Ухвала суду № 42324618, 16.01.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2015 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Марчука О.П., Животова Є.Г., при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Деяка І.М., підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.12.2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

Із клопотання вбачається, що 09.11.2014 року, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою щодо незаконного переправлення осіб - 7 громадян Палестини через державний кордон України. У зв'язку із чим прибув у м. Мукачево, де зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою та групою нелегальних мігрантів із метою подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України. Надалі, вказані особи на невстановленому транспортному засобі прослідували на територію Великоберезнянського району, в район прилеглий до державного кордону України, після чого ОСОБА_3 здійснив супровід вищевказаної групи нелегальних мігрантів до лінії державного кордону України. Під час слідування із групою нелегальних мігрантів у напрямку державного кордону України о 16 год. 50 хв. був затриманий прикордонним нарядом на напрямку 86 - 88 прикордонного знаку, на відстані приблизно 700 метрів від лінії державного кордону України зі Словацькою Республікою. Таким чином, ОСОБА_3 діючи умисно, вчинив організацію незаконного переправлення через державний кордон України кількох осіб, керівництво такими діями, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 332 КК України.

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що раніше наявні ризики не зменшилися, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що дає підстави

-2-

вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на суд. Крім того, у клопотанні наведені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді від 29.12.2014 року скасувати, відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та негайно звільнити його з під варти. Указує, що в клопотанні безпідставно зазначено, що підозрюваний вступив саме в злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою саме для незаконного переправлення 7 осіб через державний кордон України. У матеріалах досудового розслідування немає жодного доказу на підтвердження вищевказаної обставини про злочинну змову з іншою особою та наявність бажання в підозрюваного переправити когось через державний кордон України. У клопотанні слідчий посилається на матеріали, які на думку слідчого підтверджують вчинення злочину саме підозрюваним, копії яких усупереч п.1 ч.3 ст.184 КПК України, не додані до клопотання, а саме покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6; протокол огляду місця події; протокол проведення слідчого експерименту за участю свідків; протокол впізнання за участю вищевказаних свідків; покази інших свідків та матеріали провадження. Однак, допитані слідчим суддею в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повідомили, що не могли спілкуватися з підозрюваним, так як не володіють мовою, якою би підозрюваний володів та розумів, та не домовлялися з ним про перетин кордону. При цьому будь - яких даних про освіту перекладача, який перекладав свідчення слідчому судді, не було надано. Усупереч п.5 ч.1 ст.184 КПК України в клопотанні немає викладу обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Усупереч п.1 ч.3 ст.184 КПК України до клопотання не додано копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. У клопотанні немає пояснень, чому з 10.11.2014 року слідчі дії не було проведено. Іноземні громадяни (свідки) знаходяться в міграційному центрі, а відтак неможливий незаконний вплив на свідків та співучасників злочину. Прокурор і слідчий не довели неможливість застосування іншого запобіжного заходу. Не враховано практику Європейського суду з прав людини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримання поданої апеляційної скарги, промову прокурора, який уважає безпідставною подану апеляційну скаргу, а ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до ст. ст. 177, 194 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

-3-

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Колегія суддів уважає, що висновок слідчого судді про те, що клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 183, 184,199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

З матеріалів судового провадження вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_3, участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний ОСОБА_3, так і його захисник - адвокат ОСОБА_4, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України кримінального правопорушення.

Апеляційний суд також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що раніше наявні ризики не зменшилися, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що ґрунтуються на наданих слідчому судді доказах та узгоджуються з вимогами закону, і визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, колегія суддів обґрунтованим уважає й висновок слідчого судді про те, що прокурором та слідчим зазначено обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, зокрема, необхідно змінити та повідомити ОСОБА_3 про нову підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, із врахуванням всіх зібраних у даному кримінальному провадженні доказів, отримати інформацію про телефонні з'єднання підозрюваного та нелегальних мігрантів, які мають значення для перевірки їх показань, встановити осіб, які доставили групу нелегальних мігрантів на територію Закарпатської області та передали ОСОБА_3 з метою подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України; провести за участю вказаних осіб слідчі дії - допити, слідчі експерименти та одночасні допити; встановити транспортні засоби, які використовувалися як засоби вчинення даного злочину та вирішити питання щодо їх арешту з метою забезпечення можливої конфіскації в дохід держави, виконати вимоги ст. 290 КПК України.

-4-

Колегія суддів, також уважає обґрунтованим висновок суду й про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків буде недостатнім, оскільки такі будуть не ефективними для запобігання ризикам, порівняно із взяттям під варту.

З журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, у тому числі виклав обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились, що вказані ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею обґрунтовано продовжено строк тримання ОСОБА_3 під вартою, що існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду й вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам перешкоджати кримінальному провадженню підозрюваним.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді. При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що прокурор і слідчий не довели неможливість застосування іншого запобіжного заходу, апеляційний суд ураховує клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, погоджене із прокурором відділу прокуратури Закарпатської області про продовження строку тримання під вартою, з якого вбачається, що старший слідчий довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що всупереч п.5 ч.1 ст.184 КПК України в клопотанні немає викладу обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, не спростовують наведені слідчим суддею можливі ризики.

При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_3 під вартою, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повідомлений відповідно до вимог КПК України, що строк досудового розслідування в провадженні не зупинявся й відповідно до вимог КПК України продовжений до 04.02.2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що іноземні громадяни (свідки) знаходяться в міграційному центрі, а відтак неможливий незаконний вплив на свідків та співучасників злочину, колегія суддів уважає такими, що не впливають на законність та обгрунтованість постановленого в даній справі рішення.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу захисника - адвоката в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.12.2014 року про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3- без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: