Рішення № 42316807, 15.01.2015, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/507/14-ц

номер провадження 2/558/10/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Феха Т. С., при секретарі судових засідань Ковальській Л.С., з участю відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року в розмірі 14137,70 гривень.

В позовній заяві позивач вказує про те, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 2 квітня 2007 року було укладено кредитний договір № ROXRRX14720218 відповідно до якого відповідачеві надано кредит в розмірі 940,80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Банком свої зобов'язання перед відповідачем виконано, однак відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року щодо погашення суми заборгованості. Через невиконання відповідачем ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 29 липня 2014 року виникла заборгованість в розмірі 19263,90 гривень, що складається з: 55,35 гривень заборгованості за кредитом, 6726,05 гривень заборгованості за відсотками, 230,50 гривень заборгованості по комісії за користування кредитом, 12252,00 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Крім того, на підставі рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року належить до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року в розмірі 6275,61 гривень. Різниця суми заборгованості становить 12988,29 гривень.

Згідно п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_3 має сплатити штрафи - 500,00 гривень штрафу (фіксована частина) та 649,41 гривень штрафу (процентна складова).

Отже, загальна сума заборгованості становить 14137,70 гривень.

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 14137,70 гривень заборгованості за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду подав письмову заяву в якій просить справу розглянути за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів та вказує про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав повністю, не заперечує розміру заборгованості за кредитним договором, та пояснив, що дійсно отримував кредит у публічному акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк». Своєчасно кредит та проценти не сплачував, оскільки він хворів, йому була встановлена ІІ група інвалідності, а пізніше ІІІ група інвалідності. Він потребував та потребує лікування на яке витрачає значну частину грошових коштів. Крім того, він сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дочки. При вирішенні питання про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором просить суд врахувати його майновий стан, те, що він не працює, є інвалідом ІІІ групи, перебував на лікуванні, у зв'язку з чим своєчасно не повертав кредит, а також врахувати те, що розмір пені значно перевищує суму отриманого кредиту.

Відповідач ОСОБА_3 просить пеню стягнути у меншому розмірі.

Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в сукупності за внутрішнім переконанням приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надавати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно кредитного договору № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року, укладеного між сторонами, позивачем було надано відповідачеві кредит в розмірі 940,80 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно розрахунку позивача (а.с 5-6) станом на 29 липня 2014 року заборгованість відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року становить 19263,90 гривень, яка складається з: 55,35 гривень заборгованості за кредитом, 6726,05 гривень заборгованості за відсотками, 230,50 гривень заборгованості по комісії за користування кредитом, 12252,00 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, 500,00 гривень штрафу (фіксована частина), 649,41 гривень штрафу (процентна складова).

Як встановлено згідно рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року (а.с 4) належить до стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року в розмірі 6275,61 гривень, що складається з 918,53 гривень простроченої заборгованості по кредиту, 2824,90 гривень заборгованості по процентах за користування кредитом, 230,50 гривень заборгованості по комісії за користування кредитом, 1526,65 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 775,03 гривень штрафу за порушення умов договору.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтвердив те, що вказане рішення суду ним не було виконане.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 14137,70 гривень, що є різницею між загальною сумою заборгованості за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року (19263,90 гривень) та сумою заборгованості, що належить до стягнення з відповідача на користь позивача згідно рішення суду (6275,61 гривень).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_3 позовних вимог не встановлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, що визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи вказане вище, підлягають до задоволення позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 3901,15 гривень заборгованості за відсотками (6726,05 гривень заборгованості за відсотками згідно розрахунку позивача - 2824,90 гривень заборгованості за відсотками, що належить до стягнення на підставі рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року = 3901,15 гривень) та 374,38 гривень штрафу (процента складова) (649,41 гривень нарахованої позивачем суми штрафу згідно розрахунку - 275,03 гривень штрафу, що належить до стягнення на підставі рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року = 374,38 гривень).

Ч. 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором, суд враховує те, що згідно рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 20 листопада 2009 року належить до стягнення з відповідача на користь позивача 1526,65 гривень пені, а також те, що сума пені, нарахована позивачем за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором, значно перевищує розмір збитків завданих позивачеві невиконанням зобов'язання (суми кредиту та процентів за користування кредитом). Крім того, як встановлено в судовому засіданні, під час дії кредитного договору у відповідача погіршився стан здоров'я, йому було встановлено ІІ, а згодом ІІІ групу інвалідності та після встановлення інвалідності відповідач продовжував лікуватися, що на думку суду, є об'єктивною причиною, яка утруднювала виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. З урахування вказаних обставин, а також враховуючи майновий стан відповідача на час розгляду судом справи - те, що відповідач не працює, є інвалідом ІІІ групи інвалідності загального захворювання, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, що нарахована позивачем, та стягує пеню з відповідача на користь позивача в розмірі 5918,22 гривень.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи вказані обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 10193,75 гривень, а саме: 3901,15 гривень заборгованості за відсотками, 5918,22 гривень пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, та 374,38 гривень штрафу (процентна складова).

При вирішенні справи, суд враховує роз'яснення абз. 2 п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року, згідно яких наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, суд покладає на відповідача ОСОБА_3 пропорційно до розміру заборгованості, що стягується, та з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, щодо встановленого мінімального розміру судового збору, що належить до стягнення при вирішенні спорів майнового характеру.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.

Відповідно до ст.ст. 526, 551, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 61, 88, 174, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд 50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № ROXRRX14720218 від 2 квітня 2007 року в розмірі 10193 гривень (Десять тисяч сто дев'яносто три) гривні 75 копійок (на рахунок 29092829003111, МФО 305299) та судовий збір в розмірі 243 (Двісті сорок три) гривні 60 копійок (на рахунок 64993919400001, МФО 305299).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 16 січня 2015 року.