Постанова № 42353511, 14.01.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2015 року Справа № 904/8903/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванов О.Г. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Брез В.І., довіреність №б/н від 07.11.14, представник;

від позивача: Чемезова Н.В., довіреність № б/н' від 07.11.14, представник;

від відповідача: Лазуренко І.С., приказ про призначення №1 від 16.10.09, директор;

від відповідача: Маслянікова І.О., довіреність №б/н від 31.10.14, представник;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ", м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 року у справі № 904/8903/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР", с.Боромля, Тростянецький район, Сумська область

про забезпечення позову

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР", с.Боромля, Тростянецький район, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 року (суддя Петренко І.В.) заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково, застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові, що належать ТОВ «АКМА-СТАНКОІМПОРТ», що знаходяться на банківських рахунках в межах розміру позовних вимог - у сумі 572 603,93 грн., а також заборонено ТОВ «АКМА-СТАНКОІМПОРТ» вчиняти будь-які дії щодо відчуження металоріжучого обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32І-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р.

Ухвала суду мотивована тим, що викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення суду.

Не погодившись з зазначеною ухвалою господарського суду, ТОВ "АКМА-СТАНКОІМПОРТ" звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На думку скаржника, як в оскаржуваній ухвалі, так і в заяві Позивача відсутні обґрунтування того, які саме дії Відповідача відносно його грошових коштів можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду в частині стягнення пені у розмірі 572 603,93 грн. чи зробити його виконання неможливим.

Вважає, що суд оскаржуваною ухвалою наклав арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на 28 рахунках Відповідача, чим повністю паралізував діяльність апелянта, і лише на останньому рахунку грошові кошти арештовані в межах розміру пені, яку заявляє Відповідач.

На думку апелянта, відомості про банківські рахунки Відповідача, їх номери та назви банків отримані позивачем незаконно, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Крім того, докази надані Позивачем не можуть підтверджувати намір відповідача вчинити дії щодо продажу обладнання та спростовуються тим, що обладнання було повернуто на склад в день подання позивачем доповнень до заяви про забезпечення позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2014 року по справі № 904/8903/14 законною, обґрунтованою та прийнятою без порушення норм матеріального та процесуального права.

14.01.2015 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОВАРИСТВО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНЖЕНЕРНИХ ЗАДАЧ НАУКОВО ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР" (далі по тексту - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ" (далі по тексту - Відповідач) в якій просить суд:

1) зобов'язати відповідача вчинити дії з поставки товару по договору поставки №30 від 25.09.2013р., а саме: поставити в місце поставки: Сумська область, Тростянецький р-н., с.Боромля, вул.Леніна, 13 на умовах ББР доставлено, мито сплачено згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ШКОТЕРМС 2000», з урахуванням умов та особливостей поставки, передбачених договором і передати у власність позивача металоріжуче обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32І-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією №1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013р.;

2) Стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 572 603,93грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 670,08 гривень.

21.11.2014 року на адресу господарського суду надійшла заява Позивача про забезпечення позову, в якій останній просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Відповідачеві, які знаходяться на рахунках у всіх банківських та в інших кредитно-фінансових установах, в межах розміру позовних вимог у сумі 572 603,93 грн.;

- заборонити Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження металоріжучого обладнання (Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32І-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю, кількістю, цінами - у відповідності зі Специфікацією № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013 року.

Заява обґрунтована тим, що між сторонами укладено договір поставки №30 від 25.09.2013р., умови якого Позивач належним чином виконав та сплатив на користь відповідача повну вартість товару-1 та товару-2. Загалом за товар-1 позивачем фактично сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 3128983,24грн., що становить у підсумку суми рахунків, виставлених відповідачем 288070,38 Євро. Загалом за товар-2 позивачем фактично сплачено на користь відповідача грошові кошти у сумі 35606,88грн., що становить у підсумку суми рахунків, виставлених відповідачем 3030,00 Євро.

Позивач стверджує, що зобов'язання з доставки на узгоджену сторонами в договорі №30 від 25.09.2013р. адресу відповідач не виконав ані в установлений строк, ані на день подання даної заяви. Прострочення відповідача з поставки товару-1 станом на 19.11.2014 року складає більше ніж сім місяців.

Враховуючи стійке небажання Відповідача виконувати взяті на себе за договором №30 від 25.09.2013р. зобов'язання, велику вартість товару-1, що має бути поставлений Відповідачем Позивачу, значний розмір пені, яка має бути стягнута з Відповідача та істотністю пов'язаної з цим матеріальної шкоди для Позивача останній стверджує, що існує велика вірогідність того, що Відповідач не зможе виконати взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару-1, а також сплатити Позивачу пеню за умовами договору через відсутність грошових коштів та іншого майна на момент винесення судом рішення.

24.11.14р. доповнено заяву про забезпечення позову тим, що 21.11.14р. представник підприємства Позивача відвідав XIII Міжнародний промисловий форум - 2014, який відбувався 18-21 листопада 2014 року у місті Києві. Міжнародний виставковий центр включав в себе спеціалізовані виставки у галузі металообробки, машинобудування та суміжних областей, а також насичену програму науково-практичних конференцій, семінарів, презентацій учасників форуму. Згідно інформації з сайту Міжнародного виставкового центру http://www/iec-expo.com.ua серед учасників XIII Міжнародного промислового форуму - 2014 був Відповідач за номенклатурою продукції: постачання, пуско-налагоджувальні роботи, гарантійне та сервісне обслуговування металообробного обладнання. Представник ТМ HYUNDAI-WIA, HANKOOK, HANWHA (Південна Корея), НАСО (Бельгія), BOMAR (Чехія), FONG НО, МАТЕСН (Тайвань), MVD (Туреччина), SAMSYS SA (Німеччина), BLISS, BRET (Франція), GALDABINI (Італія), 8ТАШІЕТТ(Великобританія), HANLI SAWS (Китай). У приміщенні Міжнародного виставкового центру за відповідачем було закріплено місце D 06 252 (план-схема розміщення учасників XIII Міжнародного промислового форуму - 2014 долучена до матеріалів справи).

Позивач стверджував, що відповідно до роздрукування фотознімку місця розташування учасника XIII Міжнародного промислового форуму - 2014 Відповідача, на виставці Відповідачем було представлено для продажу саме металоріжуче обладнання, яке мало бути поставлено на адресу Позивача згідно умов договору поставки №30 від 25.09.2013 року -Токарно-револьверний оброблювальний центр моделі L600LA з системою ЧПК FANUC 32І-А стандартної комплектації, країна походження: Республіка Корея, підприємство-виробник: корпорація Hyundai WIA, Республіка Корея) за найменуванням, комплектністю у відповідності зі Специфікацією № 1 (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною договору поставки №30 від 25.09.2013 року.

З огляду на викладене Позивач стверджував, що Відповідач не тільки не бажає виконувати власні договірні зобов'язання та поставляти обладнання позивачу, але й свідомо та навмисно здійснює дії задля повторного продажу вже оплаченого Позивачем товару шляхом його пропонування 18-21 листопада 2014 року іншим особам на виставці ХШ Міжнародного промислового форуму - 2014.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст.67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Колегія суддів прийшла до висновку, що всупереч твердженням Відповідача у апеляційній скарзі, господарський суд при визначенні реальної можливості продажу Відповідачем обладнання ґрунтувався саме на діях Відповідача - участь у ХІІІ Міжнародному промисловому форумі - 2014, який відбувався 18-21 листопада 2014 р. у м. Київ, та пропонування для продажу саме того металоріжучого обладнання, за яке сплачував Позивач. Докази вчинення вищезазначених дій були надані Позивачем до суду першої інстанції (фотографії представлення обладнання на форумі містяться також на офіційних сайтах Міжнародного виставкового центру http://www.iec-expo.com.ua, Новинного аналітичного порталу «Україна промислова» http://www.ukraineindustrial.info).

Більш того, Відповідач у своїх твердженнях, що містяться у апеляційній скарзі, підтверджує свою участь у форумі доводами апеляційної скарги та доданими до неї документами (копія митної декларації, заява про надання дозволу на тимчасове вивезення на виставку, накладна).

Відповідач й надалі продовжує пропонувати третім особам придбати металоріжуче обладнання, аналогічне тому, за яке сплачував Позивач, про що свідчить інформація з сайту Відповідача http://akma-shop.prom.ua (додається).

У зв'язку з чим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що докази, надані Позивачем, не можуть підтверджувати намір відповідача вчинити дії щодо продажу обладнання.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову в частині заборони Відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження металоріжучого обладнання, господарський суд Дніпропетровської області правильно здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, оскільки доводи Позивача були обґрунтованими та на момент винесення ухвали свідчили про необхідність вжиття вищезазначеного заходу до забезпечення позову.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» встановлено, що у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що господарський суд оскаржуваною ухвалою наклав арешт на всі грошові кошти, які знаходяться на 28 рахунках Відповідача, чим повністю паралізував діяльність апелянта, і лише на останньому рахунку грошові кошти арештовані в межах розміру пені, яку заявляє Відповідач, оскільки у резолютивній частині ухвали відображено, що накладено арешт на грошові кошти Відповідача, які знаходяться на його рахунках (перелічені номери рахунків та банківські установи) в межах саме суми позовних вимог та зазначено цю суму - 572 603,93 грн.

Оскільки відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником, то доводи апеляційної скарги про те, що надані Позивачем відомості про відкриті рахунки Відповідача не можуть бути належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України з причини їх незаконного отримання, є безпідставними, оскільки діюче господарсько-процесуальне законодавство не зобов'язує суд перевіряти вищезазначені відомості та законність їх отримання.

Якщо скаржник вважає, що Позивачем відомості про рахунки Відповідача отримані незаконним шляхом, то він має право звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

В той же час, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме дії Відповідача відносно його грошових коштів можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду в частині стягнення пені у розмірі 572 603,93 грн. чи зробити його виконання неможливим, оскільки Позивачем не надано до суду доказів укладення Відповідачем договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з Позивачем, тощо.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача застосовано для забезпечення не основного зобов'язання, а з метою стягнення штрафних санкцій, розмір яких остаточно не встановлено та може бути змінено за рішення суду. У зв'язку з чим ухвала господарського суду про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти Відповідача підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ", м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 24.11.2014 року у справі № 904/8903/14 - скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АКМА-СТАНКОІМПОРТ", в межах розміру позовних вимог про стягнення пені у сумі 572 603,93 гривень.

В решті ухвалу господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 24.11.2014 року у справі № 904/8903/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 19.01.2015 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд