Рішення № 42329391, 12.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/25391/14

12.01.15

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/25391/14

за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль», м. Херсон,

до публічного акціонерного товариства «БГ БАНК», м. Київ,

про розірвання договору та стягнення 28 715, 09 грн. пені,

без участі представників у зв’язку з їх нез’явленням.

Публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (далі – ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль»; Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про припинення договору банківського рахунку від 28.09.2012 № 26004301020320/475 (далі – Договір), укладеного позивачем та публічним акціонерним товариством «Банк перший» (далі – ПАТ «Банк перший»; змінено найменування на публічне акціонерне товариство «БГ БАНК», (далі – ПАТ «БГ БАНК»; Банк), шляхом його розірвання та стягнення з ПАТ «БГ БАНК» 28 715, 09 грн. пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2014 порушено провадження у справі.

У судове засідання 12.01.2015 представники сторін не з’явилися, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства, в якому повідомлено господарський суд міста Києва про те, що ПАТ «Херсонська теплоелектроцентраль» позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання господарського суду не з’являвся, вимог ухвал не виконував.

Вказані ухвали господарського суду міста Києва надсилалися Банку на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, що підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.01.2015 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі – ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.09.2012 Товариством (клієнт) та Банком було укладено Договір, за умовами якого:

- на умовах, в порядку і строки, передбачені Договором, Банк відкриває клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті згідно з заявою клієнта рахунки за спеціальними режимами їх використання, а саме № 26004301020320 (далі – рахунок), на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України (далі – послуги) (пункт 1.1 Договору);

- Банк виконує операції лише за дорученням клієнта або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів у безготівковій та готівковій формах в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством України та Договором (пункт 2.2 Договору);

- тривалість операційного дня та операційного часу встановлюються Банком самостійно, окремо для кожного виду валют, шляхом видачі відповідного наказу та доводиться до відома Клієнта шляхом розміщення відповідних оголошень в доступних для Клієнта приміщеннях Банку та на сайті банку.

Банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, в тому числі в іноземній валюті, які надійшли від клієнта впродовж операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта впродовж операційного дня (поточні надходження), за умови належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку і наявності достатніх коштів на рахунку.

Банк також може виконувати платіжні доручення клієнта, що надані до Банку у період після закінчення операційного часу до закінчення операційного дня Банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта протягом операційного дня (поточні надходження) в разі оплати клієнтом комісії за переказ коштів в післяопераційний час згідно з тарифами Банку.

Повернення Банком невиконаних розрахункових та супровідних документів, оформлених Клієнтом, з обставин, передбачених цим Договором та законодавством України, здійснюється Банком протягом операційного дня в день їх надходження або наступного робочого дня безпосередньо уповноваженій особі Клієнта (в разі подання їх на паперових носіях) та по електронних каналах зв'язку засобами системи «клієнт-банк» (в разі подання їх у формі електронних розрахункових документів) (пункт 2.6 Договору);

- Банк бере на себе такі зобов’язання:

забезпечити клієнту відкриття та закриття рахунку, а також надання послуг в порядку, в строки та на умовах, передбачених Договором та додатками до нього (підпункт 3.1.1 пункту 3.1 Договору);

забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта в день їх надходження (підпункт 3.1.2 пункту 3.1 Договору);

забезпечувати збереження ввірених йому клієнтом грошових коштів, які знаходяться на рахунку (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору);

проводити касове обслуговування клієнта. Здійснювати прийом та видачу готівки у відповідності з законодавством України, зокрема, нормативно-правовими актами Національного банку України (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 Договору);

- клієнт має право:

самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 Договору);

отримувати готівкові кошти у межах заявленої готівки та за умови наявності коштів на рахунку у випадках, передбачених законодавством (підпункт 4.2.2 пункту Договору);

вимагати від Банку своєчасного, повного та якісного здійснення розрахунків та інших обумовлених Договором послуг (підпункт 4.2.3 пункту 4.2 Договору);

- за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (пункт 6.1 Договору);

- у випадку несвоєчасного списання з вини Банку коштів з рахунку, а також несвоєчасного зарахування з вини Банку на рахунок сум, що належать клієнту, останній має право вимагати, а Банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% від несписаної/незарахованої суми за кожний день прострочення (пункт 6.2 Договору);

- всі спори сторін вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди – в судовому порядку без попереднього пред'явлення претензій. Пред'явлення претензії допускається за бажанням сторони, права якої порушені, впродовж 10 календарних днів з моменту, коли стороні стало відомо про порушення її прав, при чому строк розгляду претензії іншою стороною встановлюється 10 календарних днів (пункт 7.1 Договору);

- всі питання, не врегульовані Договором, вирішуються у відповідності з законодавством України (пункт 9.1 Договору);

- рахунок закривається Банком:

а) на підставі заяви клієнта за умови відсутності заборгованості за зобов'язаннями клієнта перед Банком;

б) на підставі рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідації або реорганізації клієнта;

в) на підставі відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідацію клієнта;

г) у разі відсутності операцій за рахунком клієнта впродовж одногу року підряд та відсутності залишку грошових коштів на рахунку;

д) при настанні випадків, передбачених підпунктом 4.1.13 пункту 4.1 Договору, в порядку, встановленому законодавством України;

е) в разі припинення дії Договору;

є) з інших підстав, передбачених законодавством України (пункт 10.1 Договору);

- за наявності коштів на рахунку Банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання /стягнення/ коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення Клієнта на інший рахунок, зазначений у Клієнтом у заяві, тощо). При цьому датою закриття рахунку вважається наступний день після проведення останньої операції за рахунком.

Якщо на рахунку клієнта немає залишку коштів, а заява подана в операційний час Банку, то датою закриття рахунку є день отримання Банком цієї заяви (пункт 10.2 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє впродовж одного календарного року, який обліковується з дати відкриття рахунку за заявою клієнта, тобто до 08.10.2013 або до моменту настання випадків, передбачених пунктом 10.1 Договору.

Якщо за тридцять днів до строку припинення дії Договору жодна з сторін письмово не заявить свої пропозиції щодо зміни чи його припинення, Договір вважається продовженим на чинних в поточному році умовах ще на один рік. Термін дії Договору на кожний наступний рік продовжується в аналогічному порядку (пункт 11.1 Договору).

У зв’язку з невиконанням умов вказаного Договору Товариство просило суд розірвати Договір та стягнути з ПАТ «БГ БАНК» 28 715, 09 грн. пені, як передбачено пунктом 6.2 Договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до частин першої – третьої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Листами від 14.04.2014 № 03-1/94, від 15.04.2014 № 03-1/923, від 16.04.2014 № 03-1/936, від 24.04.2014 № 03-1/1009, від 8.04.2014 № 03-1/1044, від 02.07.2014 № 03-1/1464/1 Товариство зверталося до Банку з вимого надання пояснень стосовно несвоєчасного проведення платежів.

Крім того позивач звертався до відповідача з проханням термінового проведення платіжних доручень, які були відправлені за допомогою системи клієнт-банк від 23.06.2014 № 3005 на суму 25 618 грн. та від 23.06.2014 № 3007 та від 15.05.2014 № 2479 надіслати письмове підтвердження проведення всіх платежів.

У листі від 02.07.2014 № 03-1/1464/1 позивач надіслав відповідачу платіжне доручення від 02.07.2014 № 20173 на суму 2 359 847, 01 грн. на перерахування залишку коштів на рахунку № 26004301020320 на рахунок № 26003301012029, відкритий у філії Херсонського обласного управління акціонерного товариства «Ощадбанк» (далі – АТ «Ощадбанк») у зв'язку з закриттям поточного рахунку № 26004301020320 в Банку згідно з заявою про закриття рахунку від 01.07.2014 (отримана банком 02.07.2014).

Водночас 02.07.2012 Товариство здійснило оплату комісії за закриття поточного рахунку до Договору № 26004301020320 від 28.09.2012 згідно з тарифами Банку в сумі 50 грн.

Станом на 25.09.2014 відповідач не здійснив перерахування залишку коштів з рахунку № 26004301020320 на рахунок № 26003301012029, відкритий у філії Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» у сумі 2 359 847, 01 грн.

11.11.2014 на адресу Банку Товариство надіслало лист № 06-2/2491 з проханням завірити копії платіжних доручень згідно з реєстром (за період з 28.04.2014 до 02.06.2014).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 зі справи № 910/15037/14 позов Товариства до Банку задоволено повністю, а саме зобов’язано останнього перерахувати з рахунку № 26004301020320 ПАТ «Херсонська Теплоелектроцентраль», відкритого в ПАТ «БГ Банк», кошти у сумі 2 509 596, 91 грн. на рахунок № 26006300006572, відкритий Товариством в філії Херсонського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк Украйни».

Як вбачається з матеріалів справи з 27.11.2014 в ПАТ «БГ Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на підставі постанови правління Національного банку України від 27.11.2014 № 745.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Однак, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у цьому Законі термін «вкладник» вживається у значені «фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката».

Відтак, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні вказаного Закону, тому на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом із тим, вказаний Закон не дає визначення поняття «кредитор банку». Визначення терміну «кредитор банку» міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Проте, оскільки Товариство звернулося до господарського суду міста Києва за захистом порушеного Банком права 14.11.2014, тобто до запровадження тимчасової адміністрації (27.11.2014), то суд вважає за доцільне розглянути вимоги позивача без врахування наслідків запровадження у Банку тимчасової адміністрації та з’ясувати наявність чи відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частини першої статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

З матеріалів справи вбачається, що заяву про закриття рахунку від 01.07.2014 відповідачу було надіслано 02.07.2014, проте Банк не вчинив дій, які б свідчили про закриття рахунку.

Водночас, аналізуючи пункт 11.1 Договору, вбачається, що дію Договору з 08.10.2013 до 08.10.2014 сторонами було пролонговано, про що свідчать їх дії впродовж вказаного періоду.

Проте, оскільки сторони впродовж тридцяти днів до строку припинення дії Договору не зверталися одна до одної з пропозицією пролонгації дії Договору на строк до 08.10.2015 та не вчиняли дій, які б свідчили про намір й надалі виконувати умови Договору, він припинив свою дію 08.10.2014.

Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву про розірвання Договору та стягнення з ПАТ «БГ БАНК» пені подано позивачем 14.11.2014, тобто після закінчення строку дії Договору (08.10.2014), а отже, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про розірвання Договору, оскільки розірвати можна лише той договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 28 715, 09 грн., то слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

За змістом пункту 2.6 Договору тривалість операційного дня та операційного часу встановлюються Банком самостійно, окремо для кожного виду валют, шляхом видачі відповідного наказу, та доводиться до відома Клієнта шляхом розміщення відповідних оголошень в доступних для Клієнта приміщеннях Банку та на сайті банку

Банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, в тому числі в іноземній валюті, які надійшли від клієнта впродовж операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, з урахуванням сум, що надходять на рахунок клієнта впродовж операційного дня (поточні надходження) при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на рахунку.

З наведених норм, що носять імперативний характер, вбачається обов’язкове виконання Банком доручень клієнта.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з абзацом першим пункту 32.2 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

За пунктом 6.2 Договору, у випадку несвоєчасного списання з вини Банку коштів з рахунку, а також несвоєчасного зарахування з вини Банку на рахунок сум, що належать клієнту, останній має право вимагати, а Банк зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,01% від несписаної/незарахованої суми за кожний день прострочення.

У пункті 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Перевіривши поданий розрахунок суми пені, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він неправильний, оскільки позивачем допущено арифметичні помилки та неправильно визначено періоди, за які слід нараховувати пеню, а тому господарський суд здійснив власний розрахунок суми пені, при цьому врахувавши наведені приписи законодавства, згідно з яким стягненню з відповідача підлягає 20 642, 19 грн. пені.

Беручи до уваги наведене, господарський суд міста Києва дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48; ідентифікаційний код 20717958) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1; ідентифікаційний код 00131771) 20 642 (двадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 19 коп. пені та 1 313 (одну тисячу триста тринадцять) грн. 36 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2015.

Суддя О. Марченко