 001004/31, РА № 001004/31/39 від 16.02.2014 року свідчать про факт невідповідності фактичної маси вантажу у вагоні № 66238817 масі, зазначеній відправником в залізничній накладній № 40471062 від 11.02.2014 року.

Доводи скаржника, що зважування вантажу у вагоні № 66238817 здійснювалось на вагонних вагах станції відправлення - Ізмаїл Одеської залізниці за участю представників цієї станції і на підставі чого вантажовідправником внесені відповідні відомості щодо маси вантажу в накладну № 40471062 від 11.02.2014 року, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вони спростовуються наявною в матеріалах справи копією телеграми станції Ізмаїл Одеської залізниці НР 109 від 20.03.2014 року (а.с. 22). Зі змісту вказаної телеграми вбачається, що вагон № 66238817 за накладною № 40471062 завантажений 11.02.2014 року залізом, вид 510 та зважувався вантажовідправником на вагах, власником яких являється Ренійський елеватор, працівники відповідної станції у зважуванні вказаного вагону участі не приймали та контрольне зважування не здійснювалось, оскільки стаціонарні ваги станції зачинені з 21.09.2010 року.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відмічає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено ТОВ „ВТОРСИРОВИНА" в задоволенні клопотання про залучення Одеської залізниці до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктами 6.1, 6.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. N 04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" встановлено, що стаття 118 Статуту визначає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Стаття 122 Статуту встановлює, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. У розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення від 02.10.2014 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 02.10.2014 року по справі № 916/3306/14 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 16.01.2015 року.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О.О. Журавльов