Постанова № 42338720, 12.01.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2015 р.Справа № 916/4696/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

(склад судової колегії сформований розпорядженням в.о. голови суду №3312 від 26.12.2014р.)

при секретарі судового засідання Шитря О.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Вайз Коін» - Цинєв А.О. - за довіреністю;

від ТОВ «Голден Трідл» - Цинєв А.О. - за довіреністю;

від ТОВ «Каренсі Клік» - Цинєв А.О. - за довіреністю;

від ТОВ «Лід Лайн» - Цинєв А.О. - за довіреністю;

від ТОВ «Уелс Хаус» - Цинєв А.О. - за довіреністю;

від Компанії «Агрейн Менеджмент Лімітед» - не з'явився;

від Компанії «Агрейн Файненс Лімітед» - не з'явився;

від ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» - не з'явився;

від DNS Trust Settlement (ДНС Траст) - Хомич Р.В. - за довіреністю, договором

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайз Коін», Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Трідл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Каренсі Клік», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лід Лайн» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 17 грудня 2014 року про зупинення провадження

по справі №916/4696/14

за позовом

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайз Коін»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Трідл»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Каренсі Клік»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Лід Лайн»;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус»

до

- Компанії «Агрейн Менеджмент Лімітед» (Agrein Management Limited);

- Компанії «Агрейн Файненс Лімітед» (Agrein Finance Limited);

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Савранський завод продовольчих товарів»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: DNS Trust Settlement (ДНС Траст)

про розірвання договорів купівлі - продажу частки у статутному капіталі та скасування рішення загальних зборів

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.01.2015р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

У листопаді 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайз Коін», Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Трідл», Товариство з обмеженою відповідальністю «Каренсі Клік», Товариство з обмеженою відповідальністю «Лід Лайн» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Уелс Хаус» звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії «Агрейн Менеджмент Лімітед» (Agrein Management Limited), Компанії «Агрейн Файненс Лімітед» (Agrein Finance Limited) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Савранський завод продовольчих товарів», в якому просили суд:

- розірвати договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» від 29.08.2012р., укладений між ТОВ «Вайз Коін», ТОВ «Голден Трідл», ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» та Компанією «Агрейн Менеджмент Лімітед» (Agrein Management Limited);

- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» від 29.08.2012р., укладений між ТОВ «Каренсі Клік» та Компанією "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited);

- скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів», оформлене протоколом № 8/2012 від 29.08.2012р.

12.12.2014р. до суду першої інстанції у порядку ст.27 ГПК України надійшла заява DNS Trust Settlement про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, в якій заявник також просив здійснювати вручення всіх документів та/або повідомлень на адресу відповідачів у справі, компаній Agrein Finance Limited та Agrein Management Limited у відповідності до положень ст.ст.125,126 ГПК України та Гаазької конвенції про порядок вручення судових та позасудових документів у цивільних так комерційних справах від 15.11.1965р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. порушено провадження у справі №916/4696/14 за названим позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. (суддя Степанова Л.В.), задоволено заяву DNS Trust Settlement про вступ до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - DNS Trust Settlement (ДНС Траст), 10 Саймон Нте Бульвар 3082 Капсалос, Лімасол, Кіпр) (10 Simon Nte Bovouar, 3082 Kapsalos, Limassol, Cyprus). Провадження у справі №916/4696/14 зупинено до вручення відповідачам: Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) та Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited) позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. про порушення провадження у справі № 916/4696/14, а також ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі та призначення справи до розгляду справи. Призначено розгляд справи на "14" травня 2015 року на 12:00 год. Зобов'язано надати: позивачів: до 31.12.2014р. нотаріально посвідчені, перекладені на англійську мову наступні документи: позовну заяву з доданими до неї документами, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. про порушення провадження у справі №916/4696/14, а також ухвалу господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі та призначення справи до розгляду справи у двох примірниках для кожного з відповідачів - Компанії "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited) та Компанії "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited); докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів третій особі; відповідача - Компанію "Агрейн Менеджмент Лімітед" (Agrein Management Limited): відзив на позов з підтверджуючими документами по суті заявлених позовних вимог; належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка ЄДРПОУ); відповідача - Компанію "Агрейн Файненс Лімітед" (Agrein Finance Limited): відзив на позов з підтверджуючими документами по суті заявлених позовних вимог; належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка ЄДРПОУ); третю особу: письмові пояснення по суті позову; відомості щодо правого статусу третьої особи - неризедента, належним чином засвідчені копії правовстановлюючих документів (статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка ЄДРПОУ). Явка представників сторін та третьої особи обов'язкова.

Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі з посиланням на ч.3 ст.4, ч.1 ст.79 ст.ст.123,125 ГПК України, ст.3 ЗУ «Про міжнародне приватне право», п.п.6-1-6.8 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р. №1092/5/54, положення п.8 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/608 від 31.05.2002р. «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій», ст.ст.2,3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаазька конвенція від 15.11.1965р., у зв'язку із тим, що відповідач - Компанія «Агрейн Менеджмент Лімітед» створена та зареєстрована згідно законодавства Республіки Кіпру, а відповідач - Компанія «Агрейн Файненс Лімітед» зареєстрована згідно законодавства Британських Віргінських островів, які входять до складу Великобританії, дійшов висновку про необхідність зобов'язати позивачів надати до суду у строк до 31.12.2014р. нотаріально посвідчені, перекладені на англійську мову наступні документи: позовну заяву з доданими до неї документами, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. про порушення провадження у справі №916/4696/14, а також ухвалу господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі та призначення справи до розгляду справи у двох примірниках для кожного з відповідачів Компанії «Агрейн Менеджмент Лімітед» та Компанії «Агрейн Файненс Лімітед» для вручення останнім у порядку, визначеному Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах 1965 року.

Враховуючи, що у суду виникла необхідність вручення документів нерезидентам шляхом направлення судового доручення в порядку ст. 125 ГПК України, розгляд справи підлягає зупиненню та призначенню до розгляду у строк, встановлений Гаазькою конвенцією 1965 року.

Не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції, ТОВ «Вайз Коін», ТОВ "Голден Трідл", ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» звернулись до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять ухвалу господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Вайз Коін», ТОВ «Голден Трідл», ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» зазначають, що оскаржена ухвала є необґрунтованою та підлягає скасуванню з наступних підстав:

- пунктом 6 ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах» встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у ч.2 ст.15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень ч.1 ст.15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів. Беручи до уваги рекомендації Практичного керівництва по застосуванню Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до ст.15 Конвенції, розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, і яке по суті є узагальненням практики застосування зазначеної Конвенції судами держав - учасниць, у випадку, якщо на момент розгляду справи, призначеної в межах процесуальних строків, встановлених ст. 69 ГПК, сторона-нерезидент не з'явилась у судове засідання і не отримано жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів, суд, з огляду на приписи частини третьої ст.4 ГПК та ст.3 ЗУ «Про міжнародне приватне право», продовжує строк вирішення спору з одночасним відкладенням розгляду справи (ст.77 ГПК в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 15 Конвенції;.

- ст.10 Гаазької конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (Конвенція), встановлено: якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном. Нотою, датованою 05.01.1984р., уряд Кіпру зазначив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених у ст. 10 Конвенції; Великобританія (до складу якої входять Британські Віргінські острови) також не заперечує проти застосування ст. 10 (а) Гаазької конвенції. Таким чином, суд повинен призначати такий спосіб повідомлення сторін, який буде найбільш розумним з точки зору часу для повідомлення сторін про час, дату та місце судового розгляду, та, відповідно, надсилати судові документи поштою безпосередньо відповідачам-нерезидентам, які перебувають за кордоном. Тому скаржники вважають безпідставним призначення наступного судового засідання у справі на 14.05.2015р. та надсилання відповідних судових документів через Центральний орган;

- залучення до участі у справі третьої особи є неправомірним, оскільки ДНС Траст не обґрунтував належними підставами вступ останнього у справу в якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У зв'язку з відсутністю у ДНС Траст правосуб'єктності, він не може бути учасником процесу.

Також в апеляційній скарзі міститься клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2014р. відмовлено ТОВ «Вайз Коін», ТОВ «Голден Трідл», ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» у прийнятті до провадження апеляційної скарги в частині скасування ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. по справі №916/4696/14 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів DNS Trust Settlement (ДНС Траст); відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі №916/4696/14; прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ «Вайз Коін», ТОВ «Голден Трідл», ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» в частині оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі №916/4696/14; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2015р.; зобов'язано скаржників зробити нотаріально засвідчений переклад ухвали про прийняття апеляційної скарги, направити ухвалу відповідачам та третій особі, докази надіслання надати суду апеляційної інстанції.

12.01.2015р. представником позивачів надано суду апеляційної інстанції докази на виконання ухвали суду від 26.12.2014р., при цьому з них убачається, що відповідачам по справі 05.01.2015р. за авіа накладними відправлено засобами АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» (DHL Express) кореспонденцію, яка вручена 05.01.2015р. за адресами Agrein Management Limited та Agrein Finance Limited, вказаними в позовній заяві, NICOS NIKOLAOU та ADRAN CAMPBELL відповідно.

12.01.2014р. представник ДНС Траст подав Одеському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржену ухвалу без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Вайз Коін», ТОВ «Голден Трідл», ТОВ «Каренсі Клік», ТОВ «Лід Лайн» та ТОВ «Уелс Хаус» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ДНС Траст проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Компанія «Агрейн Менеджмент Лімітед», Компанія «Агрейн Файненс Лімітед» та ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили. ТОВ «Савранський завод продовольчих товарів» повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується копією реєстру про відправку рекомендованої пошти з повідомленням за 05.01.2015р. та відповідною відміткою на звороті ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно із ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу в частині зупинення провадження у справі та призначення наступного судового засідання по справі на 14.05.2015р. суд першої інстанції виходив з того, що відповідачів, які створені та зареєстровані згідно законодавства Республіки Кіпру (Компанія «Агрейн Менеджмент Лімітед») та законодавства Британських Віргінських островів, які входять до складу Великобританії (Компанія «Агрейн Файненс Лімітед»), необхідно повідомити про час та дату слухання справи через Центральний орган вищезазначених країн, як то передбачено Гаазькою конвенцію про порядок вручення судових та позасудових документів у цивільних так комерційних справах від 15.11.1965р.

Процесуальною підставою зупинення провадження у справі суд першої інстанції зазначив положення ч.1 ст.79 ГПК України, відповідно до якої господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України в абз.1 п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

З огляду наведеного, зупинення провадження у справі №916/4696/14 до до вручення відповідачам: Компанії «Агрейн Менеджмент Лімітед» та Компанії «Агрейн Файненс Лімітед» позовної заяви з доданими до неї документами, ухвали господарського суду Одеської області від 24.11.2014р. про порушення провадження у справі, а також ухвали господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. про зупинення провадження у справі та призначення справи до розгляду є неправомірним та здійснено господарським судом першої інстанції з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права (ч.1 ст.79 ГПК України), позаяк:

- ч.1 ст.79 ГПК України зупинення провадження у справі пов'язується із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави, а не з необхідністю вручення сторонам (відповідачам) процесуальних документів, щодо якого на час зупинення не було відомо, чи взагалі воно відбудеться;

- судове рішення у формі висновку ухвали від 17.12.2014р. господарського суду першої інстанції про звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іншого компетентного органу іноземних держав (Кіпр, Британські Віргінські острови) в оскаржуваній ухвалі господарського суду Одеської області відсутнє.

Більш того, навіть мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не визначає саму обставину (факт) звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги, а також компетентний орган іноземних держав, до якого звертається господарський суд із судовим дорученням.

Місцевий господарський суд зупинив провадження у справі фактично у зв'язку із наміром в подальшому вручити судові документи нерезидентам шляхом направлення судового доручення, для чого зобов'язав позивача вчинити певні дії з оформлення та надання суду нотаріально засвідчених перекладів процесуальних документів.

Отже як мотиви, так і висновки оскаржуваної ухвали свідчать, що суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права (ч.1 ст.79 ГПК України), оскільки на час зупинення провадження у справі визначені процесуальним законом підстави для цього були відсутні: звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави повинно відбуватись одночасно із зупиненням провадження у справі у разі такого звернення та повинно слугувати підставою для такого зупинення згідно із нормою ч.1 ст.79 ГПК України.

Разом з цим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у даній справі, крім Товариства з обмеженою відповідальністю «Савранський завод продовольчих товарів», є:

- Компанія «Агрейн Менеджмент Лімітед» (Agrein Management Limited), що зареєстрована та діє у відповідності до законодавства Республіки Кіпр, з реєстраційним номером НЕ 306631, з місцезнаходженням за адресою Кіпр, 3106, Лімассол, Максіму Мікаіліді, 6 МАКСІМОС ПЛАЗА, ТАУЕР 3, 4-ий поверх, кв./офіс 401;

- Компанія «Агрейн Файненс Лімітед» (Agrein Finance Limited), заснована та зареєстрована на Британських Віргінських островах за реєстраційним номером 1708432 з місцезнаходженням за адресою Женева Плейс, Вотерфронт Драйв, а/с 3469, Роуд Таун, Тортола, Британські Віргінські острови.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Згідно із ст.123 ГПК України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.125 ГПК України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги є правом, а не безумовним обов'язком господарського суду при розгляді справи за участю іноземних суб'єктів господарювання, яким суд користується в залежності від конкретних обставин, керуючись законом.

Міжнародним договором, яким регулюється питання вчинення певних процесуальних дій на території іншої держави, є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. (надалі - Конвенція), до якої Україна приєдналась 19.10.2000р.

Відповідно до ч.1 ст.1 Конвенції ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно із. ч.1 ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Відповідно до ст.3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Відповідно до ст.5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави. З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави. Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

В той же час, згідно із ст.10 Конвенції якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Держава Україна приєдналася до Конвенції 19.10.2000р. відповідно до ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» №2052-III від 19.10.2000р.

Кіпр підписав (приєднався) до Конвенції 26.10.1982р., ратифікація або приєднання 15.05.1983р., набрання чинності - 01.06.1983р.

Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии підписало Конвенцію 10.12.1965р., ратифікація або приєднання 17.11.1967р., набрання чинності - 10.02.1969р.

Як вбачається з інформації у мережі Інтернет (https://www.hcch.net/index_en.php?act=status.comment&csid=29&disp=resdn), Нотою, датованою 05.01.1984р., уряд Кіпру заявив, що не заперечує проти способів передачі документів, передбачених ст.10 Конвенції.

Відповідно до інформації, яка міститься на інтернет-сторінці https://www.hcch.net/index_en.php?act=authorities.details&aid=278, Великобританія (до складу якої входять Британські Віргінські острови) також не заперечує проти застосування ст.10(а) Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Враховуючи викладене, вирішуючи питання про спосіб вручення судових документів іноземним суб'єктам господарювання, господарський суд має обрати такий спосіб, який буде найбільш розумним з точки зору проміжку часу, що є необхідним для вчинення відповідних процесуальних дій, та враховувати необхідність дотримання розумного строку розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа (ДНС Траст) вказує на те, що ст.10 Гаазької конвенції не підлягає застосуванню в даній справі, оскільки згідно із п.5 ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» Державою Україна зроблено застереження до ст.10 Конвенції наступного змісту: «Україна не використовуватиме на своїй території способів передачі судових документів, передбачених ст.10 Конвенції».

Третя особа та її представник вважає, що ці положення тлумачаться як заборона застосування як на території України, так і на території запитуваних держав такого способу надсилання судових документів, як надсилання безпосередньо поштою (п «а» ст.10 Конвенції).

Така позиція є юридично неспроможною, оскільки застереження зроблено Україною виключно про невикористання визначених ст.10 Конвенції способів передачі судових документів на своїй території, отже застереження не може поширюватись на використання встановлених ст.10 Конвенції способів надсилання судових документів з території України на адресу осіб, що перебувають за кордоном (на території інших держав), коли Україна виступає запитуючою державою.

Інші доводи третьої особи колегія суддів відхиляє, оскільки їх зміст не спростовує висновків апеляційного господарського суду, викладених вище.

Таким чином, на думку судової колегії місцевий господарський при розгляді даної справи не обмежений у можливості надсилати судові документи відповідачам (Компанія «Агрейн Менеджмент Лімітед» та Компанія «Агрейн Файненс Лімітед») у порядку, визначеному п. «а» ст.10 Конвенції, а саме надсилати судові документи безпосередньо поштою на адресу відповідачів, а не до Центральних органів Кіпру та Великобританії.

Згідно із ст.2 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.15 Конвенції якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

Посилаючись в контексті обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі на ст.15 Конвенції, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що її застосування пов'язується із вирішенням питання можливості прийняття судового рішення судом, якщо не з'явився відповідач, якому виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон для вручення відповідно до цієї Конвенції.

Стаття 15 Конвенції визначає як випадки, коли судове рішення не може бути ухвалено, так і обставини, при яких може відбутись зворотнє, в залежності від наявності заяв держав стосовно застосування ст.15 Конвенції.

Згідно із п.6 ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Разом з тим, пунктом 6 Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що якщо виконано всі умови, зазначені у частині другій статті 15 названої Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Таким чином, у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

При цьому, беручи до уваги рекомендації Практичного керівництва по застосуванню Гаагської конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції, розробленого Постійним бюро Гаазької конференції з міжнародного приватного права, і яке по суті є узагальненням практики застосування зазначеної Конвенції судами держав - учасниць, у випадку, якщо на момент розгляду справи, призначеної в межах процесуальних строків, встановлених статтею 69 ГПК, сторона-нерезидент не з'явилась у судове засідання і не отримано жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів, суд, з огляду на приписи частини третьої статті 4 ГПК та статті 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", продовжує строк вирішення спору з одночасним відкладенням розгляду справи (стаття 77 ГПК) в межах строків, передбачених частиною 2 статті 15 Конвенції.

Отже для вирішення питання про необхідність зупинення провадження у справі у зв'язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги положення ст.15 Конвенції не мають безпосереднього істотного значення, оскільки мають інший предмет правового регулювання, що поряд з встановленим вище свідчить про помилкове застосування судом першої інстанції деяких норм Гаазької конвенції 1965р. на даному етапі розгляду господарської справи.

На підставі вищевикладеного, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі та пов'язаних з цим інших процесуальних дій суду, що мають вчинятися як процесуальні дії в межах триваючого, а не зупиненого провадження у справі, з передачею справи №916/4696/14 на розгляд господарського суду Одеської області відповідно до ст.106 ГПК України.

Керуючись ст.ст.99,101-106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 17.12.2014р. у справі №916/4696/14 скасувати частково (пункти 3,4,5 /абзац п.5 стосовно зобов'язання позивачів надати нотаріально посвідчені переклади документів/ резолютивної частини ухвали).

Справу №916/4696/14 передати на розгляд господарського суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.01.2015р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.