Постанова № 42338913, 05.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 січня 2015 року 10:00 №826/16971/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест"додержавної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 08.10.2014 №1113/26-54-22-01/36392510 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт", необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 08.10.2014 №1113/26-54-22-01/36392510 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 24210,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 08.10.2014 №1113/26-54-22-01/36392510 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 30262,50 грн. у тому числі: 24210,00 грн. - основний платіж, 6052,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 08.10.2014 №1113/26-54-22-01/36392510 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" за договором про надання послуг від 03.03.2014 №03/03/ВК.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" укладено договір про надання послуг від 03.03.2014 №03/03/ВК, відповідно до якого виконавець зобов'язується в термін і на умовах, зазначених у даному договорі виконати роботи з ремонту очищенню та обслуговуванню водопровідних і каналізаційних мереж, котельного обладнання та систем опалення, систем водопостачання та водовідведення.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання послуг від 03.03.2014 №03/03/ВК; заявок про виконання робіт у замовника; актів надання послуг; податкових накладних за відповідні періоди; виписки з банку по особовим рахункам за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" вказано на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.07.2014 №1714/26-59-22-03/34620224 "Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014", висновки по якому зроблено по ланцюгу контрагентів.

Проте, суд звертає увагу, що за відсутності відповідного вироку суду щодо фіктивності товариства з обмеженою відповідальністю «Маргарет вест», покладення в основу висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 30.07.2014 №1714/26-59-22-03/34620224 без наведення доказів суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави, є необґрунтованим.

Відповідачем доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин суду не надано.

В свою чергу, позивачем надано суду копії:

довідки з органів статистики щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" (згідно якої основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" є роботи, які були предметом договору від 03.03.2014 №03/03/ВК);

ліцензії Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.02.2010 щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт";

свідоцтва про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" платником податку на додану вартість;

виписки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт";

податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" за березень 2014 року;

пояснень директора товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" згідно яких товариство здійснює діяльність, зокрема, із прочистки зовнішніх та внутрішніх каналізаційних мереж, зливової каналізації.

Згідно даних додатку №5 до податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" із податку на додану вартість за березень 2014 року, товариством було задекларовано суму відповідного грошового зобов'язання по взаємовідносинам із позивачем у сумі 24 210 грн.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №К/9991/37637/12, від 17.02.2014 №К/800/50945/13, від 19.02.2014 №К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 №К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 22.04.2014 №К/9991/32697/12, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" та товариством з обмеженою відповідальністю "ВІП Консалт" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Маргарет вест" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 №0011322201, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 20.10.2014 №0011322201.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.