Вирок № 4233670, 13.05.2009, Новоодеський районний суд Миколаївської області

Справа № 1- 63/2009

В И Р О К

Іменем України

13 травня 2009 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю: прокурора Стоянова В.Р.

захисника ОСОБА_1.

потерпілого ОСОБА_2., законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3., законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_4, представника служби у справах дітей Новоодеської райдержадміністрації ОСОБА_5розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, учня 8-го класу ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України , -

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2008 року, близько 11-12 години, точного часу слідством не встановлено, по вул. Комсомольській в с. Новосафронівка Новоодеського району Миколаївської області, поблизу перехрестя вулиці з дорогою, що веде до будівлі Новосафронівської школи між неповнолітніми ОСОБА_6., який перебував разом з неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8. з одного боку та неповнолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_9. з другого боку виникла суперечка.

В подальшому неповнолітній ОСОБА_6 під час сварки з неповнолітнім ОСОБА_2, діючи самостійно, умисно наніс удар ногою по велосипеду, на якому перебував неповнолітній ОСОБА_2

Внаслідок даного удару, ОСОБА_2з велосипедом впав на тверде покриття дороги та отримав тілесні пошкодження у вигляді задньо-внутрішнього вивиху кісток правого передпліччя, апофізіоліза (перелому по типу «зеленої вітки») надмищелка правової ліктєвої кістки зі зміщенням, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі обласної дитячої лікарні м. Миколаєва до законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_4 про стягнення з 2041,77 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Законним представником потерпілого ОСОБА_3. заявлено цивільний позов до підсудного про стягнення 893 гривень матеріальної і 2000 гривень моральної шкоди від злочину.

Допитаний в якості підсудного неповнолітній ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнав своєї вини у скоєні інкримінованого йому в провину злочинні, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, а також не визнав цивільного позову прокурора і законного представника потерпілого.

 По суті пред'явленого обвинувачення підсудний суду пояснив, що він перебував на вул. Комсомольській в с. Новосафронівка Новоодеського району разом з неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Не заперечує того факту, що вони зупинили неповнолітніх ОСОБА_2. та ОСОБА_9, які їхали по вул. Комсомольській на одному велосипеді. Також визнав, що між ними та ОСОБА_2 виникла суперечка і сварка під час якої ОСОБА_7. вдарив рукою ОСОБА_2. в щелепу. Після цього, через деякий час, коли ОСОБА_2збирався від'їхати від них на велосипеді, то він топнув ногою об дорогу, внаслідок чого ОСОБА_2., злякавшись, перечепився через педаль велосипеда, впав на пісок на обочині дороги. Потім потерпілий ОСОБА_2почав плакати і разом з ОСОБА_9. пішли додому. Своєї вини у скоєні злочину не визнає, так як заявляє, що ногою не бив по велосипеду потерпілого.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що не дивлячись на те, що підсудний не визнав своєї вини в пред'явленому йому в обвинувачення злочині, передбаченому ст.122 ч.1 КК України, його вина знайшла своє підтвердження і доводиться показаннями потерпілого, показаннями свідків, висновком експертизи, протоколами слідчих дій, документами справи.

Так, неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 судовому засіданні пояснив, що 03.08.2008 року він перебував в гостях на літніх канікулах в своєї бабусі ОСОБА_10, в с. Новосафронівка Новоодеського району.

В цей день, він разом з ОСОБА_9 їхали вдвох по селі на велосипеді. Їх зупинив ОСОБА_7., який був разом зОСОБА_6. і ОСОБА_8. Він з'їхав на обочину дороги і зупинився. ОСОБА_7. почав до нього розмовляти, чіплятися і вдарив кулаком в плече. Після цього ОСОБА_6 ударив ногою в раму і вилку велосипеда, від чого він впав з велосипеда на асфальт на правий бік і зламав собі праву руку. Всі присутні це бачили. Лікувався в дитячій лікарні м. Миколаєва з 04 серпня по 18 серпня 2008 року.

Неповнолітній свідок-очевидець ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він був разом з ОСОБА_6. і ОСОБА_7, які зупинили неповнолітніх ОСОБА_2. і ОСОБА_9, які вдвох їхали на одному велосипеді по селі. Після цього ОСОБА_7 почав чіплятися до ОСОБА_2. і вдарив його кулаком в плече, а ОСОБА_6 ударив ногою по велосипеду і ОСОБА_2. відразу після цього впав з велосипеда на праву сторону до бард юра, почав плакати. Коли ОСОБА_2піднявся, то він побачив, що у нього зламана рука. Після цього ОСОБА_2і ОСОБА_9. пішли додому.

Неповнолітній свідок-очевидець ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він 03.08.08 року був разом з ОСОБА_6. іОСОБА_8, коли вони побачили на вулиці села  неповнолітніх ОСОБА_2. і ОСОБА_9, які вдвох їхали на одному велосипеді. Він разом з ОСОБА_6їх зупинили на повороті дороги. Після цього він почав питати у ОСОБА_2. чого він їх обзивав. ОСОБА_6 тримав велосипед, щоб ОСОБА_2на ньому не уїхав. В цей час він обернувся до ОСОБА_8 і почув, як упав велосипед. Коли повернувся на звук, то побачив, що ОСОБА_2. упав і тримався за руку і плакав, а ОСОБА_8 питав у ОСОБА_6навіщо він це зробив. Що відповів ОСОБА_6 він вже не пам'ятає.

Неповнолітній свідок-очевидець ОСОБА_9ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він 03.08.08 року разом з ОСОБА_2хали вдвох не велосипеді. Їх зупинили ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які почали до них чіплятися. ОСОБА_7 вдарив кулаком ОСОБА_2 в плече, а ОСОБА_6 штовхнув ногою велосипед і ОСОБА_2ихайло впав і поламав собі руку.

Свідок ОСОБА_11 будучи допитаною в судовому засіданні, показала, що її син ОСОБА_8 прийшов додому і розповів їй, що ОСОБА_6 штовхнув велосипед ОСОБА_2 той впав і зламав собі руку. Також показала, що син спочатку говорив їй неправду, щоб ОСОБА_6 не відповідав, але потім признався і розповів правду, як все сталося.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він взнав від сина, що ОСОБА_6 штовхнув велосипед ОСОБА_2, той впав і зламав собі руку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що в неї на канікулах відпочив онук ОСОБА_2ихайло, який 03.08.08 року пішов кататись на велосипеді.. Через деякий час онук повернувся додому зі своїм товаришем Гальцевим Євгеном і вона побачила в онука переламану руку. Онук про те, що сталося не говорив, а тільки плакав, а його товариш ОСОБА_9. розповів, що їх зупинили ОСОБА_6, ОСОБА_7, штовхнули і все. Щоб розібратись, вони пішли до матері ОСОБА_6. і хотіли розпитати про обставини події, але та їх зустріла в «штики».

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що була свідком розмови, яка відбувалася біля домоволодіння ОСОБА_4 між вітчимом ОСОБА_9 і ОСОБА_6., ОСОБА_8, ОСОБА_7., який кричав і питав їх про те, хто штовхнув ОСОБА_2. ОСОБА_8 йому відповідав, що того ніхто не штовхав, що ОСОБА_6 топнув ногою, той злякався і сам упав.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_9вген прийшов до неї додому, коли батькиОСОБА_2 були у неї і розповів, що ОСОБА_2. поламав руку. Коли вітчим ОСОБА_2, поїхавши до ОСОБА_6 додому, почав розпитувати хлопців про те, що там сталося, то хлопці розповідали, що ОСОБА_6 топнув ногою, а що було далі вона не почула.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що слідство у відношенні її онука ОСОБА_6слідчими органами велося з порушенням чинного законодавства, без надання права на правову допомогу.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засідання показала, що вона була свідком, як родичі потерпілого стояли біля двору домоволодіння ОСОБА_6 і вияснювали між собою стосунки.

Крім показань потерпілого, свідків, вина підсудного також доводиться дослідженими в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи №2664/2376-08 від 12.09.2008 року(ап.с.33-34), в якому зазначено, що у потерпілогоОСОБА_2 Олександровича мали місце тілесні пошкодження у вигляді заднього внутрішнього вивиху кісток правого передпліччя, апофізіоліза (перелому по типу «зеленої вітки») надмищелка правої ліктьової кістки зі зміщенням, які виникли незадовго до звернення за медичною допомогою, не виключено в строк і при обставинах вказаних в постанові, внаслідок дії тупих предметів в тому числі і при ударі об них і відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я на строк більше 21 дня. Експерт виключає виникнення цих тілесних пошкоджень, внаслідок одноразового самовільного падіння потерпілого із положення стоячи на плоску поверхню. Вірогідним за висновком експерта є виникнення цих пошкоджень у потерпілого при падіння після наданні його тілу прискорення з подальшим падінням на плоску поверхню або внаслідок удару об виступаючі тупі предмети. Не виключає експерт виникнення цих тілесних пошкоджень і при смикані руки з елементом викручування.

Вина підсудного ОСОБА_6 в інкримінованому йому в провину злочині доводиться також документами кримінальної справи, а саме рапортами працівників міліції про отримання з лікарні інформації про скоєний злочин( а.с.8,12), заявою ОСОБА_15про скоєння злочину (а.с.14), дослідженої в судовому засіданні історії хвороби потерпілого, з якої вбачається, що він перебував на лікуванні в травматологічному відділені, в обласній дитячій лікарні з 04 серпня 2008 року по 18 серпня 2008 року з зв'язку з переломом руки, а також підтверджується й іншими протоколами слідчих дій та документами справи.

Суд, дослідивши в судовому засіданні фактичні обставини справи, приходить до висновку, що всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються як між собою та показаннями потерпілого, свідків щодо фактичних обставин скоєня підсудним злочину, про які вони розповіли в судовому засіданні, з тими обставинами, що були встановлені в ході слідства і повністю викривають підсудного та його вину в скоєні інкримінованого йому в провину злочині.

Досліджені докази заперечують і спростовують доводи підсудного про його невинність у навмисному заподіянні тілесних пошкоджень середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2. Про навмисність дій підсудного ОСОБА_6у нанесені удару по велосипеду потерпілого ОСОБА_2., падіння внаслідок цього потерпілого з велосипедом і отримання ним тілесних пошкоджень середньої тяжкості, у вигляді перелому правої руки, свідчать показання допитаних в суді потерпілого, свідків, підтверджується висновком судово-медичної експертизи та всіма дослідженими в судовому засіданні фактичними обставинами злочину. Не дивлячись на те, що підсудний не визнає факту нанесення ним удару ногою в велосипед потерпілого, потерпілий і свідки очевидці ОСОБА_9.В., ОСОБА_8В. прямо вказують на це.

 Самооцінка підсудним своїх дій і не визнання ним цього факту нанесення удару ногою у велосипед потерпілого і спричиненні тілесних пошкоджень потерпілому не відповідають фактичним обставинам справи дослідженим в судовому засіданні.

Деякі неточності і протиріччя в показанням свідків, а саме: як, хто і де стояв з учасників цих подій відносно один одного, яка нога у потерпілого була на педалі велосипеда, а якою він стояв на землі, суд через швидкоплинність обставин події, що відбувалася, вік свідків, сплин тривалого часу з моменту скоєння діяння до часу їх допиту в суді відносить через влив цих об'єктивних обставин до добросовісних помилок цих свідків відносно цих обставин.

Показання допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_13., ОСОБА_14., які знаходяться з підсудним в родинних відносинах і які не були безпосередніми свідками події злочину, а давали свідчення опосередковано і в більшості відносно процедури проведення досудового слідства, суд оцінює як показання, що направленні на захист інтересів підсудного.

Органом досудового слідства дії неповнолітнього підсудного ОСОБА_6кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що кваліфікація дій підсудного є правильною і відповідно суд кваліфікує його дії за ст.122 ч.1 КК України, так як ОСОБА_6 відповідно до встановленого в суді і висновку СМЕ, заподіяв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так причини і обставини його скоєня, особу підсудного, а також обставини, що пом'якшують його покарання .

Так суд враховує, що скоєний підсудним злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.

 Суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного.

Як обставини, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує те, що він скоїв злочин, будучи неповнолітнім.

 Також суд враховує позитивні характеристики підсудного.

За таких вищевказаних обставин, на підставі ст.ст.65,103 КК України, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, умови його життя та виховання, рівень розвитку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів, з урахуванням всіх обставин справи та у відповідності до вимог ст.98 КК України у вигляді позбавлення волі з наданням йому можливості виправлення без реального відбування покарання, а шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 104 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі обласної дитячої лікарні м. Миколаєва до законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_4 про стягнення з 2041,77 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні обставин справи, внаслідок протиправних, умисних, злочинних дій підсудного, потерпілому ОСОБА_2. були спричиненні середньої тяжкості тілесні пошкодження у вигляді перелому правої руки з якими він в період з 04 серпня 2008 року по 18 серпня 2008 року перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділені ОДЛ м. Миколаєва і на лікування якого медичним закладом були витрачені кошти в сумі 2041,77 гривень, які у відповідності з вимогами ст.93 КПК України підлягають стягненню з підсудного, а враховуючи, що він навчається і не має самостійного заробітку, то за рахунок коштів його законного представника - матері ОСОБА_16

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_3 до підсудного підлягає частковому задоволенню.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи вбачається, що винними, злочинними діями підсудного потерпілому ОСОБА_2. було заподіяно тілесних пошкоджень середньої тяжкості у вигляді перелому правої руки, внаслідок чого він відчував сильний фізичний біль і муки, як в момент їх заподіяння так в період лікування, тривалий час знаходився на лікуванні. Враховуючи анатомічні властивості тілесних пошкоджень, потерпілий в період літніх канікул був позбавлений можливості нормально спілкуватись з рідними і близькими йому людьми, однолітками, що додавало потерпілому нервових переживань і душевних страждань, тобто потерпілий зазнав моральної шкоди.

В підтвердження своїх матеріальних вимог до підсудного, потерпілою надано суду докази, які підтверджують витрати на ліки в сумі 32,73 грн. та витрати на проїзд у вигляді проїзних білетів в загальній сумі 17,64 грн., які підлягають стягненню. Інші вимоги в частині, понесених законним представником потерпілого, матеріальних витрат в судовому засіданні не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи характер і обставини, внаслідок яких потерпілому була заподіяна моральна шкода, враховуючи глибину фізичних та душевних перенесених ним фізичних , нервових і душевних страждань, їх тривалість, враховуючи вимоги позивача та критерії розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що позов законного представника потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в грошовому еквіваленті розмірі 2000 гривень.

Враховуючи, що підсудний не має самостійного заробітку, являється неповнолітнім, навчається в 8-му класі Новосафронівської ЗОСШ, то відшкодування заподіяної з його вини моральної та матеріальної шкоди потерпілому слід задовольнити за рахунок коштів його законного представника - матері ОСОБА_4.

Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_6 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.

На підставі ст. ст.75,104 КК України звільнити неповнолітнього засудженого ОСОБА_6від відбування призначеного даним вироком суду покарання у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на неповнолітнього засудженого ОСОБА_6наступні обов'язки:

- не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої установи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання, навчання.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі обласної дитячої лікарні м. Миколаєва до законного представника неповнолітнього підсудного - ОСОБА_4 про стягнення з 2041,77 гривень витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину підлягає задоволенню.

Стягнути з законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6- ОСОБА_4 на користь держави в особі обласної дитячої лікарні м. Миколаєва на р/р 35425004001292 УДК Миколаївської області, МФО 826013, код ОКПО 02007070 витрачені кошти в сумі 2041,77 гривень на стаціонарне лікування потерпілого.

Цивільний позов законного представника потерпілого ОСОБА_3 до підсудного підлягає частковому задоволенню.

Стягнути з законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_6- ОСОБА_4 на користь законного представника потерпілого ОСОБА_2. - ОСОБА_3 50,30 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 2000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В задоволені іншої частини позовних вимог законного представника потерпілого ОСОБА_3. відмовити.

Запобіжний захід у відношенні неповнолітнього засудженого ОСОБА_6 до вступу вироку в закону залишити без зміни, у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції.

Головуючий: