Ухвала суду № 42343465, 14.01.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/921/14-ц Головуючий у І інстанції Карпович В.Д.Провадження № 22-ц/780/370/15 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 58 14.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_2 на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до Яготинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «УАСК «АСКА» про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 вересня 2013 року близько 23 год. 40 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автопоїздом у складі автомобіля «Mercedes Benz Actros 1841», д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом цистерною «Dromech CNG30/D», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись на 102км.+650м. автодороги «Київ-Харків» на території Яготинського району Київської області в напрямку до м. Києва здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Зазначеним нещасним випадком та втратою рідної людини, а саме неповнолітнього сина, позивачка зазнала глибоких душевних та моральних страждань, психологічного потрясіння, які мають продовжуваний і інтенсивний характер та стали джерелом постійних негативних емоцій і переживань, завдало тяжкої душевної травми, порушило психологічну рівновагу.

Розмір душевних страждань позивачка оцінила у 300000 грн.

Зазначає, що на момент вказаної пригоди, автомобіль «Mercedes Benz Actros 1841», д.н.з. НОМЕР_3 був застрахований у ПрАТ «УАСК «АСКА».

Просила суд, стягнути з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду в сумі 295000 грн. Стягнути з ПрАТ «УАСК «АСКА» на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, а саме: стягнуто з ПрАТ «УАСК «АСКА» на її користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; стягнуто з ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду у розмірі 75000 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «УАСК «АСКА» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПрАТ «УАСК «АСКА» про стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу на рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року, оскільки вважає його таким, що ухвалене з неповним зясуванням фактичних обставин справи, а також з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та просив скасувати заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2013 року близько 23 год. 40 хв., водій ОСОБА_2, керуючи автопоїздом у складі автомобіля «Mercedes Benz Actros 1841», д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом цистерною «Dromech CNG30/D», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись на 102км.+650м. автодороги «Київ-Харків» на території Яготинського району Київської області в напрямку до м. Києва здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Постановою слідчого в ОВС ВР ДТП СУ ГУМВС України в Київській області від 07 квітня 2014 року, кримінальне провадження №1201310001000335, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 вересня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, закрито за відсутністю в діянні водія ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (а.с. 42-45).

Власником автомобіля «Mercedes Benz Actros 1841», д.н.з. НОМЕР_3, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, є фізична особа ОСОБА_5 (а.с. 6). Водій ОСОБА_2 в момент ДТП мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий йому власником, який на законній підставі використовував цей транспортний засіб, а тому саме ОСОБА_2 має нести відповідальність за завдання шкоди.

На момент ДТП, автомобіль «Mercedes Benz Actros 1841», д.н.з. НОМЕР_3 був застрахований в ПрАТ «УАСК «АСКА» (а.с. 7).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Разом з цим, страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3. статті 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції встановив моральну шкоду у розмірі 80000 грн., із яких: 5000 грн. підлягає до стягнення із страхової компанії, а 75000 грн. із винної особи - ОСОБА_2

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01 березня 2013 року, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову, та стягнення із страхової компанії моральної шкоди у розмірі 5000 грн., а з винної особи - ОСОБА_2 75000 грн.

Сума моральної шкоди у розмірі 80000 грн., яка була визначена судом першої інстанції відповідає глибині моральних страждань позивачки, які вона зазнала в результаті трагічної смерті її сина ОСОБА_4

Викладені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про часткове задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» та ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: