Ухвала суду № 42330733, 12.01.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2015 р. Справа № 914/4176/14

За позовом:Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012», м. Київ;до відповідача-1: до відповідача-2:Приватного підприємства «Оптторгресурс», м. Львів; Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Лімітед», м. Тернопіль;про:стягнення 1445865,00 грн. збитків, 144587,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін: від позивача: Кузь А.В. - представник (довіреність б/н від 01.12.2014р.);від відповідача-1: від відповідача-2: Андрієв Д.М. - представник (довіреність б/н від 03.12.2014р.); не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

25.11.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПП «Продсервіс Україна 2012» до ПП «Оптторгресурс», ТОВ «Ресурс Лімітед» про стягнення 1445865,00 грн. збитків, 144587,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань.

Ухвалою 28.11.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 11.12.2014р. Розгляд справи відкладався на 22.12.2014р. та 12.01.2015р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

12.01.2015р. від позивача на адресу суду надійшло клопотання про призначення судової експертизи (б/н від 12.01.2015р.).

Представник позивача в судове засідання 12.01.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.01.2013р. між ПП «Торговий дім Тернопіль» (правонаступником якого являється відповідач-1) та позивачем було укладено договір про співпрацю, відповідно до умов якого сторони домовилися вести спільну торгівельну діяльність в нежитловому приміщенні загальною площею 501,8 кв.м., яке розташоване за адресою: бульв. Т. Шевченка, 23 в м. Тернополі. Вказане приміщення належало на праві оренди відповідачу-1. Крім цього, 10.01.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір про матеріальну відповідальність, за яким відповідач-1 зобов'язувався, зокрема, вживати всіх необхідних заходів для забезпечення цілісності та вартісної цінності майна, що належить ПП «Продсервіс Україна 2012», що знаходиться в орендованому приміщенні, нести матеріальну відповідальність за втрату або пошкодження майна позивача. За вказаним договором, у разі порушення своїх зобов'язань відповідач-1 зобов'язувався сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від втраченого майна. При цьому, в договорі сторони погодили, що вартість майна визначається відповідно до документів бухгалтерської звітності ПП «Продсервіс Україна 2012» або відповідно до висновку аудитора (спеціаліста).

22.08.2013р. невідомими особами, які за їх словами діяли за вказівкою ТОВ «Ресурс Лімітед», як нового власника приміщення, було обмежено допуск працівників до приміщення магазину (в якому здійснювали торгову діяльність позивач та відповідач-1). Так як станом на 22.08.2013р., в магазині залишився нереалізований товар на суму 1445866,55 грн., позивач звертався до відповідачів з претензіями про надання доступу до приміщення магазину та повернення належного ПП «Продсервіс Україна 2012» товару, однак такі були залишені без задоволення. У зв'язку з цим, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ «Ресурс Лімітед» 1445865,00 грн. в якості відшкодування завданих матеріальних збитків та стягнення з ПП «Оптторгресурс» 144587,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язань.

Також в судовому засіданні представник позивача просить суд задоволити клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення вартості нереалізованого товару в приміщенні магазину по бульв. Т. Шевченка, 23 в м. Тернополі. Витрати по проведенню експертизи просить покласти на позивача.

Представник відповідача-1 в судове засідання 12.01.2015р. з'явився, проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Проти задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи не заперечив.

Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 12.01.2015р. не забезпечив, вимог ухвал суду від 28.11.2014р. та від 22.12.2014р. не виконав.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу» (далі - Закон) судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні, зокрема, суду.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (пункт 2 Постанови Пленуму ВГСУ №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи).

З огляду на зміст позовних вимог, для правильного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, необхідно встановити вартість нереалізованого позивачем товару, який станом на 22.08.2013р. знаходився в магазині «Світоч» по бульварі Шевченка, 23 у м. Тернополі. Оскільки суд не взмозі самостійно без спеціальних знань встановити зазначені обставини, тому вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є, зокрема, визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі саме судової економічної експертизи.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про судову експертизу» особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ.

Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

Як вбачається з клопотання про призначення у справі судової експертизи, позивач просить суд доручити проведення експертизи Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідача-1, який з'явився в судове засідання проти проведення експертизи вказаним інститутом не заперечив.

У зв'язку з тим, що позивач ініціював проведення експертизи і в судовому засіданні гарантував її оплату, суд вважає за доцільне покласти на нього оплату вартості експертизи з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Призначити в справі № 914/4176/14 судову економічну експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (46025, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4).

3. На вирішення експерту поставити наступне питання:

- на яку суму, згідно первинної бухгалтерської документації та облікових регістрів, підтверджується документально залишок товарів ПП «Продсервіс Україна 2012», які станом на 22.08.2013р. знаходилися в магазині «Світоч» за адресою: м. Тернопіль, бульвар Т. Шевченка, 23.

4. Зобов'язати ПП «Продсервіс Україна 2012» забезпечити судовому експерту належні умови для огляду об'єктів дослідження, проведення експертом всіх необхідних дій.

5. Попередити експерта про відповідальність, яка передбачена ст.ст. 384, 385 КК України за надання завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок, також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

6. Витрати на проведення судової експертизи покласти на ПП «Продсервіс Україна 2012» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 26А, оф. 117; код ЄДРПОУ 38348196).

7. Провадження у справі № 914/4176/14 зупинити до закінчення економічної експертизи.

8. Експерту за результатами проведення експертизи надіслати копії експертного висновку учасникам судового процесу відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 ГПК України.

9. Надіслати на адресу Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (46025, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4) матеріали справи № 914/4176/14.

10. Матеріали справи разом з експертним висновком підлягають поверненню до господарського суду Львівської області.

Суддя Крупник Р.В.