Рішення № 42311711, 08.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14872/14 08.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ"

до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

про припинення кредитного договору

Головуючий суддя Цюкало Ю.В.

Суддя Котков О.В.

Суддя Нечай О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Воскобойник М.Т. (представник за довіреністю);

від відповідача: Разумов М.А. ( представник за довіреністю від 11.12.2013).

В судовому засіданні 08 грудня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18.07.2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява № 25/03/14 від 25.03.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ" (Позивач) до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (Відповідач) про припинення дії кредитного договору № 11 КБ/2008 від 25 липня 2008 року, зі всіма змінами та доповненнями, що укладений між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зобов'язання по кредитному договору мають бути припинені неможливістю їх виконання Позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/14872/14. Розгляд справи призначено на 20.08.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014р. відкладено розгляд справи на 08.09.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. суд ухвалив розгляд справи № 910/14872/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про припинення кредитного договору здійснити колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2014р. для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Босий В.П., суддя Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. вищевказаною колегією суддів прийнято справу до провадження. Розгляд справи призначено на 13.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014р. розгляд справи відкладено на 22.10.2014р.

В судовому засіданні 22.10.2014р. оголошено перерву до 11.11.2014р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання, призначене на 11.11.2014р., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

11.11.2014 р. суддя Цюкало Ю.В. звернувся до заступника голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.11.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Котков О.В., суддя Нечай О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 справу №910/14872/14 прийнято до провадження колегії суддів в складі головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Котков О.В., суддя Нечай О.В. Призначено розгляд справи № 910/14872/14 на 08.12.2014р.

13 жовтня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшла заява б/н від 13.10.2014 року «Про зміну підстав позову» у якій останній вказує, що на момент укладення Договору останній запевнив та надав гарантії Банку про те, що він є юридичною особою, яка створена (зареєстрована) і діє за законодавством України та відсутні будь-які інші обставини, що обмежують Позичальника в укладенні договору та виконані його умов. Однак, з кінця лютого 2014 року в Автономну Республіку Крим відбулося вторгнення російських військ, було проведено референдум щодо статусу АР Крим, а потім підписано договір про входження АР Криму до складу Російської Федерації, в результаті чого почалася інтеграція АР Крим в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, в її систему органів державної влади, на території АР Крим почало застосовуватися законодавство Російської Федерації. З огляду на це, вказане вище заявник просить вважати підставами заявленого позову № 25/03/14 від 25.03.2014р., а отже і підставами припинення зобов'язань сторін за договором. Зазначену заяву було прийнято судом до розгляду, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити підставу позову шляхом подання письмової заяви, що і було зроблено у встановленому процесуальним законом порядку з боку Позивача.

08 грудня 2014 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 05.12.2014 року «Про вихід за межі позовних вимог» в якому останній зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, а в силу приписів частин 2 і 3 статті 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання і до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, з урахуванням того, що умовами для припинення Кредитного договору, зі всіма змінами та доповненнями, визначено Позивачем положення ст. 652 Цивільного кодексу України, що є підставою для розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, наявними є підстави для захисту прав і законних інтересів позивача у даній справі, оскільки для захисту прав Позивача шляхом припинення зобов'язання у повному обсязі на підставах, встановлених законом, необхідним є розірвання Кредитного договору, що є предметом спору у справі № 910/14872/14, а тому позивач просить вийти за межі позовних вимог у справі № 910/14872/14 та розірвати Кредитний договір № 11КБ/2008 від 25.07.2008р., зі всіма змінами та доповненнями.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС «САКИ» (далі - Позичальник) (разом - сторони) укладено кредитний договір № 11 КБ/2008 (далі - Договір або Кредитний договір, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи), відповідно до п. 1.1. якого, Банк на умовах Договору зобов'язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії з Лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1 Договору:

Період дії Ліміту кредитуванняЛіміт кредитування, російський рубльз 01 жовтня 2013 - по 31 жовтня 2013 року366 250 495,8801 листопада 2013 - по 29 листопада 2013 року366 034 995,88з 30 листопада 2013 - по 31 грудня 2013 року365 819 495,88з 01 січня 2014 - по 31 січня 2014 року365 603 995,88з 01 лютого 2014 - по 28 лютого 2014 року365 388 495,88з 01 березня 2014 - по 31 березня 2014 року365 172 995,88з 01 квітня 2014 - по 30 квітня 2014 року364 957 495,88з 01 травня 2014 - по 30 травня 2014 року364 741 995,88з 31 травня 2014 - по 30 червня 2014 року364 526 495,88з 01 липня 2014 - по 31 липня 2014 року364 310 995,88з 01 серпня 2014 - по 29 серпня 2014 року364 095 495,88з 30 серпня 2014 - по 30 вересня 2014 року363 879 995,88з 01 жовтня 2014 - по 31 жовтня 2014 року363 664 495,88з 01 листопада 2014 - по 28 листопада 2014 року363 448 995,88з 29 листопада 2014 - по 31 грудня 2014 року363 233 495,88з 01 січня 2015 - по 30 січня 2015 року363 017 995,88з 31 січня 2015 - по 27 лютого 2015 року362 802 495,88з 28 лютого 2015 - по 31 березня 2015 року362 586 995,8801 квітня 2015 року362 371 495,88Позивач стверджує, що беручи до уваги окупацію території АР Крим збройними силами Російської Федерації, укладення договору між Російською Федерацією і АР Крим про прийняття в Російську Федерацію АР Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим та міста федерального значення - Севастополь, в результаті чого відбувається інтеграція АР Крим в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації, законодавче та інше нормативно-правове регулювання діяльності на територіях АР Крим законодавством Російської Федерації, Договір підлягає розірванню у зв'язку з істотної зміною обставин, якими сторони керувались при його укладені, про що були надані гарантії (п.п. 6.1.1., 6.1.10. Договору), оскільки, ці обставини змінились на стільки, що якби Позивач міг це передбачити, він не уклав би Договір.

У відзиві на позов Відповідач вказує, що зміна економічної ситуації та зменшення попиту користування послугами рекреаційного характеру, які надає Позичальник, а також укладання Позивачем з Відповідачем Договору є комерційним ризиком Позивача, а тому вказані обставини не можуть бути підставами для розірвання правочину, укладеного між сторонами або невиконання зобов'язань за зазначеним договором.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як було установлено судом, 25 липня 2008 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС «САКИ» укладено кредитний договір № 11 КБ/2008, відповідно до п. 1.1. якого, Банк на умовах Договору зобов'язується надати Позичальнику Кредит у вигляді Невідновлювальної кредитної лінії з Лімітом кредитування, розмір якого встановлюється за графіком відповідно до таблиці 1 Договору:

Період дії Ліміту кредитуванняЛіміт кредитування, російський рубльз 01 жовтня 2013 - по 31 жовтня 2013 року366 250 495,88з 01 листопада 2013 - по 29 листопада 2013 року366 034 995,88з 30 листопада 2013 - по 31 грудня 2013 року365 819 495,88з 01 січня 2014 - по 31 січня 2014 року365 603 995,88з 01 лютого 2014 - по 28 лютого 2014 року365 388 495,88з 01 березня 2014 - по 31 березня 2014 року365 172 995,88з 01 квітня 2014 - по 30 квітня 2014 року364 957 495,88з 01 травня 2014 - по 30 травня 2014 року364 741 995,88з 31 травня 2014 - по 30 червня 2014 року364 526 495,88з 01 липня 2014 - по 31 липня 2014 року364 310 995,88з 01 серпня 2014 - по 29 серпня 2014 року364 095 495,88з 30 серпня 2014 - по 30 вересня 2014 року363 879 995,88з 01 жовтня 2014 - по 31 жовтня 2014 року363 664 495,88з 01 листопада 2014 - по 28 листопада 2014 року363 448 995,88з 29 листопада 2014 - по 31 грудня 2014 року363 233 495,88з 01 січня 2015 - по 30 січня 2015 року363 017 995,88з 31 січня 2015 - по 27 лютого 2015 року362 802 495,88з 28 лютого 2015 - по 31 березня 2015 року362 586 995,8801 квітня 2015 року362 371 495,88Відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності, в тому числі, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно з ч. 6 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Згідно положень "Договору між Російською Федерацією і Республікою Крим про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів", з дня прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим у складі Російської Федерації утворюються нові суб'єкти - Республіка Крим та місто федерального значення Севастополь. З дня прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів діє перехідний період, протягом якого врегульовуються питання інтеграції нових суб'єктів Російської Федерації в економічну, фінансову, кредитну та правову системи Російської Федерації. Законодавчі та інші нормативні правові акти Російської Федерації діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя з дня прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів, якщо інше не передбачено законодавством Російської Федерації.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду за наявності одночасно умов, передбачених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору, Позичальник гарантує та надає Банку запевнення, що на момент укладання Договору, він є юридичною особою, яка створена (зареєстрована) і діє за законодавством України, має повне (необмежене) право класти та виконати умови Договору, отримувати Кредит відповідно до умов Договору та нести відповідальність за зобов'язаннями, визначеними Договором.

Згідно з п. 6.1.10. Договору, Позичальник гарантує та надає Банку запевнення, що на момент укладання Договору, відсутні будь-які інші обставини, що обмежують Позичальника в укладанні Договору та виконанні його умов.

Підписання Договору Позичальник підтверджував, що всі запевнення та гарантії, наведені в Договорі, є дійсними на день укладення Договору (п. 6.2. Договору).

Отже, станом саме на момент укладення Кредитного договору Позичальник запевнив та надав гарантії Банку про те, що він є юридичною особою, яка створена (зареєстрована) і діє за законодавством України та відсутні будь-які інші обставини, що обмежують Позичальника в укладенні Договору та виконані його умов.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ «САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС «САКИ» при укладанні Кредитного договору № 11 КБ/2008 від 25 липня 2008 року не міг передбачити тимчасової окупації АР Крим внаслідок збройної агресії Російської Федерації та встановлення особливого правового режиму на цій території, що зумовило призупинення Позичальником своєї діяльності і про те, що відповідна зміна обставин не настане.

Така зміна обставин зумовлена причинами, які Позивач, як заінтересована сторона, не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності.

Подальше виконання умов Договору може призвести до порушення співвідношення майнових інтересів сторін, оскільки позивач обмежений/позбавлений, з огляду на нове нормативно-правове регулювання взаємовідносин в аспекті законодавчих та інших нормативно-правових актах Російської Федерації на територіях АР Крим та міста федерального значення Севастополя, в реалізації визначеними у Договорі правах, що позбавило заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні Договору, а відповідач, в свою чергу, враховуючи тимчасову окупацію території України, зокрема АР Крим, внаслідок збройної агресії Російської Федерації та нове нормативно-правове регулювання в законодавчих та інших нормативно-правових актах Російської Федерації, в праві реалізації майнових інтересів у порядку, встановленому законодавчими актами України.

З огляду на викладене, суд відзначає, що дійсно, у зв'язку з окупацією АР Крим, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, на цій території встановлено особливий правовий режим, Позивач такі обставини усунути не може при всій турботливості та обачності, виконання Договору дійсно порушує співвідношення майнових інтересів останнього і позбавляє заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні Договору, а з умов спірного Договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе саме Позичальник.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також суд зауважує, що приймаючи до уваги обґрунтованість та доведеність позовних вимог в частині припинення Кредитного договору та враховуючи, що в силу приписів частин 2 і 3 статті 202 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання, і до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, з урахуванням того, що правовою підставою для припинення Кредитного договору, зі всіма змінами та доповненнями, позивачем визначено ст. 652 Цивільного кодексу України, положенням и якої встановлено правові наслідки саме у вигляді розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, суд, з метою захисту прав і законних інтересів позивача, вбачає наявні правові підстави для виходу за межі позовних вимог у справі № 910/14872/14, оскільки для захисту прав позивача шляхом припинення дії Договору у встановленому законом порядку, необхідним є розірвання Договору зі всіма змінами і доповненнями на передбачених законом підставах, які викладені у позовній заяві, а відтак клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Кредитний договір № 11 КБ/2008 від 25 липня 2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ", зі всіма змінами і доповненнями.

3. Припинити дію Кредитного договору № 11 КБ/2008 від 25 липня 2008 року, зі всіма змінами та доповненнями, що укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (ідентифікаційний код 14359319, адреса: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, п/р № 351979000900 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНАТОРНИЙ КОМПЛЕКС "САКИ" (ідентифікаційний код 34719237, адреса: 96500, Автономна Республіка Крим, місто Саки, вулиця Курортна, будинок 4 Е, п/р № 26005013054027 у Відділенні «Миколаївська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, 1 218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 22.12.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Суддя О.В. Котков

Суддя О.В. Нечай