Рішення № 42329942, 14.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26201/14 14.01.15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до за участюПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Гласспро» простягнення коштів в порядку регресу в розмірі 4 842 грн. 45 коп.

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

від Третьої особи: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (надалі також - «Відповідач») про стягнення коштів в порядку регресу в розмірі 4 842 грн. 45 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.13.2175254 від 18.05.2013 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер ВВ 0206 ВХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1715229, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2014 р. порушено провадження у справі № 910/26201/14, судове засідання призначено на 10.12.2014 р.

10.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.11.2014 року.

10.12.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 26.11.2014 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року відкладено розгляд справи на 24.12.2014 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням Відповідачем вимог ухвали суду про порушення провадження по справі.

23.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, Відповідач просить Суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласспро", оскільки Товариство є власником транспортного засобу, яким під час ДТП керував його працівник Тищенко Ю.Г., а отже, є особою, відповідальною за завдані збитки.

24.12.2014 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласспро".

Суд, керуючись ст. 27 ГПКУ, вважає за доцільне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласспро", оскільки прийняття рішення у справі № 910/26201/14 може вплинути на його права та обов'язки.

Крім того, Суд, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача направити копію позовної заяви Товариству з обмеженою відповідальністю "Гласспро" та надати Суду докази на підтвердження направлення;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Гласспро" надати письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 року відкладено розгляд справи на 14.01.2015 року, у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судове засідання 14.01.2015 представники Позивача та Відповідача не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 24.12.2014 року на 14.01.2015 року. Представник Третьої особи в судове засідання не з»явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу Суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 12.01.2015 р. уповноваженому представнику Третьої особи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Сторони та Третя особа були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін та Третьої особи не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 14 січня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

18 травня 2013 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (Страховик) та Полтавець Іриною Володимирівною (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.13.2175254, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВВ 0206 ВХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2013 року на шляхопроводі ст.м. «Чернігівська» в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВВ 0206 ВХ, що належить Полтавець Ірині Володимирівні, та транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, під керуванням Тищенко Юрія Григоровича, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Гласспро».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Рено», державний реєстраційний номер ВВ 0206 ВХ.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/20954/13-п Тищенка Юрія Григоровича, водія транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до Страхового акту № 3.13.2734-1 від 09.09.2013 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику Полтавець І.В. в розмірі 4 842 грн. 45 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 14939 від 09.09.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1715229, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 00 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 4 842 грн. 45 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування»» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.13.2175254 від 18.05.2013 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер ВВ 0206 ВХ, було відшкодовано на користь Страхувальника 4 842 грн. 45 коп.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, встановлена у судовому порядку Постановою Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/20954/13-п, якою Тищенка Юрія Григоровича, водія транспортного засобу «Рено», державний реєстраційний номер АІ 4732 ЕА, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1715229 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 4 842 грн. 45 коп.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача щодо неповідомлення Страховика про дорожньо - транспортну пригоду, яка сталася 20.08.2013 року, з підстав, викладених вище у судовому рішенні. Крім того, Відповідач не позбавлений права звернутись з регресною вимогою до власника транспортного засобу про відшкодування завданої шкоди у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/1715229.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 65, ідентифікаційний код юридичної особи 30115243) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (01004, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 15/2, ідентифікаційний код юридичної особи 36086124) 4 842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн. 45 (сорок п'ять) коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 січня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин