Рішення № 42335748, 16.01.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1із3

Справа № 303/4857/14-ц

2/303/24/15

Номер ряд. стат. звіту - 43

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 січня 2015 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі одноособово:

головуючого-судді Іваницького Р.С.

при секретарі судового засідання Чудіній В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Мукачево цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Мукачівського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташований за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву в якій просив про проведення розгляду справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю та не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 43, 53, 54).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 74 ч.5 абз. 3, 4 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи відповідно до ст. 74 ч.5 абз. 3, 4 ЦПК України.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заперечення проти позову, в якій просить відмовити в задоволенні позовної заяви (а.с.39-42).

Відповідно до заяви представника позивача та заперечення представника відповідачів проведено розгляд справи відповідно до вимог ст.. 158 ч.2 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів згідно до ст. 169 ч.4 ЦПК України.

В судовому засіданні за матеріалами справи встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05 січня 2010 року, яке набуло законної сили, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKAWGA00000145 від 28.01.2008 року в розмірі 6 888.17 доларів США - звернуто стягнення на домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності а також наданням Приватбанку всіх повноважень необхідних для здійснення продажу (а.с.5-12). Позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» 30.05.2014 року № 30.1.0.0/2-125 відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 направлялась письмова вимога про добровільне звільнення житлового будинку (а.с.13-15).

Відповідно до ст.10 ч.3 та ст.60 ч.1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього кодексу.

Згідно з приписами ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною першою ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 Житлового кодексу України передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

2із3

Чинним законодавством України (частини друга та четверта ст. 40 Закону України «Про іпотеку») встановлено певний порядок дій банку після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення. Зокрема, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або нежитлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено і частиною третьою ст. 109 Житлового кодексу України.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати наступне, відповідно до ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, ст.40 Закону України «Про іпотеку», ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як за підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Фактичні дані щодо одержання письмової вимоги про виселення від 30.05.2014 року № 30.1.0.0/2-125 відповідачами не спростовано (а.с.13-15), а тому суд приходить до висновку, що за відсутності досягнення згоди між сторонами іншого строку, а ніж місячний, для добровільного звільнення житлового будинку, відповідачі зобов'язані були звільнити будинок, на який звернено стягнення як на предмет іпотеки. Проте протягом місяця відповідачі будинок не звільнили.

Отже, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, та лише після спливу одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк добровільно не звільнили спірну квартиру, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно виселення «… інших осіб, які зареєстровані та проживають у спірному житловому будинку» підстави відсутні, поскільки такі особи, не були притягнуті представником позивача до участі у справі у якості відповідачів, представник позивача всупереч вимогам ст.60 ЦПК України не надав суду передбачених ст.57 ЦПК України доказів про відмову таких осіб звільнити будинок на його вимогу, обмежившись лише підтвердженням факту направлення відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 листа про звільнення будинку, отже суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про виселення інших осіб.

Згідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст. 10, 14, 57-60, 88, 158, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 9, 109 Житлового кодексу Української РСР, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд, -

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташований за адресою: АДРЕСА_1.

3із3

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. код - НОМЕР_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідент. код - НОМЕР_2, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» р/р № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, сплачений судовий збір - у розмірі 365 грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Р. Іваницький