Ухвала суду № 42329213, 14.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16900/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2014 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Велбум Нова Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Велбум Нова Груп» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій, які пов'язані із складанням довідки (податкової інформації) від 22.09.2014р. №20/7/26-59-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки за липень 2014 року; зобов'язання вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, викладено у довідці про перевірку від 22.09.2014р. №20/7/26-59-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки за липень 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було зібрано інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки позивача по взаємовідносинам з платниками податків. Зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що підприємство не встановлено за податковою адресою. Встановити та опитати посадових осіб не надалось можливим.

Від ОУ ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок від 18.09.2014р. №4185/ДПІ/26-59-07-02 про результати відпрацювання підприємства ТОВ «Велбум Нова Груп» за липень 2014 року. згідно якого: підприємство не знаходиться за податковою адресою: 23523 Михайлівка, вул. Леніна, 47.

Для зміни стану підприємства на « 9» до відповідача надіслано службову записку.

З метою опитування директора на предмет причетності до реєстрації та ведення господарської діяльності до ОУ ГУ у Полтавській області надіслано запит. Відповідачем прийнято декларацію з ПДВ за липень 2014 року по підприємству ТОВ «Велбум Нова Груп», до відома, тобто визнано її не дійсною.

22.09.2014 року відповідачем складено довідку № 20/7/26-59-22-03 Податкова інформація «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Велбум Нова Груп» за липень 2014 року» для врахування в роботі, під час складання якої використовувалися дані інформаційних ресурсів податкових органів.

При проведенні аналізу поданої звітності за липень 2014 відповідачем встановлено, що ТОВ «Велбум Нова Груп» до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було подано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень місяць 2014 року від 27.08.2014 № 9049591786 та подано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (Д5) від 27.08.2014. № 9049591712, в якому проведено зміни до показників, а саме проведено зміну контрагентів. Основним покупцем ТОВ «Велбум Нова Груп» у липні 2014 року є ТОВ «Гамма Бізнес Груп».

Відповідач в довідці зазначив, що задекларовані податкові зобов'язання позивача сформовані в результаті господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються. При цьому податковий орган виходив з того, що реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Велбум Нова Груп» з платниками податків відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у позивача не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Виходячи з вимог ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.

Пунктом 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З метою отримання податкової інформації, враховуючи положення абз.1 п. 73.5 статті 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

За п. 75.3 ст. 75 ПК України саме за результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. Дана норма фактично про дубльована в п. 7 Постанови 1232.

Зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

В силу положень п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок - орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, податковий орган, з метою отримання податкової інформації має право проводити зустрічні звірки та надсилати поштою чи особисто вручати відповідний письмовий запит. За результатами проведення зустрічної звірки податковим органом складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Тобто, дії саме щодо проведення зустрічної звірки полягають у співставленні даних та перевірці встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України, а також аналізі податкової інформації та документів, які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

Водночас, висновки, викладені в Податковій інформації від 22.09.2014 року, відображені податковим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України, тобто зроблені в результаті проведення звірки, тоді як звірка відповідачем не проводилася взагалі в зв'язку з тим, що підприємство не було встановлено за податковою адресою.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними дії відповідача, пов'язані із складанням довідки (податкової інформації) від 22.09.2014 р. №20/7/26-59-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Велбум Нова Груп» за період липень 2014 року.

Щодо доводів апелянта що правочини між позивачем та контрагентами здійсненні без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно до ч.1.2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 ЦКУ не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, судова колегія повідомляє наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правочинів, а тому вони мають право звернутися до суду з метою визнання договору недійсним, а не самостійно вирішувати дане питання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-1470/09 від 15.04.2009 року.

Матеріали справи містять первинні документи: договори, податкові накладні та видаткові накладні по відносинам з ТОВ «Гамма Бізнес Груп» за липень 2014 року. З наданих первинних документів судом першої інстанції правомірно встановлена реальність господарських операцій, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку.

Окрім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно будь-кого з контрагентів за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договори, укладені позивачем з даними товариствами до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій. Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Крім того, апеляційна інстанція не може не відзначити, що без зобов'язання відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію, викладено у Довідці про перевірку від 22.09.2014р. №20/7/26-59-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Велбум Нова Груп» за період липень 2014 року, не в повній мірі поновлює порушені права позивача, на захист яких він звернувся до суду, а тому дана позовна вимога є також правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності проведення ним звірки та оформлення за її результатами довідки про неможливість проведення звірки, а тому позовні вимоги задоволені правомірно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.