Постанова № 42325718, 24.12.2014, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/12687/14-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2014 року Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Государського А.В.

при секретарі Скаб В.О.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Збитковської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів, про скасування постанови.

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд з позовом до Львівської митниці про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1793/20912/14 від 10.10.2014 року. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою її було визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 102091,38 грн. Вважає постанову такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у ОСОБА_3 не було прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.485 МК України, що є обов'язковою ознакою його складу. Факт невідповідності заявленого позивачем в декларації року випуску товару на підставі наявних ТСД сам по собі не може буди доказом того, що її дії були направлені на умисну недоплату податків та зборів та доказом вини у формі прямого умислу. Окрім того, при визначенні дійсної вартості імпортного обладнання у висновку №2853 експертом допущено помилку, застосував у якості аналога об'єкт, який не може бути використаним в даній якості у зв'язку із значною відмінністю його складу від складу предмету дослідження. Просить суд скасувати постанову голови комісії з реорганізації Львівської митниці Міндоходів Жук В.А. №№1793/20912/14 від 10.10.2014 року, а провадження у справі закрити.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, надавши пояснення аналогічні викладеним у запереченні, зазначивши, що оскаржувана постанова прийнята в межах наданих повноважень та у відповідності до норм МК України. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача на підтримання позову, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою голови комісії з реорганізації Львівської митниці Міндоходів Жук В.А. від 10.10.2014 року в справі про порушення митних правил №1793/20912/14 (а.с.4) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, на суму 102091,38 грн.

Відповідно до п.8 ст.4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

У відповідності до вимог ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього кодексу.

Частиною 8 статті 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги положення наведених норм, ОСОБА_3 було порушено їх вимоги.

Згідно ч. ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

З урахуванням вимог ст.260 МК України якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_3 таким правом не скористалася.

Відповідно до ч.ч. 2,4 ст.266 МК України, перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органу доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Враховуючи викладене, для належного виконання обов'язків, чинним законодавством передбачено перелік прав декларанта, проте, ОСОБА_3 маючи можливість оглянути товар перед його декларуванням та обов'язок подати документи з точною інформацією для декларування, проявила недбале відношення до своїх службових обов'язків та вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.485 МК України.

Згідно ст.11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Крім того, диспозиції ст.485 МК України передбачає лише спеціальну мету (як факультативна ознака складу правопорушення, її особливість), з якою може бути вчинено правопорушення. Проте, вказівку на обов'язковість саме прямого умислу у ній не йдеться.

З приводу визначення УМВКТЗ та ЗР ЗЕД митної вартості товару «машина для підготовки текстильних волокон - кардочесальна машина FALUBAZ, серія CZ694» слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року №209000006/2014/900035/2, митну вартість кореговано з 115076,24 грн. до 23842,000 грн. При визначенні митної вартості товару брався до уваги висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2853.

Крім того, відповідно до рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року №209000006/2014/900035/2, митна вартість товару не може бути вказана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 ст.53 МК України.

Під час здійснення огляду документів та огляду були виявлені невідповідності року виготовлення обладнання. Після проведених консультацій з декларантом на підставі ст.57 МК України, встановлено неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості товару. Застосовано резервний метод для коригування митної вартості (ст.64 МК) Джерелом інформації для коригування митної вартості слугував висновок №2853 інтернет джерела.

Таким чином позивачем ОСОБА_3, декларант ФОП «ОСОБА_4» було надана товаросупровідні документи митному органу з метою неправомірного зменшення митних платежів, неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості, що призвело до несплати митних платежів в розмірі 34030 грн. 46 коп.

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, у відповідності до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, а отже у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 160, 161, 162, 167 КАС України, ст.ст. 4, 95, 110, 381, 470, 522, Главою 55 Розділу ХІІ МК України, суд

п о с т а н о в и в :

в задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_1 до Львівської митниці Міндоходів, про скасування постанови відмовити.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В. Государський