Ухвала суду № 42330422, 16.01.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про порушення провадження у справі

16.01.15 Справа № 909/46/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. розглянувши матеріали позовної заяви уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк Форум", (бульвар Верховної Ради, 7, м. Київ, 02100)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" (вул. Г.Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76026)

про визнання позивача кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" і зобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

в с т а н о в и в:

до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" про визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в сумі 71 027 511, 14 гривень та про зобов'язання включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Світ".

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом заборони комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ":

- затверджувати проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ", ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" та подавати його до органів доходів і зборів;

- передавати відповідним архівним установам документи, що підлягають обов'язковому зберіганню;

- звертатись до Державної реєстраційної служби для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Також, просить суд забезпечити позов шляхом заборони Державній реєстраційній службі вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" в результаті його ліквідації.

В обґрунтування заяви позивач посилається на наступні обставини:

Між Акціонерним комерційним банком "Форум", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий світ" 01.06.2007 було укладено Генеральний кредитний договір № 25/07/14-КL. Однак, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за генеральним кредитним договором № 25/07/14-КL від 01.06.2007 та додатковими договорами, станом на 06.06.2014 за розрахунками позивача, борг відповідача перед позивачем складає 4 656 274, 15 доларів США, що у еквіваленті до гривні складає 55 305 194, 22 гривень.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов генерального кредитного договору, позивач звернувся із позовною заявою про стягнення вказаної заборгованості з відповідача до господарського суду Івано-Франківської області. Судом було винесено рішення від 19.08.2014 у справі № 909/660/14 яким позовні вимоги позивача задоволено повністю.

У своїй заяві, позивач вказує на той факт, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено інформацію про те, що 23.10.2014 внесено запис про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" у стані припинення.

21.11.2014 позивач звернувся на адресу комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" із заявою з кредиторськими вимогами до відповідача. У відповідності до інформації із офіційного веб-сайту "Укрпошта", щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення із штрих кодовим ідентифікатором № 0100122922396 було вручено адресату 24.11.2014. Однак, на час звернення до суду із вказаною позовною заявою відповідь від комісії з припинення так і не було отримано, у зв'язку із чим у позивача є всі підстави вважати, що комісія з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" ухилилась від розгляду кредиторських вимог позивача.

Таким чином, вбачаються ознаки ухилення відповідача від виконання зобов'язань перед позивачем, а також ухилення від включення позивача до реєстру кредиторів відповідача під час процедури ліквідації, включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу, ліквідаційного балансу. Крім того, невиконання відповідачем вимог Закону, безпідставне неотримання відповідачем повідомлень позивача про свої майнові вимоги дають достатні підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, відповідачем буде затверджено проміжний ліквідаційний баланс, ліквідаційний баланс без включення до нього вимог позивача, що суттєво ускладнить в подальшому виконання рішення суду.

Вище перелічені обставини за твердженням позивача можуть призвести до того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд не вбачає підстави для її задоволення з огляду на наступне.

У заяві позивачем наведено такі підстави забезпечення позову, як ухиляння комісії з припинення від отримання вимоги позивача; існування можливості затвердження та прийняття проміжного ліквідаційного балансу відповідача і, як наслідок, в подальшому, безперешкодна реєстрація припинення юридичної особи відповідача.

Згідно із ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до п. 1 наведеної Постанови у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (п. 3 Постанови Пленуму).

Таким чином, суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову не наведено обставин, які свідчать про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Здійснення процедури припинення само по собі, за умови дотримання норм чинного законодавства та охоронюваних законом інтересів, не може бути порушенням прав заявника, так само як і інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, щодо заборони комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ":

- затверджувати проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ", ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" та подавати його до органів доходів і зборів;

- передавати відповідним архівним установам документи, що підлягають обов'язковому зберіганню ;

- звертатись до Державної реєстраційної служби для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, то суд відмовляє в цій частині, оскільки це є втручанням в господарську діяльність товариства, оскільки комісія з припинення не може бути учасником судового процесу й виступати в ньому від власного імені.

Ліквідаційна комісія не має статусу ні юридичної, ні фізичної особи, ані державного чи іншого органу, а тому не може бути стороною (і взагалі учасником) судового процесу й виступати в ньому від власного імені.

За приписом частини третьої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, і названа комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється; юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина 5 статті 111 названого Кодексу, п. 2 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").

Разом із тим, вжиття заходів по зупиненню діяльності комісії з припинення порушить права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, проте, є кредиторами відповідача.

Крім цього, суд зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною та необґрунтованою і не підлягає до задоволення, так як особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Однак, в матеріалах справи не міститься жодних доказів, які б свідчили про можливість звернення до державного реєстратора для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Суд, розглянувши позовну заяву, визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Керуючись ст. ст. 105, 111 Цивільного кодексу України, ст. 33, ст. 66, ст. 67, ст. ст. 61, 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

2. Призначити розгляд справи в судовому засіданні на 29.01.15 о 10:30 год.

(Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ, 76000; кімната/зал № 25).

3. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони комісії з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ": затверджувати проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ", ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" та подавати його до органів доходів і зборів; передавати відповідним архівним установам документи, що підлягають обов'язковому зберіганню; звертатись до Державної реєстраційної служби для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та заборони Державній реєстраційній службі вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий світ" в результаті його ліквідації.

4. Зобов'язати:

ПОЗИВАЧА - подати суду:

- розрахунок суми кредиторських грошових вимог з відображенням періодів її нарахування;

- письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

ВІДПОВІДАЧА - подати суду:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на час розгляду справи судом;

- копію статуту та установчих документів;

- відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням і всі документи, що підтверджують факти викладені у ньому;

- копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду.

Реалізація права відповідача щодо подання відзиву на позовну заяву (ст. 59 Господарського процесуального кодексу України) здійснюється шляхом надсилання відзиву до господарського суду (в оригіналі), позивачу, іншим відповідачам, прокурору (в копіях), тобто до початку судового засідання. Подача відповідачем відзиву на позовну заяву під час судового засідання унеможливлює реалізацію права інших учасників спору на підготовку у повному обсязі своїх доводів та заперечень на відзив відповідача, що впливає на строки розгляду справи.

Для об'єктивного, повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи представникам сторін з'явитися в судове засідання для дачі пояснень та згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представити документальне підтвердження своїх повноважень у справі.

Повноваження представників сторін мають бути підтверджені довіреністю, оформленою в установленому порядку (засвідченою нотаріально або, якщо довіреність видає юридична особа - підписом її керівника з прикладенням печатки цієї організації). В разі представництва інтересів сторони безпосередньо її керівництвом - подати копію наказу, рішення, розпорядження, протоколу тощо, або засвідчені належним чином витяги з них про призначення на відповідну посаду.

Відповідно до вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються учасниками процесу в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Суд звертає увагу учасників процесу на те, що копія документа виготовляється рукописним, машинописним способами або засобами оперативної поліграфії. Під час виготовлення копії рукописним і машинописним способами текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, і засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка "Копія" зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис" (п. 4.10.2 Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 № 1153).

Подання письмових доказів, якщо їх не додано до позовної заяви чи до відзиву на неї, має здійснюватись з супровідним листом через канцелярію суду (п. 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Строк розгляду справи обмежений процесуальним законодавством, а отже, у випадку нез'явлення у судове засідання представників сторін та неподання суду доказів, справа може бути розглянута судом за наявними у ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Суд доводить до відома сторін, що згідно п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони може бути стягнуто в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 1 700 гривень.

Попередити сторін, що у будь - яких випадках зловживання процесуальними правами, господарський суд реагуватиме на відповідні порушення у спосіб передбачений ст. 90 Господарського процесуального кодексу України - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надісланням повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_____ Максимів Н. Б. 16.01.15