Вирок № 42320080, 16.01.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/12175/14-к

Провадження №1-кп/639/92/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Волнікова А.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500000861 від 07.05.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н.НОМЕР_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неофіційно працюючого підсобним робітником у столярному цеху, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: 1) 04.12.2007 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 09.10.2009 року звільнився з Харківської виправної колонії №43 умовно-достроково на невідбуту частину строку 11 місяців 9 днів; 2) 29.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.395 КК України до 1 місяця арешту, призначене за вироком покарання не відбув; 3) 07.06.2012 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень, станом на 16.01.2015 року штраф не сплачено,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах

05 травня 2014 року приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1, знаходячись за адресою: м. Харків, вул. Краснодонська, 18, де розташовані складські приміщення, діючи повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно та шляхом вільного доступу викрав металевий швелер 12-П, виплавлений із чорного металу, вагою 86 кг., довжиною 8,3 метрів, який належить ТОВ «Апкар», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №1649 від 16.05.2014 року складає 784,00 грн., після чого з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засідання ОСОБА_1 пояснив, що на початку травня 2014 року у денний час він проник на територію TOB «Апкар» за адресою: м. Харків, вул. Краснодонська, 18, яка має вільний доступ для сторонніх осіб, звідки таємно викрав металевий швелер вагою приблизно 100 кг., після чого здав його на пункт приймання металобрухту, який розташований неподалік.

Підсудний ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, показання на стадії досудового розслідування та розгляду справи у суді надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронного органу.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілої сторони ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, в порядку визначеному ч.1 ст.135 КПК України, причини неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань на адресу суду не надала, відповідно до вимог ст.325 КПК України відсутність зазначеної особи не є перешкодою для проведення судового розгляду.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку вимог ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом підсудного та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме: 1) протоколом огляду місця події від 12.05.2014 року за адресою: АДРЕСА_2, під час якого гр.ОСОБА_3 видав металевий швелер 12-П вагою 86 кг.; 2) висновком судово-товарознавчої експертизи №1649 від 16.05.2014 року, згідно якого вартість металевого швелеру 12-П вагою 86 кг. складає 784,00 грн.; 3) змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 22.05.2014 року, під час якого ОСОБА_1 на місці вказав на обставини вчинення ним крадіжки (к/п а.с.16, 22-23, 60-62).

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не одружений, дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, тяжких хронічних захворювань не має, неофіційно працює підсобним робітником у столярному цеху, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий (к/п а.с.48-59).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому злочині. Згідно ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлені.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання в межах санкції частини 2 статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений 29.06.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ст.395 КК України до 1 місяця арешту та не відбув призначене покарання, а злочин, який є предметом даного судового розгляду, скоїв після винесення зазначеного вироку, тому суд остаточне покарання призначає у відповідності до ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань. Згідно ч.1 ст.72 КК України при складенні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі дорівнює один день арешту.

На підставі ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства.

Відповідно до положень ч.3 ст.72 КК України покарання у вигляді штрафу, що призначено за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 07.06.2012 року, складанню із покаранням у виді позбавлення волі не підлягає, у зв'язку з чим зазначений вирок необхідно звернути до окремого виконання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з підсудного по справі в порядку ст.124 КПК України.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України за сукупністю вироків, виходячи зі співвідношення, що 1 місяцю арешту відповідає 1 місяць позбавлення волі, шляхом часткового складання до призначеного за цим вироком покарання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.06.2011 року, остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 2 (двох) років 10 (десяти) днів позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.06.2012 року, за яким ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1700 грн., звернути до окремого виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.п.н.НОМЕР_1) процесуальні витрати за проведену експертизу на суму 391,20 грн. (триста дев'яносто одна гривня 20 коп.), шляхом перерахування їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300) з відміткою виду платежу «за експертні послуги» (к/п а.с.21).

Речовий доказ по кримінальному провадженню: металевий швелер вагою 86 кг., довжиною 8,3 м., вважати повернутим ТОВ «Апкар» як законному власнику (к/п а.с.17).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило