Ухвала суду № 42329963, 25.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

25.12.14 № 910/28673/14. Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 19.12.2014

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українське-німецьке підприємство "Хорстер" (вул. Червоноармійська, 72, м. Київ, 03680)

до Фізичної особи-підприємця Медведчука Володимира Станіславовича (вул. Щусєва, 10-А, кв. 90, м. Київ, 04060; а/с 444, м. Київ, 01001)

про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 14 002,30 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українське-німецьке підприємство "Хорстер" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Медведчука Володимира Станіславовича щодо розірвання договору про виконання робіт і надання послуг № 1 від 18.04.2014 та відшкодування збитків у розмірі 14 002,30 грн, а також 1 827,00 грн витрат зі сплати судового збору.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.

Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 даної статті ЗУ «Про судовий збір.»

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", а саме статтею 8, установлено на 2014 рік наступний розмір мінімальної заробітної плати - 1218 гривень.

Тобто, звернувшись до суду у грудні 2014 р. із позовом б/н від 19.12.2014 щодо розірвання договору про виконання робіт і надання послуг № 1 від 18.04.2014 та відшкодування збитків у розмірі 14 002,30 грн, тобто з вимогами немайнового та майнового характеру, позивач мав сплатити з урахуванням розміру заявлених позовних вимог 3 045,00 грн судового збору (1 218,00 грн + 1 827,00 грн).

З поданого позивачем в якості доказу сплати судового збору платіжного доручення № 235 від 16.12.2014 вбачається, що позивачем за подання до суду вказаної позовної заяви б/н від 19.12.2014 сплачено лише 1 827,00 грн судового збору. Отже, недоплата становить 1 218,00 грн..

Інших доказів сплати судового збору позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду, судовий збір у сумі 1 827,00 грн, сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 235 від 16.12.2014, підлягає поверненню.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українське-німецьке підприємство "Хорстер" (вул. Червоноармійська, 72, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 31058705) судовий збір в сумі 1 827,00 грн, сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 235 від 16.12.2014, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011.

Додаток: на 57 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 25 грудня 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя А.М. Селівон