Ухвала суду № 42338067, 13.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року м. Київ К/800/59548/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2013

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013

у справі № 2-а-6074/08/1770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрТехноФос"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2013, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне від 21.11.2008 №0003142342/1/23-121 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1054228,00 грн. основного платежу та 210846,00 грн. штрафної (фінансової) санкції.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ "УкрТехноФос" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт № 1393/23-400/30946915 від 06.10.2008, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог: пп.1.22.1 п.1.2 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.2, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за півріччя 2008 року на суму 1056400,00 грн.

Наведені висновки відповідача мотивовані тим, що контрагент позивача - ТОВ "ВТП"Волиньагропродукт" за юридичною та фактичною адресою не знаходиться, про що до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис. У нього відсутні основні засоби та залишки товарно-матеріальних цінностей, отже, він не має можливості здійснювати поставку товару. Крім того, поставки товарів відповідно до договорі купівлі - продажу від 24.06.2008, а саме амофосу, не відбулося, авансовий платіж було повернуто.

15.10.2008 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003142342/0/23-121, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1267680,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 1056400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 211280,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003142342/1/23-121 від 21.11.2008 за змістом аналогічне №0003142342/0/23-121 від 15.10.2008.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, 23.06.2008 та 24.06.2008 між TOB "ВТП "Волиньагропродукт" та TOB "УкрТехноФос" було укладено договори купівлі-продажу, предметом якого був амофос. Відповідно до п. 3.1. договорів, TOB "УкрТехноФос" здійснює повну оплату товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок TOB "ВТП "Волиньагропродукт" на підставі виставленого рахунка.

На виконання умов вказаних договорів, TOB "ВТП Волиньагропродукт" виставлено рахунки-фактури, які оплачені позивачем 27.06.2008 згідно платіжних доручень №293500 та №296444.

TOB "ВТП "Волиньагропродукт" листом № 90 від 01.07.2008 повідомило позивача про неможливість виконання договірних зобов'язань та здійснення продажу амофосу в кількості, передбаченій договорами купівлі-продажу, у зв'язку з чим позивач припинив договірні зобов'язання по купівлі-продажу амофосу за згодою, уклавши 10.07.2008 угоди про розірвання договорів №23/06-08 від 23.06.2008 та №24/06-08 від 24.06.2008.

Разом з тим, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2010, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013, у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Рівне до ТОВ «Виробничо торгівельне підприємство «Волиньагропродукт» та ТОВ «УкрТехноФос» про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, встановлено недоведеність висновків податкового органу, що правочини, укладені між відповідачами, є такими, що порушують публічний порядок, або були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, тобто є нікчемними.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність висновків, викладених в акті перевірки про неправомірне формування валових витрат, оскільки повернення авансового платежу, на підставі якого були сформовані валові витрати, було відкориговане позивачем в наступних звітних періодах.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль